«Червоно-білий» фурор-2: хто грає?

Минулого тижня ви, шановні читачі, мали змогу ознайомитися з командою, котра наразі очолює турнірну таблицю чемпіонату Німеччини — «Майнц» (ТУТ). У тому матеріалі я зупинявся на історичних аспектах та проаналізував трансферну діяльність клубу. Нині ж ми поговоримо про людей, які тактичні надбання Томаса Тухеля трансформують в результат.

Блиск та вбогість македонця

Воротар Крістіан Веткло вже десять років у команді, але лише цього сезону почав виходити стабільно в основі та й то внаслідок травми Хайнца Мюллера і завершення кар'єри Дімо Вахе. Ото в людини терпіння!

Словак Радослав Забавник — фланговий захисник. У «Майнці» грає переважно праворуч. Побігавши за словацькі, чеські та болгарські клуби, перейшов до грозненського «Терека», де виступав під керівництвом українського спеціаліста В'ячеслава Грозного. На чемпіонаті світу в складі збірної Словаччини у всіх трьох поєдинках виходив у основному складі.

Ніко Бунгерт пізнав дорослий футбол у сезоні 2005/2006, граючи за другу команду «Шальке» в оберлізі. Попри те, що цей високий (188 см.) центральний захисник відзначився чотирма забитими м'ячами, до головної команди його не підпустили, віддавши натомість в оренду до «Кіккерса Оффенбаха». Там Ніко набирався досвіду, аж доки напередодні минулого сезону його не запросили до «Майнца». Бунгерт став одразу ж гравцем основи і навіть пригадав свої забивні навички, відправивши м'яч у ворота «Байєра». Цього сезону він поки що не основний, але в двох останніх матчах виходив на поле у старті. Щоправда, на позиції лівого оборонця.

Данець Бо Свенссон уже п'ятий рік у Німеччині. Привезла його менхенгладбаська «Боруссія», за яку він відіграв півтора сезони. Потім опинився у «Майнці», який на той час грав у другій лізі. Разом із командою данець піднявся до елітного дивізіону. Спочатку він не був основним, але вже минулого сезону виборов місце у старті.

Безумовно, заслуговує на увагу й ще один старожил «Майнца» — македонець Ніколче Новеський. Влітку 2004 року він перебрався до дебютанта на той час бундесліги і починаючи з восьмого туру, регулярно виходив на поле, інколи відзначаючись: у чужі ворота він забив двічі і ще одного разу переправив круглого до своїх воріт. Сталося це у матчі проти «Кайзерслаутерна». Спочатку Ніколче поцілив у ворожі ворота, а потім у свої. Цілком можливо, що забивати у свою сітку македонцю надзвичайно сподобалося, бо наступного сезону він поцілив у ворота своєї команди вже двічі. Апогеєм результативності цього центрбека став сезон-2008/2009, коли він забив суперникам (тут, як ніколи, потрібне уточнення) чотири голи. Втім, недовго Ніколче протримався, і вже минулого сезону знову «зірвався», забивши одненького м'яча у ворота своєї команди. Цікаво, що сталося це у матчі проти мюнхенської «Баварії», в якому «Майнц» переміг — 2:1. Донині Новеський постійно грає у стартовому складі команди. А для вболівальників «Майнца» він став справжньою іконою.

Друге дихання в Москві

Ліворуч переважно діє новачок команди австрієць Крістіан Фухс, Свого часу «Бохум» заплатив за нього 1,2 млн. євро «Маттерсбургу». В Австрії Крістіан був одним із найкращих на своїй позиції — не тільки віддавав, а й сам міг забити. У принципі чудово відіграв Фухс і два сезони в «Бохумі», забивши шість м'ячів і віддавши вісім результативних передач (не забувайте, що австрієць — захисник!), і тому особисто для мене незрозумілі причини того, що напередодні цього сезону його віддали в оренду до «Майнца». Тут Фухс також не загубився — в перших турах на його рахунку вже два асисти (обидва в матчі проти «Кельна»).

Кого ще можна виокремити із захисників? У першу чергу, німецького турка Маліка Фаті, якого в середині 2000-х вважали ледь не найкращим у перспективі лівим беком Німеччини й говорили Філіпу Ламу (тоді баварець грав на лівій бровці), мовляв, стережися. Та зрештою, бульбашка виявилася мильною й швиденько луснула. Ближче до кінця минулого десятиліття Фаті перетворився на захисника посереднього гатунку, а потім за чотири мільйони перейшов до московського «Спартака». Там у хлопця відкрилося друге дихання, і він навіть почав забивати (шість м'ячів за два сезони у прем'єр-лізі), але потім москвичі чомусь вирішили віддати його в оренду до «Майнца». Друге коло минулого чемпіонату турок відіграв у основі, але нині чомусь бігає за другу команду в регіональлізі. Цікаво: навіщо брати гравця в оренду, аби потім відправляти його до дубля?

