Кардинал-Ровно - Энергия - 1:1 + ВИДЕО

Ажіотаж до гри був неабиякий. І висловлювання в пресі з обох сторін. І завіряння головного тренера МФК «Кардинал-Рівне» про особливість звітного матчу. Все це звісно підігрівало інтерес до зустрічі географічних сусідів. Тому, звичайно, очікувалася справжня боротьба.

Не дивлячись на ранній початок матчу, як для гри в будній день, вболівальників зібралося досить багато. Відверто кажучи, чи не вперше в Екстра-лізі на грі в Рівне яблуку ніде було впасти. Чи справді вболівальники, підігріті ажіотажем, вирішили за будь-яку ціну переконатися на власні очі у безкомпромісності поєдинку, чи нарешті зіграв той факт, що вхід на гру був безкоштовним. Хоча і на попередню гру квитків не продавали, але похвалитися переповненим залом тоді причин не було.

Звісно, допомогли в цьому і вболівальники «Енергії». Як мінімум, група підтримки з командою прибула і перетворила гру, разом із рівненськими фанами на суцільне барабанне гупання, і нікому не зрозуміле скандування. Не виключено, що, окрім фанів, на матчі були присутні і інші прихильники львівської команди. А стосовно галасу і шумових ефектів створюваних з допомогою великих барабанів. То тут, як і в грі, назвати переможця складно. Рівняни, як справжні господарі, намагалися перебарабанити львів’ян. А ті в свою чергу, використовуючи дзвінкі дівчачі голоси, а в групі підтримки гостей було, як не дивно, більшість дівчат, прагнули ні чим не поступатися господарям. У підсумку, гамір, гуркіт барабанів, які знаходилися по діагоналі один проти одного, все це створювало такий загальний шумовий ефект, що почути сусіда було досить складно, я вже не кажу про суддю-інформатора, якого взагалі складно було почути. Думаю, атмосфера матчу з вищеописаного вам стала зрозумілою.

І сама гра виправдала сподівання на всі 100 відсотків. Хоча команди і не порадували своїх вболівальників зливою голів, але справжньої чоловічої боротьби, іскрометних атак і контратак цілком вистачало. Як до речі, і небезпечних моментів, створених поблизу обох воріт. Як кажуть у таких випадках – коса найшла на камінь.

Потрібно відмітити, що в останніх іграх «Енергія» багато голів не забивала. Натомість рівнян прорвало у грі з «Єнакієвцем», хоча до цього вони теж не відзначалися особливою реалізацією. Проте гольових моментів, як підопічні Станіслава Гончаренка, так і Сергія Піддубного створювали при достатньо, а ось відсоток їхньої реалізації бажав би бути набагато кращим.

У першому таймі ведучими були гості, а відомими господарі. Енергетики, як і личить лідеру, більше приділяли уваги атакам, а кардиналівці за будь-якої нагоди намагалися гостро контратакувати. Тобто, небезпеки поблизу обох воріт, як уже згадувалося, не бракувало. Причому обидві команди застосовували пресинг, часто розпочинаючи його ще на половині суперника. Львів’яни більше часу володіли м’ячем, але це не виливалося на кількості створених небезпечних моментів. Як у рівнян, так і у львів’ян більше дошкуляли голкіперам гравці перших четвірок, тоді як другі перебували певний час в затінку. І лише згодом, дещо почала вимальовуватися перевага над опонентами другої рівненської четвірки. І все ж таки, як не намагалися гравці порушити статус-кво, нічого з цього в першому таймі так і не вийшло. Перш за все, завдяки вдалій грі не лише захисних редутів, а й обох голкіперів, яких не дарма в цьому матчі визнали кращими гравцями. А роботи в обох і справді вистачало, «зівати» було ніколи. Навіть інколи вони самі влаштовували «перестрілку», але марно, адже результату це не приносило, хіба що викликало пожвавлення на трибунах.

Після перерви малюнок гри майже не зазнав змін, хіба що поступово гра почала вирівнюватися і перевага «енергетиків» у володінні м’ячем з часом була все меншою. Господарі продовжували грати від оборони, але в атаці вже не так швидко прощалися з м’ячем. Навіть кілька разів їм вдавалося з’являтися віч-на-віч з Владиславом Лисенком, але впевнена гра досвідченого львів’янина зводила нанівець і ці потуги. Зазвичай безгольові ігри не приваблюють вболівальників, і вони з часом втрачають інтерес до гри та починають відверто нудьгувати. Проте цього разу так не сталося, можливо, цьому сприяла запекла боротьба за володіння звуковим простором між фанами обох команд. Хтозна, але трибуни постійно знаходилися в бойовій готовності, адже прихильники команд вірили, що свято буде якраз на їхній вулиці.

