Зимняя сказка вновь посетила Львов

Минулого уїк-енду, 8–9 грудня, палац спорту «Галичина» у Львові гостинно прийняв учасниць вже VIII за ліком Міжнародного турніру з художньої гімнастики «Зимова казка». Цього року на справжнє спортивне свято, чудово  організоване відділенням художньої гімнастики львівської ДЮСШ «Галеон» (старший тренер – Галина Кочергіна), до міста Лева завітали грації з 34 клубів 28 міст Молдови, Польщі, Росії та України. Загалом у турнірі взяли участь 183 гімнастки, які змагалися в 11 вікових групах. Наймолодшими були дві дівчинки 2007 року народження, які виступали разом з на рік старшими суперницями. Зазначимо, що у вікових групах починаючи з 2000 року народження і молодше в залежності від рівня майстерності визначалися переможці та призери у двох категоріях – А (сильніша) і В (слабша).

Слід відзначити, що цьогорічний турнір вдалося організувати завдяки титанічним зусиллям батьківського комітету ДЮСШ «Галеон», в якому найактивнішу участь взяли подружжя Наталки і Тараса Федик, Валерії та Віктора Свірідових, Оксани і Андрія Вусатюк, Аліни та Ярослава Пюрик. Єдиним спонсором «Зимової казки-2012» виступило Львівське відділення Приватбанку, яке оплатило дводенну оренду палацу спорту «Галичина». Тим не менше, всі учасники змагань, особливо з інших міст, відзначали насправді прекрасну організацію змагань. Проживали та харчувалися гості в готелі «Соната», що знаходиться в десяти хвилинах їзди від палацу спорту «Галичина», куди учасників доставляв спеціально орендований комфортабельний автобус. Так само по завершенні змагань автобус привозив усіх гімнасток, тренерів і суддів у готель. Окрім участі в змаганнях, для бажаючих було організовано екскурсію по Львову – гості столиці Галичини оглянули стару частину міста, побували на Високому Замку, з висоти якого помилувалися краєвидами одного з найкрасивіших міст Європи. Благо, цьому посприяла й погода. В дні проведення змагань «Зимової казки-2012» у Львові була прекрасна зимова погода – морозець -5°–-7°С і пухнастий сніг, який падав практично безперервно. Як жартували гості, організатори змагань знайшли спільну мову навіть з небесною канцелярією.

Самі змагання в палаці спорту «Галичина», трибуни якого можуть прийняти до півтори тисячі глядачів, також проходили в святковій атмосфері. Батьківський комітет подбав про те, щоб зал був прикрашений відповідно до назви турніру, а суддівська колегія (головний суддя – Галина Кочергіна, секретар – Тетяна Калашян) забезпечила кваліфікований, а головне, об’єктивний арбітраж змагальної частини дійства, що також відзначали учасниці «Зимової казки-2012» та їхні тренери.

Як завжди, родзинкою «Зимової казки» у Львові була присутність в залі Святого Миколая, який виконує не лише свої прямі обов’язки – роздає дітям подарунки, а й виконує роль своєрідного психолога для учасниць. Ось що розповів сам Святий Миколай авторові цих рядків: «Я сам мешкаю в Карпатах, у Косівському районі Івано-Франківської області. До Львова на «Зимову казку» приїхав вже вчетверте. Чому? Все дуже просто – я фанат художньої гімнастики і, звичайно, страшенно люблю дітей. За виступами учасниць я спостерігаю, сидячи на диванчику поряд з килимом. Дівчатка після виступу, як правило, підходять до мене і я говорю їм про свої враження від їхнього виступу. Окрім того надаю їм підтримку – комусь матеріальну у вигляді чого-небудь солоденького, а  комусь, зазвичай тим, хто не надто добре впорався із виконанням композиції, моральну – кілька підбадьорливих слів ніколи не бувають зайвими. А головне, кожній з дівчаток кожен раз нагадую, що не потрібно зупинятися в своєму розвитку – і тому, хто переміг, і тому, хто зазнав невдачі, бо спорт, як і життя загалом, це боротьба, а успіху досягає той, хто цілеспрямовано йде до своєї мети. Я переконаний, що серед нинішніх учасниць «Зимової казки» обов’язково є та, яка за кілька років зійде на найвищу сходинку Олімпійських ігор, бо українські майстрині художньої гімнастики однозначно на це заслуговують!»

Але подарунки учасниці змагань отримали не лише від Святого Миколая. Їх, як завжди, чимало підготували і організатори змагань. Переможці та призери були нагороджені красенями-кубками, спеціально виготовленими медалями і дипломами. Медалі та дипломи отримали і гімнастки, які посіли місця з 4-го по 6-те. А пам’ятними призами були нагороджені всі без винятку, незалежно від занятого місця, учасники турніру. І це абсолютно правильний хід організаторів. Адже це були не офіційні змагання на кшталт світового чи всеукраїнського чемпіонату, а турнір під назвою «Зимова казка» – а яка ж казка без подарунків та сюрпизів?..