Є ще у розпорядженні Тухеля фланговий захисник Флоріан Хеллер. Попри свою позицію, він дуже класно вміє долучатися до атак. Наприклад, в останніх сезонах за «Ерцгебірге Ауе», звідки його й забрали до «Майнца», в його активі десять влучень у сітку воріт суперників та вісім голевих передач. Деякі форварди українського чемпіонату не можуть похвалитися навіть такими результатами. Щоправда, цього сезону Флоріан не потрапляє до основного складу, виходячи переважно на заміну.

Свого часу велику роль у команді відігравав 34-річний ветеран Марко Розе, але нині пішов уже третій сезон, як він грає у регіональлізі за другу команду «Майнца». Не потрапляє до основи й мадяр Жолт Льов — він уже третій рік у команді, але постійно сидить на лаві запасних. Ну й про молодих. Усе попереду в Яна Кіршхофа та колишнього українця Євгена Гопка, яких цього року підтягнули до основи із «Майнца-2». Втім, обидва продовжують поки що стажуватися у регіональлізі.

«Муля, не нервуй мене!»

Роль опорного півоборонця виконує вихованець менхенгладбаської «Боруссії» Ойген Полянський. Колись цей хлопець вважався неймовірно перспективним і вже в 19 років стабільно грав за основу «Боруссії». Разом із нею він вилетів до другої бундесліги. Менхенгладбахці швидко повернулися назад до еліти, але вже без Ойгена — той вільним агентом перейшов до клубу іспанської примери «Хетафе», де етнічний поляк відіграв цілий сезон у основному складі. А напередодні минулого чемпіонату Йорн Андерсен запросив Полянського спробувати сили у його команді. Як ви вже знаєте, за кілька тижнів команду очолив Томас Тухель, але це не стало перешкодою для футболіста, тож він швидко став незамінним гравцем основи.

Універсальний боєць команди Мірослав Кархан, попри свій поважний вік, продовжує грати. Причому робить це якісно, на яку б позицію його не ставили. Лише нинішнього сезону Тухель використовував його двічі на позиції опорного, двічі праворуч та ще одного разу ліворуч у півзахисті. Втім, словака така позиція тренера не турбує та й чого б це, адже, маючи такий досвід, можна навіть у ворота ставати! Ще у сезоні-2000/2001 Мірослав грав у складі турецького «Бешикташа» в Лізі чемпіонів проти «Мілана», «Барселони» та «Лідса». Першим його клубом у Німеччині став «Вольфсбург», в якому словак провів шість років. Саме ці два півоборонці (Полянський та Кархан) закривають у «Майнці» позиції правого півоборонця та опорника.

Ліворуч можна побачити здебільшого колумбійця Елкіна Сото. Уже віковий, але не такий ще досвідчений футболіст, він за межі Південної Америки вперше вибрався у 27-річному віці, коли 2007 року отримав запрошення з «Майнца». Цікаво, що пан цей не є гравцем збірної Колумбії.

Роль «Сашка Алієва» в команді виконує молодий (20 років), але надзвичайно талановитий німець з англомовним ім'ям та прізвищем Льюїс Холтбі. Цього вихованця «Алеманії» з Аахена минулого літа було придбано гельзенкірхенським «Шальке» за три мільйони євро. Відразу ж його почали підпускати до основи, але хлопець, попри дві голеві передачі в дев'яти неповних матчах, виявився «глевкуватим». «Газпромівці» взимку віддали його в оренду до «Бохума», де Льюїс отримав нормальну ігрову практику (забив 2 м'ячі). Напередодні нинішнього чемпіонату цей «ласий шматок» відхопив «Майнц», де Холтбі грає теж на правах оренди. У перших шести турах у нього просто феноменальні показники як для такого віку, — два м'ячі та чотири голеві передачі.

Багато теплих слів варто сказати й про ще одного молодого таланта — вихованця леверкузенського «Байєра» Марселя Ріссе. Зрозуміло, поки що хлопець набирається досвіду в менш претензійних командах. Спочатку це був «Нюрнберг», а нині «Майнц». Показники у нього не такі, як у Холтбі, але він теж має перспективу.

Товаришем «на всі випадки життя» є Марко Калігіурі. Вихованець славнозвісної школи «Штуттгарта» так і не зміг закріпитися в основі рідної команди й довгий час блукав по орендах, аж доки 2007 року за 150 тис. євро його не придбав «Гройтер Фюрт», який тоді дуже хотів потрапити до елітного дивізіону. Зрештою, ідея ця не втілилася в життя, а Калігіурі, який із трьох сезонів лише в останньому грав у основі, цього літа перебрався до «Майнца», де продовжує торувати нелегкий шлях гравця запасу.