Першими футбольного дива дочекалися гості, на це в них пішло майже 34 хвилини. Причому, що цікаво, відбулося це одразу після тайм-ауту… взятого господарями, тобто Сергієм Піддубним. Степан Струк пройшов правим флангом і повз захисника рівнян зробив вивірену передачу у воротарський майданчик, куди на всіх парах увірвався Сергій Якунін – 0:1. Віталій Дєнюжкін був безсилий в даному епізоді, адже зреагувати на гарматний постріл без підготовки з шестиметрової позначки досить складно.

На деякий час місцеві вболівальники принишкли, але на довго їх не вистачило, адже їхня команда, як не в чому не бувало продовжувала запеклу боротьбу. Хоча здавалося, що гол повинен був згасити їхній запал. Але сталося навпаки, кардиналівці заграли агресивніше. І енергетики так і не змогли втримати мінімальну перевагу. Раз по раз Лисенку доводилося гасити пожежу поблизу своїх воріт. І чи не найпереконливішим сигналом послужив епізод на 37-й хвилині гри, коли безпосередньо з п’ятачка почергово обстрілювали Владислава Лисенка спочатку Олександр Бондар, а відбитий голкіпером м’яч одразу намагався добити Танський. Але і на його удар львів’янин зреагував. М’яч після цього відлетів на половину рівнян, де його вже підхопили гості і намагалися розвити уже свою атаку. Але секундна затримка призвела до втрати м’яча, який опинився у Олександра Бондара. А тим часом Михайло Волянюк уже вривався у воротарський майданчик лівим флангом, де його і застав точний пас кращого бомбардира МФК «Кардинал-Рівне». Удар з розвороту під ближній лівий кут і рахунок знову рівний – 1:1.

Наступної хвилини Сергій Піддубний викотився проти Лисенка і здавалося вже переграв голкіпера, але на шляху м’яча до воріт своєчасно опинився Струк. Удар Макаєва з трьох метрів парирує Дєнюжкін. Напруга гри сягає апогею. Здавалося ось-ось м’яч знову опиниться у воротах. За хвилину і сім секунд до фінального свистка Станіслав Гончаренко бере хвилинну перерву. Кардиналівці заробляють 5 фол. Спочатку Макаєв, а згодом Тригубець пробивають по воротам господарів. Але в першому епізоді м’яч просвистів у кількох сантиметрах від дальньої лівої стійки, а в іншому свою майстерність вкотре продемонстрував Дєнюжкін. До речі, Сергій Тригубець не вперше гостро атакував, а з’явившись на майданчику після відпочинку, вихованець рівненського футзалу, був учасником майже кожного небезпечного моменту створеного його командою.

На випади львів’ян рівняни на заключних секундах відповіли гострими атаками, які завершували Сергій Піддубний і Олександр Бондар. Але удар першого став здобиччю Лисенка, а інший прийшовся повз стійку воріт. Отже, жодній з команд більше так і не вдалося змінити рахунок зустрічі, і нічийний рахунок напевно більше відповідав справжньому підсумку даної гри. В іншому випадку було б не зовсім справедливо, якби якийсь дурний м’яч, тобто не логічний, влетів у ворота. Або львів’яни таки дочекалися б шостого фолу і зуміли б реалізувати десятиметровий, вигравши ще одну гру завдяки результативній реалізації стандартів.

І хоча в звітній грі обидві команди зазнали очкових втрат, адже розраховували лише на перемогу, проте розчаровуватися не варто. Потрібно готуватися до наступних ігор, а там хтозна, можливо, гольова фортуна буде більш прихильною до форвардів обох команд.

Кращими гравцями матчу, як вже було зазначено вище, визнано воротарів обох команд: Віталія Дєнюжкіна та Владислава Лисенка.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ

«Кардинал-Ровно» - «Энергия» - 1:1

«Кардинал-Ровно»: Виталий Денюжкин - Александр Бондарь, Сергей Поддубный, Андрей Паршиков, Марьян Маринюк - Виталий Танский, Владимир Сондак, Дмитрий Сытник, Александр Басич, Михаил Волянюк, Павел Дармовис, Тарас Прислупский, Юрий Когут
«Энергия»: Владислав Лысенко - Степан Струк, Сергей Якунин, Максим Павленко, Денис Овсянников - Дмитрий Бондарь, Евгений Рогачев, Ильдар Макаев, Сергей Тригубец, Сергей Чепорнюк, Александр Вершинин
Арбитры: Вячеслав Дараган, Сергей Гроховецкий (оба – Киев)
Михаил Волянюк, 37 - Сергей Якунин, 34
Марьян Маринюк, 25.

Удары (в створ): 18 (7) - 25 (12)

НАША ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ МАТЧА