АМІРХАНОВА: «Прикро за Київ»

Завтра у Софії стартує чемпіонат світу серед юніорів, де братиме участь і збірна України. Її склад визначився за результатами юніорської національної першості, яка завершилася цілком прогнозовано. Про хід змагань і про завдання наших фігуристів у Софії розповідає наставник української збірної Марина Амірханова.

- Марино Олегівно, хто ж представлятиме збірну України на чемпіонаті світу?
- Це танцювальна пара з Харкова - фіналісти юніорської міжнародної серії Гран-прі Аліса Агафонова - Дмитро Дунь, киянин Микола Бондар - у змаганнях хлопців і його землячка Елеонора Вінниченко - у змаганнях дівчат.

- Які задачі поставлені перед нашими спортсменами?
- Агафонова і Дунь виступатимуть на чемпіонаті світу вперше, проте я вважаю їхній рівень достатньо високим для того, щоб увійти до першої десятки. Для Бондаря це теж буде дебют, тому передовсім хочеться, щоби він чисто виконав усі елементи. Якщо це вдасться, думаю, він теж зможе наблизитися до десятки.
Щодо Вінниченко, то їй не завжди вдається виконати потрійний рітбергер. На чемпіонаті України Елеонора виконала його у довільній програмі, а от у короткій він у неї не вийшов. Тому в Софії киянці доведеться добряче постаратися, щоби не припускатися помилок. Інакше шансів потрапити у фінал майже не залишається.

- Якими були ваші враження від національного чемпіонату?
- Він вийшов обнадійливіший за минулорічний. Це не тільки моя думка - результати турніру обговорювали на президіумі федерації. Рівень підростаючого покоління став трохи вищим. Ні, навіть не трохи, а значно вищим! Прикро тільки, що переважно це стосується дітей не зі столиці. Сумно, що Київ приділяє розвитку фігурного катання дуже мало уваги. У Харкові теж дуже складні умови для тренування, але там багато чого роблять для їх покращення. І в Дніпропетровську теж.
Ви можете заперечити: мовляв, Бондар і Вінниченко - представники Києва. Але це не зовсім так. Якщо Бондар справді киянин, то Вінниченко переїхала до столиці з Дніпропетровська. Та й чимало інших фігуристів перебралися до Києва з різних міст України. Та це аж ніяк не заслуга нашого міста. Міська влада якщо й приділяє розвитку фігурного катання якусь увагу, то лише якійсь одній школі. Інших ніби й не існує...

- А чому так?
- Певно, так симпатії розподілилися. Тому більшість перспективних хлопців та дівчат - це вихованці шкіл із інших міст. Вони приїхали тренуватися у спеціалістів, які працюють у Києві. Наприклад, у моїй групі. Оскільки я - тренер збірної України, то можу собі дозволити тренувати будь-яку дитину. А взагалі виходить парадокс: найсильніший склад тренерів працює у Києві, а найперспективніші кадри народжуються у Харкові та Дніпропетровську.

- Марино Олегівно, які ще змагання будуть у юніорів у цьому сезоні?
- Багато юніорів узяли участь у Кубку України, що днями відбувся в Києві. Хоча, відверто кажучи, нині в Україні дорослими можна назвати лише два провідних танцювальних дуети, Антона Ковалевського та спортивну пару Тетяна Волосожар - Станіслав Морозов.
Ще мають відбутися три етапи дитячої першості України. Це змагання для дітей, які виступають разом із юніорами, але молодші за віком (узагалі існує три вікові категорії: 1995-1996 - старший вік, 1997-1998 - середній, 1999-2000 - молодший). Ось і все, на цьому сезон завершується...

Марія СОКОЛОВА, «Спортивна газета»