Андрезс Іваншитц — один із лідерів збірної Австрії і належить «Панатинаїкосу» — в «Майнці» грає на правах оренди. Минулий сезон був не тільки для команди, а й для Іваншитца напрочуд вдалим — шість м'ячів та сім голевих передач. З появою Холтбі трішки відійшов у тінь, відігравши лише один повний матч.

Міцно сидить на лаві запасних «відкриття сезону-2001/2002» чех Ян Сімак. Тоді, граючи за «Ганновер» у другій лізі, він забив 18 м'ячів і за шість з половиною мільйонів перейшов до леверкузенського «Байєра». Але там справи у нього не пішли (причин цьому багато, можна писати великий матеріал, але одна із них — проблеми психічного характеру: певний час Сімак навіть перебував у лікарні). Після цього Ян змінив багато команд, але за весь цей час видав тільки один непоганий сезон, коли, виступаючи у складі «Карл Цейсе Йєні», забив сім м'ячів та віддав вісім передач. Навіщо він у «Майнці»? Не знаю... Може, досвідом ділиться?

За принципом Кварцяного

Нападники команди всі високі й потужні, особливо це стосується молодого угорця Адама Шалая. Він є вихованцем «Штуттгарта», але там його талант не оцінили і за символічні гроші віддали до мадридського «Реалу», де він грав за дубль. Там мадяр продемонстрував свої найкращі якості, забивши за два роки 21 м'яч у 45 матчах і отримав запрошення до національної збірної Угорщини. За ним одразу ж вишикувалася черга потенційних роботодавців, але Адам зробив дивний, на перший погляд, вибір, віддавши перевагу скромному за всіма показниками «Майнцу». Насправді ж, усе просто. Свого часу, коли Шалай перебрався до Німеччини з угорського «Уйпешта», тренером юнацької команди «Штуттгарта» був саме Томас Тухель. Про це й сказав Шалай у своєму прем'єрному інтерв'ю у складі «Майнца»: «Ця команда найбільше мене хотіла, до того ж, я добре знаю Томаса Тухеля ще з часів гри за «Штуттгарт» У «Майнці» Шалай виконує роль такого собі Яна Коллера, тобто форварда-башти, але при цьому рівень його технічної оснащеності значно вищий, ніж у нападників його амплуа й статури.

Найрезультативнішим гравцем «Майнца» є молодий Андре Шюрле (1990 р.н.). Це його другий сезон у бундеслізі. Минулого сезону він відіграв у основі разом із Аристидом Бансе і забив п'ять м'ячів при трьох результативних передачах. Нині на його рахунку вже три голи та передача. Цікавий факт: граючи останній сезон у юнацькій лізі, він у 19 матчах відзначився голами 14 разів.

Цікавий персонаж і Сем Аллагуї. Він — вихованець дюссельдорфської «Фортуни», але ще в 19-річному віці переїхав до Бельгії, де значився гравцем «Андерлехту», а грав в оренді в «Роселарі». Потім тунісець повернувся до Німеччини, щоб, відігравши один рік у «Карл Цейсе Йєні», нарешті дочекатися свого зіркового часу. Було це в сезоні 2008/2009, коли футболіст, виступаючи за «Гройтер Фюрт», відзначився 15 разів. Того ж року він отримав запрошення зі збірної Тунісу та відіграв два матчі в кваліфікації до Кубка Африки. Наступний сезон став не менш успішним: 12 влучень та особисто дев'ять результативних передач. Як наслідок — запрошення від «Майнца», котрий витратив на придбання Аллагуї 1 млн.євро.

Здається, що не прогадали селекціонери клубу й з придбанням данця Мортена Расмуссена. Свого часу цей футболіст перейшов із «Орхуса» до «Брондбю» за пристойну (в межах Данії) суму — 1,3 млн. євро. Забивши за три з половиною сезони 41 м'яч, Мортен отримав запрошення із шотландського «Селтика», котрому довелося заплатити за нього вже вдвічі більше. Але в Шотландії справи пішли не так, як хотілося б — 2 м'ячі за півроку, і Расмуссен уже в «Майнці» — оренда на рік. Не зігравши жодного повного матчу з трьох, данець вже встиг відзначитися двічі.

Ще кілька років тому гравець збірної Еквадору Фелікс Бор'я був головною ударною силою «Майнца», але нині не грає. Наприклад, минулого сезону відбігав лише шість хвилин. Ще одне цьогорічне придбання — Арун Бабангід, якого ми пам'ятаємо за виступами у донецькому «Металурзі», поки що грає в регіональлізі. Навряд чи йому щось світить у боротьбі за місце в основі «Майнца». Ще один талант «Майнца» — 19-річний хорват Петар Слішкович. Ще минулого сезону він грав у юнацькій лізі, де відзначився 17 разів, а нині вже забиває за «Майнц-2» у регіональлізі (сім матчів, чотири м'ячі).

Ось яка вона команда, котру тренер «Баварії» Луї ван Галь назвав одним із претендентів на чемпіонство — бідна, але самобутня.


Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»