Александр СЕВИДОВ: У нас с Шуфричем разные взгляды на футбол

Після нічиєї запорізького «Металурга» й «Говерли» в таборі останньої виникла заочна суперечка між віце-президентом і головним тренером.

 Перший із претензіями висловив кілька недвозначних думок щодо роботи другого. Той, у свою чергу,мовчати не став, що й стало приводом для домислів. Аби їх уникнути й розставити всі акценти, ми звернулися до всіх «високопосадовців» клубної структури «Говерли».

 Олександр СЕВИДОВ, головний тренер «Говерли».

— Олександре Володимировичу, одна з претензій віце-президента «Говерли» Олександра Шуфрича стосувалася виходу на заміну замість травмованого Олега Міщенка саме Олександра Косиріна, а не Даміена Ле Таллека чи Свєтослава Тодорова…
— Розумієте, є певні тактичні аспекти, які варто брати до уваги в цій ситуації. Детально проаналізувавши гру суперника, Міщенко мав виконувати не лише прямі бомбардирські обов’язки, а й завдання іншого характеру. Зокрема, Олег повинен був не дати захисникам починати атаки довгими передачами, що є характерними для «Металурга». Після того, як він травмувався, я випустив на поле саме Косиріна, тому що ні Ле Таллек, ні Тодоров із цим завданням не впоралися б, адже я ж знаю їхні можливості, як ніхто! Окрім цього, зазначу: той факт, що Косирін — родом із Запоріжжя, до уваги не брався або був, м’яко кажучи, другорядним.

— Друга претензія пана Шуфрича до лікарів і тренерів: три травми футболістів, дві з яких, за словами віце-президента, однакові — проблеми з задньою поверхнею стегна, що нібито свідчить про фізичну неготовність гравців.
— (Усміхається). Було б логічно запитати у віце-президента, чому тренер винен у травмах гравців, зрештою… Футбол треба не лише любити, а й добре знати. Скажімо, Допілка, який, як і Міщенко, травмувався в першому таймі, не грав до цього на серйозному рівні майже півтора року й не проходив із нами збори, а за два дні до матчу в нього підвищилася температура. Та річ у тім, що вибору на цій позиції в мене не було, бо з табору збірної Молдови хворим приїхав Віталій Бордіян! Зовсім іншого характеру травми в Міщенка, який «вилетів» на два тижні, й Печонкіна, в якого діагностовано забій м’якої тканини м’язу. Тому… Що тут говорити про «неготовність футболістів? Це просто смішно!

— Третя претензія очільника — гра «Говерли» «нижче власних можливостей». І це — за умов нібито хорошої комплектації складу.
— У мене з Олександром Шуфричем різні погляди на футбол. Скажімо, я не називав би комплектацію чудовою чи щось на кшталт цього хоча б тому, що першочергово на багатьох позиціях ми бачили одні кандидатури, а в підсумку в команду прийшли зовсім інші люди. Окрім цього, кілька позицій неодмінно треба було б підсилити, але нині це, мабуть, неможливо, то й говорити на цю тему нічого.

— Також побутують чутки, що ви не в найкращих стосунках із генеральним директором ФК Іваном Шіцом.
— Знаєте, в мене рівні стосунки з усіма клубними керівниками. З усіма, в тому числі, і з генеральним директором. Так, я — дуже непростий, погоджуюсь. Але назвіть мені хоча б одну людину, яка була б у хороших стосунках із Шіцом?..

— Чи є люди в клубі, які заважають вам працювати?
— Скажімо так, у кожному клубі є люди, які невдоволені персоною головного тренера. Але так само в кожному клубі є верховенство президента, варто йому забажати — тренер залишить команду. Тому тут нічого особливого я не бачу.

— До слова, які стосунки у вас із Іваном Шуфричем — почесним президентом «Говерли»? Чи багато він має претензій до вашої роботи?
— Повторюся: рівні, як і з усіма. А щодо претензій… Мабуть, їх і не може не бути, з огляду на те, яке місце в турнірній таблиці посідаємо.

— План виходу з цієї ситуації є?
— Звичайно! Знаєте, в нашій країні розвелося стільки експертів — більше, ніж тренерів! Вони щось там аналізують, розказують про «Говерлу»… А я вважаю, що наша гра є далеко не найгіршою в чемпіонаті, тож хнюпити носа зарано, все ще можна виправити, й передумову для цього ми маємо — ГРУ.

— Підсумовуючи, щось додасте?
— Так. Загалом, наскільки добре виконую роботу, оцінювати не мені. Але хочу сказати одне: виконую її чесно.

КОМЕНТАР

Олександр ШУФРИЧ, віце-президент «Говерли»:

— Мені здається, що після гри у Запоріжжі я просто прокоментував факти, записані в протоколі: вихід на поле Косиріна мав місце? Мав. А травми? Теж. Гадаю, нічого нового не озвучив. Якби був чимось незадоволений, то так би й сказав про це, але був, радше, здивованим, чому, скажімо, на поле вийшов саме Косирін? Уважно слідкуючи за тим, як на тренувальному зборі під час паузи в чемпіонаті працювали футболісти, особисто мені здалося, що інші нападники краще готові фізично, ніж Косирін, який тривалий час не тренувався з командою. Але, як я й сказав після матчу, в нашому клубі все — гармонійно, й ніхто, крім головного тренера, не має впливу на те, що відбувається на полі. Це — принципова позиція керівництва, й Олександр Володимирович (Севидов.?— А.?В.) згрішити проти істини не дасть мені.

Іван ШІЦ, генеральний директор «Говерли»:

— У нас із Севидовим — нормальні робочі стосунки, й наш конфлікт — то лише чутки, які не мають під собою підґрунтя. Спілкуємося практично щоденно, а якщо й виникають якісь непорозуміння, то завжди шукаємо спільну мову. Зрештою, а які ще можуть бути взаємини у двох чоловіків правильної орієнтації? Я займаюся своєю справою, він — своєю. Причому обидва працюємо на благо одного клубу й футболу загалом.

Sport.ua