КОПОЛОВЕЦ: «Надеюсь, Костов исправит ситуацию в команде»

Після того, як «Карпати» покинули вікові ветерани, найстарший гравець у команді – 28-річний Михайло Кополовець. До львівського клубу він перейшов із «Закарпаття» у березні 2007 року, після чого став одним з улюбленців уболівальників. Сам Михайло завжди віддячує їм взаємністю.

– Міша, ти почуваєшся ветераном? 
– Я знав, що вже став найстаршим гравцем в команді. Після того, як «Карпати» покинули Тлумак і Батіста, цей «титул» перейшов до мене. Як до цього ставитися? Чесно кажучи, навіть не думав. На мене це ніяк не впливає. У нашій команді є багато гравців, які на півроку чи на рік від мене молодші. Тому якоїсь особливої різниці у віці не відчувається. А якщо із зовнішності судити, то тут взагалі можна кілька таких екземплярів знайти, порівняно з якими я гравець молодіжного складу. Ваня Мілошевіч, так точно старший, а Буба (Муртаз Даушвілі. – Авт.) взагалі на 40 років виглядає (сміється). Але це все жарти, головне – бути молодим не роками, а душею.

– То на скільки твоя душа молода?
– Ну, думаю, почуваюся, як 23-річний. Мені взагалі цікаво спілкуватися з молодими гравцями дубля. Навіть цікавіше, ніж з ровесниками. Хоча відчуваю, що думки наші все ж різняться. Отут вік відчувається.

– Гаразд, давай поговоримо про серйозніші речі. На носі гра проти «Таврії»...
– Останні тренування проводив наш новий головний тренер Ніколай Костов. Він вельми енергійний, тож я сподіваюся, що йому вдасться швидко налагодити ситуацію в команді, а також поставити тактику, без якої неможливо вигравати.

– З суддівськими помилками також не виграєш... За три перші матчі арбітри «проморгали» три офсайди, після яких «Карпати» пропускали...
– У принципі, на виїзді завжди відчувається симпатія суддів до нашого суперника. Це для нас не є несподіванкою. Так, у Полтаві перший і третій голи були забиті з офсайду, але чи можуть ці факти бути нашим виправданням? Справа ж у нашій грі. Ще не так давно ми часто успішно грали не лише проти суперника, а й проти суддів. Нічого, перемагали. А зараз важко. Коли відчувається симпатія, то вона так чи інакше впливає на результат. Коли говорити про ці конкретні епізоди, у матчах проти «Волині» та «Ворскли», то ми заплющимо очі, якщо судді просто помилилися. Таке буває. А якщо це була упередженість, то на арбітрів знайдуться вищі сили.

– Що б ти сказав уболівальникам «Карпат» перед суботньою грою?
– Хочу попросити їх, щоб вони нам вірили. Зараз спад, але прийде час, коли ми почнемо перемагати. Не можна опускати рук, перемоги будуть. Будуть і повні трибуни, я в це вірю. Знаєте, колись, через багато років, вболівальники зможуть розказати своїм онукам, що вони не повернулися спиною до команди, в якої настали важкі часи. Вони зможуть сказати, що залишалися завжди вірними. Після кожного матчу, навіть програшного, ми завжди йдемо до 16-го сектора. Там справжні фанати. Так, нас критикують, і є за що – ми заслужили це, бо граємо погано. Але невже хтось думає, що комусь із «Карпат» приємно усвідомлювати те, що «Іллічівець» «возить» нас на рідному стадіоні? Наша команда була хворою, не було ігрової дисципліни. Сподіваюся, зараз все зміниться. А фанатів прошу підтримувати нас і надалі. Ми ж постараємося вже у матчі проти «Таврії» їх не розчарувати.

Sport.ua