Ільдар МАКАЄВ: «Вигравати трофеї ніколи не втомлюєшся»

Всього за п'ять днів «Ураган» провів дві гри – вдома з «Енергією» і в гостях з «Кардиналом-Рівне». В обох матчах Ільдару Макаєву вдалося відзначитися забитими м'ячами. В поєдинку проти своєї колишньої команди Ільдар був одним з найкращих на майданчику – забив гол і віддав дві результативні передачі. Напередодні домашньої гри з «Локомотивом» Макаєв охоче відповів на запитання клубної прес-служби.

- Які враження від матчу з «Енергією»? Чому, двічі ведучи у рахунку 2:0 і 3:1, так і не вдалося втримати перемогу?
- Якщо чесно, то враження двоякі. Погано, що не вдалося здобути перемогу, адже все було у наших руках. Два матчі спочатку ми добре вели, але в підсумку з «Енергією» зіграли внічию, а у Рівному «Кардиналу» взагалі поступилися. В чому річ – не знаю, значить щось робимо не правильно. Тому потрібно розбиратися, робити висновки і виправляти помилки.

- Більшість гравців лукавлять, кажучи, що ігри проти колишніх команд не є принциповими. Чи налаштовувався якось по-особливому на гру з «Енергією»?
- Ні, це був такий матч, як в всі інші, тож якось по-особливому до нього не готувався. Для мене немає принципового значення – грав я в цій команді чи ні. Ти просто виходиш на майданчик і докладаєш максимум зусиль, щоб принести користь команді.

- У Рівному «Ураган» вигравав 3:0, наприкінці вів у рахунку 4:3, але в підсумку поступився 4:5. Це «Кардинал» такий сильний? Чи ви зарано повірили в перемогу?
- Не може ж так бути – провести перший тайм на голову вище, ніж суперник, а в підсумку прийти до негативного результату. Тому ще раз повторюся – треба розбиратися, в чому причина, і наполегливо працювати над її усуненням. Але на перерві в роздягальні жодної ейфорії не було, тож не думаю, що причина була в занадто швидкій вірі в загальну перемогу.

- Після поразки у Рівному та нічийної серії з «Енергією» «Кардинал» ще не втратив шанси на 4-е місце. Як гадаєш, кому воно дістанеться?
- Теоретично, шанси у «Кардинала-Рівне» є. До того ж в них пропущено дві гри, тому все в їхніх руках. Тож, чи зможуть вони поборотися за «четвірку» – залежить тільки від них самих: від настрою на іграх, від тренерської підготовки. У них попереду нелегкий матч з «Єнакієвцем», думаю, якщо в них буде такий же настрій, з яким вони грали в другому таймі з нами, то шанси будуть хороші. Але на даний момент мені здається, що загадувати ще рано, все залежатиме від кожної команди.

- Найімовірніше, що у півфіналі плей-офф «Ураган» зійдеться з «Локомотивом». Найближчий домашній матч з «Локо» буде розглядатися як репетиція?
- Це питання, швидше, до тренерського штабу, аніж до мене. Єдине, що можу сказати, що, як завжди, на гру йдемо тільки заради перемоги. А щодо плей-офф, то ще не відомо, як все складеться і чи боротимемося саме з «Локомотивом». Поки що йде регулярний чемпіонат, ледь не після кожного туру якого змінюється турнірне становище команд, тож позиції команд, на мою думку, ще не остаточними.

- До речі, яка схема чемпіонату тобі до вподоби: коли переможець визначається за підсумками чотирьох кіл чи все-таки кращий варіант – плей-офф?
- Мені подобається більше, коли чемпіонат йде регулярно. Звісно, в плей-офф є свої плюси, але, як на мене, чемпіон має визначатися на протязі всього сезону. Є випадки і в футболі, і навіть у футзалі, коли команда, що займала 7-8 місце, здобувала головний трофей, тобто кожна команда має шанс. Але наразі для України плей-офф – це найкращий варіант, адже в Екстра-лізі грає мало команд.

- Яка, на твою думку, оптимальна кількість команд чемпіонату?
- Якщо плей-офф – то це 12 команд, бо навіть для 12-14 команд чемпіонат в два кола – недостатньо ігор. Якщо б кількість команд була, наприклад, 16, то тоді доцільніше було б змагатися в два кола. Але для вболівальників плей-офф – однозначно цікавіше.

- Порівняй, які чемпіонати були сильнішими та цікавішими – коли ти грав в «Інтеркасі» і «Таймі» чи останні кілька років в Екстра-лізі, де змагаються лише сім команд?
- Ті чемпіонати важко порівняти з теперішніми, найперше тому, що рівень гравців зріс. До того ж, практикується відеозапис ігор, команди мають шанс переглянути матчі, напрацювати тактику проти суперника. А невелика кількість суперників дає змогу зіграти один з одним значно більшу кількість ігор, тобто усі команди вже навчилися грати один проти одного.

