Игорь ЙОВИЧЕВИЧ: «Карпатам нельзя играть на удержание счета»

По завершенні поєдинку у Стамбулі екс-гравець «Карпат» Ігор Йовічевіч, який прилетів спеціально до Туреччини, аби підтримати свою колишню команду у зустрічі з «Галатасараєм», поділився своїми враженнями від гри та роздумами про матч-відповідь у столиці Галичини. До речі, Ігор полетів зі Стамбула до Львова разом з командою і був присутнім на матчі «Карпат» з ПФК «Севастополь». 

 

- Щойно закінчився матч на «Алі Самі Єн», одразу прийняв рішення відкласти всі справи, їх все одно всі ніколи не вирішиш, і летіти у Львів, аби підтримати «Карпати» у матчі-відповіді з «Галатасараєм». З боку керівництва клубу жодних заперечень не було, а організаційні проблеми стосовно цього питання було вирішено миттєво. Десь приблизно з такою ж швидкістю, як «Карпати» проводили свої контратаки у грі в Стамбулі (сміється – Авт.).

 

- Сама гра мені дуже сподобалася, я б навіть сказав, що вона мене десь вразила. Щодо результату, то коли б не бачив саму гру, то сказав би, що він просто чудовий. Адже 2:2 у гостях в двораундовій дуелі – це майже чудово. Але я бачив всю гру від початку і до кінця, а тому засмучений, що ми не перемогли. Вважаю, що рахунок мав бути 3:1 або 4:1 на користь «Карпат». Перший тайм ми відіграли просто класно. По-перше, не дали нічого зробити в атаці «Галатасараю», а по-друге, самі створили кілька моментів і два з них реалізували. Знаєте, коли команда у грі з цим суперником має за весь матч три – чотири моменти, то це вже вважається дуже добре. А «Карпати» це зробили за один тайм і ще й забили два голи – це просто фантастика!

- Так і сталося. Хоча ви подивіться, до першого забитого голу туркам майже нічого й надалі не вдавалося. Згоден, що вони грали значно краще і активніше, ніж у перші 45 хвилин, але це все одно була далеко не та гра, яку від команди Райкаарда очікували вболівальники.  

 

- Думаю, що до певної міри так. Але це аж ніяк не принижує того, що зробили сьогодні «Карпати». А вони досягли чималого – 2:2 з таким суперником – це дуже добре. А найголовніше, що результат повністю відповідає тому, що ми бачили в грі. Причому нічиїй мають більше радіти гравці «Галатасараю». Адже вони програвали 0:2, а могло бути і 0:3 ще в першому таймі. А в другому, коли стало 1:2, «Карпати» мали забивати ще принаймні один, а то й два голи. Тому я й кажу, що повинні були перемагати 3:1 або 4:1.

 

- Гравець хороший – мав два моменти і обидва реалізував. Але більше його на полі не було видно. Не можу сказати, що він продемонстрував якусь супергру. Просто наша оборона чомусь його губила в карному майданчику. Але не треба шукати винуватого. У футболі треба все робити разом – і нападати, і оборонятися. Тепер потрібно заспокоїтися, проаналізувати гру у Стамбулі і готуватися до матчу у Львові.

 

- У нас є два забитих м’ячі і нічийний рахунок у гостях. Напевне, буде десь підсвідоме бажання грати на утримання цього рахунку – тобто намагатися тримати нічийний рахунок. Але цього в жодному разі робити аж ніяк не можна. Адже коли віддати туркам ініціативу і дозволити їм контролювати м’яч, то це майже те саме, що покінчити життя самогубством. В цьому випадку шансів буде дуже мало. Тому перше, що необхідно, це чітко контролювати м’яч з перших і до останніх хвилин матчу. Це повинно стати основою успіху. В Стамбулі я вперше бачив на живо гру «Карпат» під керівництвом Олега Кононова і мені здається, що ця команда в принципі не може грати другим номером. Я з ним лише після передігрового тренування познайомився, але одразу зрозумів, а точніше відчув, що він сповідує видовищний футбол, в який люблять грати іспанські команди. 

 

- Нічого не буду прогнозувати, але скажу, що такий шанс пройти в груповий турнір, який мають зараз «Капати», необхідно використовувати. До того ж турецькі футболісти не дуже люблять, коли переповнені трибуни підтримують команду суперника. Тому львівський вболівальник, а я чудово пам’ятаю, що у Львові вміють дуже добре підтримувати свою команду, повинен стати насправді тим дванадцятим гравцем «Карпат», який у значній мірі вплине на хід подій.

 

Досьє

 

Ігора Йовічевіча завжди виділяли серед цілої плеяди балканських легіонерів «Карпат» 2003 року. На нього дивилися, як на колишнього гравця мадридського «Реала», який грав в одній команді з Раулем та Гуті. Байдуже, що в основі «галактікос» йому закріпитися не вдалося. До «Карпат» він прийшов у 29-річному віці. Можливо, найкращі роки минули, але в зелено-білій формі у нього з’явилося друге дихання.

 

Ігор Йовічевіч (Хорватія). Народився 30 листопада 1973 року. Півзахисник.

Грав за «Динамо» (Загреб, Югославія), «Реал» (Мадрид, Іспанія), «Йокогама Маріносе» (Йокогама, Японія), «Гуарані» (Сан-Пауло, Бразилія), «Метц» (Метц, Франція), «Шеньянг Хінде» (Китай).

 

Виступи за «Карпати»: провів 26 матчів, забив 2 голи

Дебютував 9 квітня 2003 року у Львові проти „Таврії” – 3:1

Останній матч провів 9 листопада 2003 року у Києві проти „Арсеналу” – 3:2