Окрім того, організатори встановили спеціальні призи. Зокрема, киянка Альона Дяченко спеціальним журі була визнана «Міс грація турніру», а інша гімнастка з столиці України Каміла Хасанова отрима приз «За волю до перемоги». Ще два призи отримали наймолодші учасниці «Зимової казки-2012» – це п’ятирічні львів’янки Вероніка Мелимук і Аліна Калічинська-Каторгіна.

Не можна не згадати про заключний гала-концерт, який відбувся в рамках закриття турніру і викликав справжній вибух емоцій переповнених трибун палацу спорту «Галичина». Як зізналися працівники цієї спортспоруди,  подібної реакції глядачів на те, що відбувається на майданчику, вони вже давненько не бачили. А подивитися насправді було на що. Окрім прекрасних показових номерів, як індивідуальних, так і групових, кращих учасниць турніру, своєю майстерністю глядачів потішили клоун Пуня, дівчата з танцювальної групи підтримки львівського баскетбольного клубу «Політехніка-Галичина», а чи не найбільший фурор викликав показовий номер квартету акробатів львівської ДЮСШ-5. Юрій Карплюк, Сергій Нємцев, Володимир Потайчук і Максим Цвєтков, які, між іншим, є чемпіонами України та призерами першості Європи і світу, просто «порвали» зал.

Пропонуємо вашій увазі коментарі та враження від турніру безпосередніх його учасників, організаторів та свідків:

Аіда Башич (Бендери, Молдова – бронзовий призер у віковій групі 1996 р.н.):

– Ми не вперше виступаємо на «Зимовій казці». Особисто я змагаюся тут вже четвертий рік поспіль. Але пробитися в трійку призерів мені вдалося вперше, то ж, звичайно, своїм виступом я задоволена. У нашій команді 11 чоловік змагалося – десять гімнасток з Бендер і одна з Тирасполя. Призерами стали двоє – вважаю, це непоганий результат. Все ж турнір дуже сильний за своїм складом і завоювати на ньому місце серед призерів не так просто.

Але тут не лише висока конкуренція на самих змаганнях. У Львові вміють організовувати змагання на високому рівню. Все продумано до дрібниць і тому ми із задоволенням приймає запрошення приїхати на цей турнір. Подобається нам і саме місто – прекрасна європейська архітектура викликає багато позитивних емоцій. Так що ми із задоволенням приїдемо у Львів і наступного року. Звісно, коли нас запросять.

Каріна Зубаль (СК «Олімп», Київ – переможець у віковій групі 1999 р.н.):

– Приємно перемагати на подібних змаганнях. Тим більше, що рік тому я тут була другою, а цього разу вдалося виграти. Але зізнаюся, що на перше місце я не розраховувала. Для мене головним було продемонструвати якомога кращий рівень виконання композицій. Вдалося ніби то непогано, раз перемогла. Однак я критично відношуся до того, що роблю і знаю, що були помилки. Тому є над чим працювати, адже художня гімнастика – це прагнення до бездоганного виконання вправ.

Щодо організації турніру, то жодних претензій бути не може – все було чудово. Нас дуже добре приймали, а під час змагань весь час відчувалося, що відбувається справжнє свято спорту. Приємно брати участь в таких змаганнях. Тому хочу подякувати організаторам за те, що вони роблять для нас гімнасток.

Крістіна Федик (ДЮСШ «Галеон», Львів – срібний призер у віковій групі 1997 р.н.):

– Настрій у мене не найкращий. І справа не в тому, що цього року, на відміну від минулого, мені не вдалося перемогти. Зрештою, друге місце – також не так вже й погано, особливо, коли врахувати рівень змагань. Я не задоволена не стільки результатом, скільки своїм виступом. Не вдалося як слід виконати вправу з м’ячем. А це ж мій улюблений предмет і зазвичай він мене не підводить. Але сьогодні сталося саме так. Чому? Виходить, що наразі ще не відшліфувала нову комбінацію так, як слід, а значить потрібно буде більше працювати на тренуваннях.

Лариса Распопова (тренер команди СК «Олімп», Київ):

– В першу чергу хочу відзначити рівень організації змагань. Я не перший раз привезла команду на «Зимову казку» і скажу, що кожен раз не перестаю дивуватися тому, як львів’яни чудово організовують змагання. Особливо, коли зважити, що подібний захід провести своїми силами, без підтримки спонсорів, дуже важко. Але виявляється, що  можна. Все продумано, навіть коли б хотів, то немає до чого придертися.

