Николай ПАВЛОВ: «Атака – наше слабое место»

— Миколо Петровичу, ваша команда навесні не пропускала взагалі, в останніх чотирьох поєдинках чемпіонату допустила всього один провал — у грі з «Таврією». А взагалі за цим показником посідає четверте місце…
— Якщо хочете почути про якісь конкретні особливості побудови нашої командної гри в обороні, то недочекаєтеся — я такі речі ніколи не виношу на публіку. Та й відношу себе до практиків, а не теоретиків. Останніх же й так вистачає в нашому футболі, тож залишимо це запитання для їхнього аналізу.

— Хто з ваших тренерів найбільше вплинув на таку побудову гри всіх команд, з якими працювали, адже й «Ворскла» пропускала завжди мало?
— Якщо чесно, то когось одного виокремити не можу. У кожного щось переймав для себе, та й сам був футболістом.

— 8 із 20 матчів — «на нуль». Чи могли би з легкістю на початку сезону спрогнозувати такий перебіг подій?
— Спочатку — ні. Проте згодом, побачивши, який у нас голкіпер, зрозумів, що можна розраховувати на такі показники. У цьому контексті відзначу й дуже якісну роботу тренера голкіперів Андрія Тарахтія. Після роботи у «Ворсклі» з Сергієм Долганським він і в Маріуполі продовжує підтверджувати свій високий рівень. Згадайте досвідчених футболістів, як ось Чижов та Іщенко, котрі прой­шли школу «Шахтаря», відтак отримаєте нинішній результат.

— Пара центральних захисників Іщенко — Ордець (дебютант!) не награвалася на зборах, адже Іщенко практично в останній момент повернувся до Маріуполя. Тим не менш, «Іллічівець» пропускати від цього більше не став. Чи правильно буде вважати, що індивідуальний фактор не такий важливий для вас, а справа радше в командній організації?
— Безсумнівно! Команда, й тільки команда. Зрештою, в обох весняних матчах чемпіонату одним із найкращих за тактико-технічними діями був Руслан Фомін, котрий у матчі проти запорізького «Металурга» мав на своєму рахунку 88 ТТД, а в Донецьку — 92. Дуже сумніваюся, що в нашій прем’єр-лізі ще хтось із нападників може похвалитися такими показниками (для форвардів еталонними прийнято вважати 70 ТТД, і цей показник підкорюється далеко не кожному. — А. В.). Руслан виконує величезний обсяг роботи, адже гра «Іллічівця» в захисті починається саме з нього. Фомін, за нашою установкою, має створювати максимальний натиск на захисників суперника та перешкоди при їхньому виході з оборони в атаку. Відтак коли футболісти, котрі атакують ворота, дістаються до нашої захисної ланки, то сил у них, як правило, залишається вкрай мало. Перший етап оборони на чужій половині поля є для нас дуже важливим. Зрештою, в двох весняних матчах нам не лише не забивали, а й моментів створили всього два — по одному в кожному з поєдинків.

— Статистика свідчить, що найбільше ТТД у матчі проти запорізького «Металурга» на рахунку Полянського та Путівцева, в Ордеця — відразу 20 відборів і перехоплень, а за підсумками поєдинку в Донецьку найкориснішими гравцями стали Іщенко й Бутко, найбільше ТТД — у Ємельянова. Ці показники підкреслюють вдалу гру оборони, але водночас виникає запитання про атакувальні можливості команди…
— Наразі це, безперечно, наше вразливе місце. Останнім часом є проблеми на позиції під форвардом. Ярошенко не брав участі в останньому матчі через проблеми зі здоров’ям. Таргамадзе після перелому носа явно випадає з командних дій. Кравченко не використав черговий свій шанс, тому в Донецьку в першому таймі в нас були великі проблеми в організації атак. Якби мали змогу випустити дискваліфікованого Окріашвілі, то грав би саме він, але…

— Баланс захисної моделі гри й такої, що більше спрямована на атаку, підопічним знайти вдається?
— Поки що так. Бачте, в гостях взяли одне очко, вдома — три. Як кажуть, ідемо чемпіонським графіком (усміхається).

— Чемпіонським, але на сьомому місці…
— Якщо взяти до уваги навіть таку річ, як показники «чесної гри» (оцінка з рапорту арбітра в категоріях «червоні та жовті картки», «позитивна гра», «повага до суперників», «повага до арбітрів», «поведінка представників команд» та «поведінка глядачів». — А. В.), то тут ми взагалі на першому місці в чемпіонаті. Відтак назвати нашу гру суто захисною чи непривабливою я не можу. Гадаю, показники, зокрема під час оборони, а отже — мала кількість пропущених м’ячів, дозволяють говорити, що це дані команди з першої п’ятірки прем’єр-ліги. Хоча таке завдання перед нами не стояло, адже ми лише перший рік працюємо в Маріуполі й знайомимося з колективом. Водночас якби ми в кількох матчах узяли свої «обов’язкові» очки, то, думаю, могли би розраховувати на п’яту сходинку.

Анатолій ВОЛКОВ, «Український футбол»