РЯБОКОНЬ:То, что сделал с нами Грисьо – футбольный бандитизм

- Як на мене, сьогоднішнє чотирнадцяте місце, яке посідає команда, не те, на що ми спроможні, - сказав Рябоконь. - Упевнений, що «Десна» повинна була бути значно вище. До того ж, ми грали достатньо-таки стабільно, адже всі матчі проходили в тяжкій боротьбі, ми нікому з суперників не давали спуску. У всіх матчах їхню долю вирішував один м’яч. Жодну з ігор не провалили.- У першій лізі працюєте не перший сезон. Що скажете про нинішній її рівень?
- Ліга досить жорстка, адже всі команди майже однакового рівня, тому тут частенько все вирішують дрібні нюанси. До них можна віднести й суддівські симпатії. Нині немає яскравих аутсайдерів, як це траплялося раніше. У першій лізі завжди були команди, які вже зі старту мали значно слабкіший за інших вигляд. Зараз лише тільки в «Буковини» виокремилися фінансові негаразди, а в усіх інших ситуація достатньо стабільна.

- До речі, про суддів. Деякі президенти клубів навіть зверталися до куратора суддівського корпусу з тим, аби він навів порядок у цьому питанні. Чи часто стикалися із суддівським свавіллям?
- Думаю, що Колліну сюди запросили для того, щоби він підняв загальний рівень суддівства. Приміром, зараз до обслуговування матчів залучили велику групу молодих арбітрів. У цьому плані, як на мене, він із своїми обов’язками справляється. А щодо загального рівня, то тут є питання. У нашій країні є багато арбітрів, які вміють судити, знають гру. Розумієте, суддя ніяким чином не повинен впливати на результат. А що ми маємо? Те, що зробив із нами в кінці матчу з «Олімпіком» Андрій Грисьо - це футбольний бандитизм. А в цілому, зауважу, що в нас уміють судді кваліфіковано працювати. У всякому разі, матчі «Десни» обслуговували не дилетанти. А чому інколи вони так судять, то це вже інші питання.

- Трансферне вікно вже зачинене. Чи вдалося закрити всі проблемні позиції?
- На жаль, ні. Ми провели дуже скромну селекцію, й на це була низка причин. Єдине, що до нас повернувся захисник Павло Щедраков, можна навіть сказати, що знову завітав до рідного дому. Сподіваємося, що в подальшому він нам допоможе. А так ми залучили до команди в основному молодих виконавців, яким ще потрібно набути досвіду.

- Хто на полі вам допомагає втілювати задумане в життя? На кому команда тримається у скрутні хвилини?
- Звичайно, як і в кожного тренера, є й у мене гравці, на яких завжди можу сподіватися. Насамперед це - Вадим Мельник, із яким працюю вже не перший рік, отож добре знайомий з його можливостями. Це й Петро Кондратюк, той же Павло Щедраков. Саме вони відповідають за моральний клімат у колективі. А так у нас грає молодь 20–23 років. Усі вони ще не досягли того рівня, щоби можна було брати відповідальність на себе.

- Яка фінансова ситуація в «Десни» на тлі того, що навіть така, колись міцна у цьому плані, «Буковина» тепер ледь зводить кінці з кінцями?
- Сподіваюся, що надалі буде краще, це все, що можу сказати з цього приводу.

- А з інфраструктурою як?
- Тут є над чим працювати. Що стосується організації клубної діяльності, то в нас ще роботи непочатий край.

- У середу відбулося жеребкування Кубка країни: «Десні» випало грати з «Гірником» із Кривого Рогу. Що скажете про цей клуб?
- Дуже мало. Слідкую в основному лише за результатами, зокрема другої ліги. Про «Гірник» майже нічого не знаю, команду на полі ще не бачив. Звичайно, що надалі будемо її вивчати, щоб до матчу підійти у всеозброєнні.

- Останню гру чемпіонату ви програли у Сумах. На думку головного тренера господарів Андрія Кононенка, його команда повністю переграла «Десну», тому перемога була закономірною. Ви із цим згодні?
- Цілком. Справді, «Суми» мали велику ігрову перевагу, хоч і забили нам лише один м’яч. Тому не можу сперечатися з думкою Кононенка.

- Які завдання на сезон поставили керівники клубу?
- Як для дебютанта, нам слід спочатку закріпитися в першій лізі, а вже потім ставити якісь солідні завдання.

- До матчу з лідером - «Олександрією» - підходите в оптимальних кондиціях?
- Це дуже серйозний суперник, недарма він є лідером чемпіонату. Саме зараз і вивчаємо тонкощі гри цієї команди.

Володимир КОЦУР, «Український футбол»