Досить високим є й рівень учасниць змагань. Щодо виступу своїх дівчат, то загалом я задоволена. Є в нас і переможці, є й призери. Звісно, є й ті, хто наробив помилок. Але подібні турніри якраз для того й проводяться, щоб набратися досвіду і перевірити свої композиції в змагальних умовах. Саме такі турніри й дозволяють якомога краще готуватися до офіційних чемпіонатів.

Марина Кудряшова (тренер команди м. Раменське, Моковська обл., Росія):

– Дуже рада, що я знову у Львові. Я ж тут востаннє була рівно тридцять років тому. Тому із задоволенням прийняла запрошення привезти своїх учнів на цей турнір. Ну що тут говорити – можна сказати, організатори назву турніру «Зимова казка» втілили в життя (сміється – Авт.). Від організації проведення турніру я просто в захваті, так само, як і від Львова – прекрасне місто. А от від виступу своїх дівчат я не те, що не в захваті, я просто розстроєна. Навіть не знаю, що з ними сталося. Ніби були непогано готові, а вийшли на килим – падало в них все, що можна. Я просто в шоці, але що тепер можна вдіяти – турнір закінчився, виступили ми, прямо скажемо, погано. Але життя на цьому не закінчується. Сподіваюся, нас запросять наступного року і ми зможемо реабілітуватися. 

Роман Максимів (батько Соломії Максимів, яка посіла 2-е місце у віковій групі 2003 р.н.):

– Коли дружина прийняла рішення віддати Соломію на художню гімнастику, я не сперечався. Все ж це насправді жіночий вид спорту. А зараз я просто в захваті від того, що вона займається саме цим видом спорту. Знаєте, я став справжнім фанатом художньої гімнастики. Сьогоднішнім виступом доньки дуже задоволений. Соломія вперше на подібних змаганнях стала другою. Звичайно, краще б було, якби виграла (сміється – Авт.), але нічого страшного, навпаки, буде додатковий стимул добре тренуватися. А про самі змагання скажу, що вони організовані просто чудово – це справжня казка у житті.

Наталя Федик (голова батьківського комітету ДЮСШ «Галеон», мама Крістини Федик, яка посіла 2-е місце у віковій групі 1997 р.н.):

– Зараз відчуваю втому і радість. Втому, бо організувати подібний турнір не так просто. Ми ж 90 відсотків роботи по організації та проведенню змагань виконали силами нашого батьківського комітету. Тому я хочу в першу чергу подякувати за все те, що ми зробили, своїм подругам по батьківському комітету та їхнім чоловікам. Але найбільше слів подяки.звісно, заслуговує наша всіма любима Галина Сергіївна Кочергіна. Коли б не вона, то не думаю, щоб в нас щось вийшло. А так її бажання не просто провести турнір, а  зробити це на найвищому рівні, її енергія передається нам усім. Але зараз вже все позаду, тому я не лише втомлена, а й щаслива, бо бачу радісні посмішки на лицях дівчаток, чую слова подяки від наших гостей з інших міст України та з-за кородону. А значить ми зробили і робимо потрібну справу.

Що ж до виступу доньки, то її друге місце хоча і є крок назад у порівнянні з першим в минулому році, я в жодному разі не розцінюю його, як поразку. Нічого страшного не трапилося. Головне, що Крістіна, як і інші дівчата, займається корисною справою, яка обов’язково допоможе їй в подальшому житті. Ну а як складеться її подальша спортивна доля, життя покаже. Головне, мати ціль і працювати.   

Галина Кочергіна (голова оргкомітету турніру, головний суддя змагань):

– Проведення такого заходу, справа не з простих. Особливо коли практично немає спонсорів. Звісно, я вдячна Приватбанку за наданий чудовий зал палацу спорту «Галичина», але в першу чергу хочу сказати спасибі нашим батькам – коли б не вони, то нічого б не було. Але вони все організували, все зробили, як мені здається, на дуже високому рівні. Нехай оцінюють інші, але я точно знаю, що ми все робили, як то кажуть, від душі. Ми намагаємося тримати планку і кожен раз хочемо провести «Зимову казку» так, щоб це було принаймні трішечки краще, ніж рік тому. Саме в цьому полягає наша філософія проведення «Зимової казки». Бо коли ми будемо притримуватися принципу «аби  було не гірше, як минулий раз», то обов’язково почнеться регрес.
 
Що ж до виступу наших дівчаток, то звісно, кожна на домашньому турнірі намагалася виступити якнайкраще. Але зрозуміло й те, що не всім це вдалося. Однак загалом результатами нашої команди я задоволена. Тож хочу всіх привітати і запросити на «Зимову казку-2013». Вона обов’язково відбудеться!

Іван ДУПНАК, спеціально для Sport.ua

Протоколи та фото дивіться тут.