- З «Енергією» буде можливість поквитатися у кубковому чвертьфіналі. Цей трофей ти вигравав 4 рази поспіль, причому тричі «Енергія» обходила «Ураган». Який з цих матчів запам'ятався найбільше?
- Ми грали в Запоріжжі, Івано-Франківську і торік в Луганську. Не буду кривити душею, але найбільше мені сподобався матч в Запоріжжі – це моє рідне місто, прийшли рідні, багато вболівальників. До того ж атмосфера була особлива, тому дуже хотілося вибороти Кубок. В той рік, коли «Ураган» став чемпіоном, тут грали Сержао, Біро Жаде. І півфінальна гра видалась дуже захоплюючою...
Загалом усі матчі «Ураган» – «Енергія» – це завжди цікаво. Це команди, які завжди грають у відкритий футбол, тому й не дивно, що такі поєдинки завжди викликають великий ажіотаж у вболівальників. Пригадую, коли у Франківську «Ураган» переміг 1:0, це був нетиповий результат, бо, як правило, забивалося більше чотирьох-п'ятьох м'ячів. Але по грі, думаю, ніхто не пожалів, що прийшов на матч. Коли на табло 1:0, тоді більше стратегії, думаєш як захистити ворота, не пропустити. Правда, тоді гра втрачає видовищність, але для поціновувачів футзалу вона є більш цікавою.

- Ти один з найбільш титулованих гравців, який виграв в Україні всі можливі титули. А в складі російської «ВІЗ-Сінари» ти став володарем найпочеснішого клубного євротурніру – Кубку УЄФА. Який з усіх трофеїв для тебе є найбільш пам'ятним, і чому?
- Кожен трофей по-своєму є цінним і пам'ятним. Але, мабуть, найбільше переповнювали емоції, коли з «Сінарою» виграв Кубок УЄФА. Запам'ятався мені і єврокубковий півфінал. Як раз у мого батька був день народження, і він приїхав у Москву, де проходив «Фінал чотирьох». Тоді я забив гол, який присвятив батьку, до того ж, ми вибороли собі путівку у фінал. Однак як такої феєрії не було, адже на той момент «Кайрат» не був настільки сильним як зараз. А от наступного дня, після перемоги у Кубку УЄФА, розпочалось справжнє свято, яке завершилося тільки через кілька днів в Єкатеринбурзі.

- Яка команда, на думку володаря Кубка УЄФА 2008 року, є фаворитом цьогорічного «Фіналу чотирьох»?
- Не дивлячись на те, що невдовзі «Араз» прийматиме вирішальні матчі Кубку УЄФА, фаворитами, як на мене, є три команди – «Динамо», «Барселона» і «Кайрат». Зокрема, «Кайрат» бере хорошою грою з п'ятим польовим, в них дуже сильний воротар. В чому можна було пересвідчитися як у минулорічному «Фіналі чотирьох», так і в нещодавньому «Кубку Єрьоменка». А «Динамо» і «Барселона» – дві машини. Якщо не помиляюся «Динамо» 4 рази грало у фіналі, і один раз вибороли трофей. На фоні з цими командами «Араз» важко навіть порівняти. В Азербайджані набагато слабший рівень чемпіонату. Тому в парі «Араз» – «Барселона» я, звичайно, ставлю на «Барсу», а щодо іншого півфіналу «Кайрат» – «Динамо», то це буде справжня бійня.

- Які завдання в Ільдара Макаєва на цей сезон? Яка футзальна мрія ще не здійснилася?
- Перемагати і вигравати трофеї ніколи не втомлюєшся. До того ж, я максималіст по житті. Тому в «Урагані» мені хочеться принести свій вклад в перемогу – покласти в Кубок чемпіонські медалі. Тож завдання на цей сезон цілком логічні – тільки приносити своїй команді користь.

- Твоє відношення до того, що відбувається в Україні? Чи відчуваєш на собі штучний поділ на Схід і Захід?
- П'ять років я прожив в Львові, це вже шостий рік, який я живу в Західній Україні, тому з впевненістю можу сказати, що ніякого поділу нема. За національністю я татарин, народився в Запоріжжі, але на ставленні людей до мене на заході України це ніяк не відобразилося. Тому, думаю, що цей поділ є роздутим, адже ми всі – одна країна.

- Твої побажання вболівальникам «Урагану»?
- Завжди дуже приємно, коли на трибунах багато вболівальників, а коли вони з нами і на виїздах, то вдвічі приємно бачити і чути їхню підтримку. В «Урагану» сильний і хороший фан-сектор, за що їм велике спасибі, тому бажаю їм і надалі підтримувати нас, і тільки позитивних емоцій.

Олег ЛАНЯК, Христина ЧУЛОВСЬКА, прес-служба НФК «Ураган». Фото Олекси БУТЧАКА