Станіслав ГОНЧАРЕНКО: «Геннадій Лисенчук вміє дивувати»

Наша футзальна збірна виконала завдання й з першого місця пробилася на чемпіонат Європи. Українці виграли всі три поєдинки своєї групи. Спершу переграли бельгійців — 4:3, відтак познущалися з турків —12:2, а в завершальній грі розібралися з угорцями —4:1. Своїми враженнями від групового турніру поділився Станіслав Гончаренко, головний тренер клубу «Енергія-Тайм», гравці якого найбільше долучилися до перемог у Харкові.

— Чим здивувала вас збірна України в трьох матчах?
— Нічим. Українці просто зобов'язані були вигравати, бо ми сильніші за суперників щодо підбору виконавців. Наважуся заявити, що жоден із трьох опонентів не відповідає рівню еліти чемпіонату України. Що я маю на увазі? Бельгія, Угорщина чи Туреччина не потрапили б навіть до першої шістки, якби виступали в українській першості.
Найбільший внесок у перемогу зробила перша четвірка, до якої входили троє «енерго-таймівців» та Сергій Чепорнюк, колишній гравець «Тайму». Ось Україна радіє з перемоги над турками — 12:2. Три голи із 12-ти забив другий квартет: один з пенальті й два з так званого дабл-пенальті. А 9 голів із 12-ти організувала перша четвірка. Вони були забиті з гри, після застосування цікавих ігрових схем. Це ще раз доводить, що у збірній нині існує лиш одна четвірка. Другу треба формувати й готувати. Бо однією четвіркою далеко не заїдеш.

— Як саме можна сформувати рівноцінний другий квартет?
— Потрібно запрошувати найсильніших гравців. Не розумію, чому не викликали Максима Павленка. Таке рішення — нонсенс. Річ у тім, що головний тренер Геннадій Лисенчук запрошує в збірну лише вигідних виконавців. Відсутність Павленка це доводить. А чому немає Ельдара Макаєва? Він набагато сильніший за багатьох спортсменів, яких чомусь викликають під синьо-жовтий прапор!

— І чому, на вашу думку, цих виконавців ігнорують у збірній?
— Геннадій Лисенчук вміє дивувати нелогічними вчинками. Фахівці й досі не розуміють, чому на попередній континентальній першості не було Макаєва та Якуніна. Це особиста думка головного тренера. За 18 років ми звикли до його тоталітарності й власного сприйняття футзалу.
Вважаю, що деяких гравців не запрошують у збірну через меркантильні інтереси. Ось тепер у національній дружині грає п'ятеро футзалістів із «Енергії-Тайму» і п'ятеро — із харківського «Локомотива». На рівні збірних, вміння й досвіду харків'яни значно поступаються львів'янам. Однак я все-таки сподіваюся на те, що перед європейською першістю в Геннадія Лисенчука переможе здоровий глузд, і він вдасться до послуг найсильніших.

— Хай там як, але путівку на європейський чемпіонат ми завоювали. Лисенчук заявив, що «до Хорватії» Україна поїде перемагати...»
— Говорити можна все, що завгодно. Треба згадати поразку «Тайму» у Сербії з рахунком 1:7 і програш збірної України Азербайджану — 0:3. Ми відстаємо від еліти. А Геннадій Лисенчук мріє про чемпіонство... Коли він говорив про великі амбіції, то, мабуть, спав. Якщо ми програємо азербайджанцям 0:3, то пора замислитися. Адже Азербайджан програє Іспанії з рахунком 3:8! То як ми можемо мріяти про перше місце?

— А на яке місце нині заслуговує збірна України?
— У вісімку найсильніших ми зобов'язані потрапити. Далі все залежатиме від прихильності жереба: якщо у чвертьфіналі зіграємо з Іспанією, Італією чи Португалією , то на цьому виступ на чемпіонаті Європи завершиться.

Олег ЗУБАРУК, Галичина спортивна