Валерій АТРАЩЕНКОВ: «Ми думаємо, хто i коли нас порятує»

Блискучу звитягу здобули українцi Валерiй Атращенков та Анна Кобцева на Кубку Європи з бадмiнтону в Софiї. Нашому дуету не було рiвних у мiкстi. Подолавши шлях до фiналу, українцi у завершальнiй битвi у трьох сетах переграли британцiв Гаррi Фокса та Саманту Ворд - 21:18, 19:21, 21:14. Повернувшись iз Болгарiї, один iз трiумфаторiв, Валерiй Атращенков, дав iнтерв'ю «Експресу».

- Ви перемогли на європейському змаганнi. Як багато нинi у вас конкурентiв з iнших континентiв?
- У Болгарiї виступали гравцi не лише з Європи, але й з iнших частин свiту. Що ближче до Олiмпiйських iгор, то активнiше гравцi їздять по турнiрах. Вони не можуть дозволити собi пропускати змагання, бо прагнуть здобути лiцензiю. Тому-то до Болгарiї прибуло чимало азiатiв. А вони слабкими не бувають! Нам довелося обiграти тайську пару, а також представникiв Iндiї. Перемога далася нелегко.

- То ви зробили крок до здобуття олiмпiйської лiцензiї?
- Причому великий крок! Це лише третiй турнiр у сезонi, який забезпечує рейтинговi очки. Попереду ще сiм важливих змагань. Треба якнайбiльше перемагати.

- Це реально?
- Реально, якщо потрапити на змагання. Однак ми не маємо можливостi брати участь в усiх турнiрах. Бракує грошей. Держава не може видiляти стiльки, щоб ми могли їздити по всiх усюдах. Мiй тренер формує графiк поїздок на пiвроку наперед. Та через безгрошiв'я ми змушенi змiнювати календар турнiрiв...

- Якi вашi умови для працi? Порiвняйте їх з умовами збiрних iнших країн...
- Мої iноземнi суперники не переймаються тим, де знайти грошi на ракетки чи на волани. Добра ракетка коштує близько 100 доларiв. А менi потрiбно на рiк чотири ракетки. За кордоном бадмiнтонiсти думають лише про гру - все iнше їх не цiкавить. А ми думаємо, хто i коли нас порятує вiд безгрошiв'я.

- I все одно виступаєте пiд українським прапором...
- Якось я пробував свої сили в одному з росiйських клубiв. Були розмови про те, щоб зiграти за їхню збiрну. Далi розмов справа не пiшла... У Росiї побачив, як безтурботно живеться їхнiм гравцям. Там спонсори допомагають. Чому? Бо за таке меценатство вони платять меншi податки. А в Українi нiхто грошей на вiтер викидати не хоче. Тому розраховуємо лише на державнi грошi.
Нiчого, сподiваюся, що здобуду олiмпiйську лiцензiю. Iмена учасникiв Олiмпiади стануть вiдомi аж 1 травня. Увесь цей час треба вдало виступати по свiтах.

Олег ЗУБАРУК