Вячеслав МАЛАФЕЕВ: «Могу пойти по стопам Винни Джонса»

В інтерв'ю «Футболу 24» голкіпер санкт-петербурзького «Зеніта» розповів про те, чому його команда не зуміла відстояти чемпіонський титул і запевнив, що скандали довкола пітерського клубу суттєво перебільшені. А ще поділився міркуваннями щодо збірної України і розповів про особисте життя.

Ніщо не вічне. У «Зеніті» змінюються тренери, приходять і йдуть футболісти. І лише В'ячеслав Малафєєв продовжує тримати під пильним контролем ворота рідної команди. За клуб із берегів Неви він виступає з початку своєї кар'єри, а це понад п'ятнадцять років, асоціюючись в аспекті патріотизму зі ще одним голкіпером - Олександром Шовковським. На долю Малафєєва випало чимало життєвих випробувань, але він не втрачає оптимізму - продовжує виступати на найвищому рівні, дбає про велику сім'ю, з головою поринув у кінематограф.

- В'ячеславе, у цьому сезоні «Зеніт» все-таки поступився чемпіонськими медалями. Чи спробували ви для себе зробити висновки про причини невдачі? Які вони?
- Це був важкий сезон, але, на мій погляд, друге місце - це також хороший результат. Звісно, після двох чемпіонських титулів поспіль вболівальники мали право очікувати від нас максимального результату, але ми також живі люди, і конкуренція щороку зростає. Десять років тому «срібло» в Петербурзі сприйняли як перемогу в Лізі чемпіонів. Все місто гуляло і раділо цьому святу. Зараз же «Зеніт» сильно змінився, і багато хто вважає друге місце провалом. Я лише хочу сказати, що негативним результатом було б непотрапляння у Лігу чемпіонів, а з цим завданням ми впоралися.

- Можливо, корінь зла ще й у поганому мікрокліматі? Все-таки дуже багато скандалів переслідували «Зеніт»: конфлікт Денісова-Кержакова і Халка, петарда від фанатів, довгий язик і некрасиві жести Широкова, ігнор деякими гравцями тренера Спаллетті...
- Повірте, в кожній команді є свої проблеми, просто «Зеніт» - дуже популярна команда, тож багато всього виходить назовні. Дослідження показали, що наш клуб на сьогодні є найбільш затребуваним футбольним брендом у всьому СНД, а отже вся увага журналістів прикута саме до нас. За кожним нашим кроком стежать. ЗМІ тільки й прагнуть, щоб хтось оступився. Насправді ж багато скандалів сильно перебільшені.

- В Україні є традиція всі проблеми звалювати на арбітрів. Як із цим у Росії?
- Я не звик на когось звалювати проблеми. Потрібно, перш за все, дивитися на себе, а потім - на все решта.

- Аналізуючи турнірну таблицю РПЛ, впадає в очі величезна прірва між топ-10 і рештою клубів. Приблизно така ж картина і в УПЛ. Чи є ви прихильником об'єднаного чемпіонату і чому?
- Ідея, можливо, цікава. З точки зору маркетингу у неї багато плюсів. Навіть з боку Європи буде увага до такого турніру, питання тільки в тому, чи погодиться Україна і ряд інших російських команд? Моя особиста думка тут не відіграє ніякої ролі.

- Вже три роки «Зеніт» очолює Лучано Спаллетті. На ваш погляд, чи може він дати «Зеніту» більше, ніж вже дав?
- Може. В «Зеніті» не може працювати головний тренер без амбіцій.

- Чи пов'язаний ваш відхід зі збірної Росії із скандалом імені Губернієва? Чи ще повернетеся в головну команду? Все-таки наступного року нерядова подія - Кубок світу...
- Не зовсім розумію, до чого тут Губернієв... Мій відхід пов'язаний винятково зі сім'єю. А повернення можливе лише у випадку форс-мажору. Якщо у збірній будуть проблеми з воротарською позицією.

- Як, до речі, оцінюєте шанси збірної України на те, щоб поїхати на мундіаль в Бразилію?
- У вас дуже важка ситуація в групі. Чорногорія останнім часом показує цікавий футбол, у них непогане покоління. Йоветіч із «Фіорентини» зараз є одним з найкращих нападників у Серії А, Мірко Вучініч - чемпіон Італії. Щодо Англії, то команда з Туманного Альбіону не потребує рекомендацій.

- Чи цікавитеся чемпіонатом України? Хто вам ближчий: «Динамо» чи «Шахтар»? А, можливо, «Дніпро» або «Металіст»?
- Чесно кажучи, я увесь вільний час присвячую сім'ї. Іноді стежу за європейським футболом, але не більше. Але у вашому чемпіонаті мені подобаються стадіони і якість картинки. Ще тішить око відвідуваність стадіону в Донецьку.

- Всю свою кар'єру ви провели в «Зеніті». Якщо б перейшли в іншу команду, то в яку? Який чемпіонат вам імпонує?
- Нема якоїсь особливої команди, можу лише сказати, що мені за стилем підійшли би німецький, французький та італійський чемпіонати.

- У вашій команді стільки оригінальних гравців! Як рятуєтесь від гарматних ударів Халка, наприклад?
- В основному - у рукавичках! (Сміється) У Халка справді неймовірно потужний удар, але він далеко не єдиний наш гравець з гарматним пострілом.

- У львівських «Карпатах» грав Леван Кенія, який розповідав, мовляв, не зміг грати у «Зеніті», тому що п'ятеро футболістів команди вимагали у керівництва клубу, щоб його не було в команді. Що там трапилося насправді?
- Запитання до Лучано Спаллетті, саме головний тренер вирішує, який гравець йому підходить, а не футболісти.

- Минулого року ви одружилися. Які ваші звички змінила дружина? До якої музики привчила?
- Вона в мені нічого не змінювала, ми з нею дуже схожі за характером. Щодо музики, то в основному до танцювальної привчила. Вона ж у мене діджей, бере участь у проекті DJ Dolls, постійно тепер в авто слухаю її сети. Мені до вподоби!

- Зовсім нещодавно у вас народився син. Які перші враження від комунікації з малюком?
- Це велике щастя для будь-якого чоловіка. Малюк здоровий, діти одразу полюбили карапуза, з Катею усе гаразд, все це - найголовніше в моєму житті!

- Ви дуже багатогранна особистість: за межами поля знялися в серіалі, дебютували в ролі продюсера. Які у вас плани щодо майбутнього фільму про Льва Яшина?
- Я зараз знімаю документальний фільм «Вся жизнь в перчатках: 5 историй». Він також про зірок світового масштабу, фільм буде приурочений чемпіонату світу 2018 року. Його покажуть на центральному телебаченні Росії влітку наступного року. До речі, можливо і з вашої країни будуть пропозиції щодо купівлі прав на цей фільм.

- Чи готові ви після закінчення кар'єри піти стопами Вінні Джонса, тобто - у кіноіндустрію?
- Чому б і ні? Мені до вподоби кінематограф, я на ньому розуміюся, і цілком можу уявити себе в цьому бізнесі.

Олег Бабій, football24.ua