Под микроскопом: Гран При Германии

Етап в Хоккенхаймі завершив першу більшу частину чемпіонату, позаду 12 Гран Прі, попереду - ще 9, а це значить, що вся головна боротьба ще попереду. Безумовно протистояння за титул напружено триватиме й восени, а відрив Хемілтон, зроблений ним в Німеччині назвати великим не можна. Насамперед через брак двигунів у британця, адже добре відомо, що регламентованих п'яти йому до завершення чемпіонату не вистачить, отже буде штраф і високі шанси Росберга мінімізувати відставання.

В Хоккенхаймі ж ми ніби повернулися на тиждень назад, де Ніко взяв поул, програв старт, а тріумфатором гонки став Льюіс. Важко бодай якось сперечатися з Тото Вольффом, який дуже вдало відзначив по завершенню гонки, що в гарний день (коли техніка працює як слід) Хемілтон непереможний. Після етапу в Сочі британець програвав напарнику 43 очки і здавалося, що це занадто багато, тепер він лідирує в чемпіонаті з гандикапом у 19 балів - небагато, проте за 8 Гран Прі Льюіс виграв 62 пункти у Ніко (і це при тому, що фактично за 7 етапів, адже в Барселоні обоє зійшли вже на першому колі).

Для Росберга етап можна охарактеризувати в стилі законів Мерфі - практично все, що могло піти не так, пішло не так: це і пробуксовка коліс на розгоні під час старту внаслідок чого Ніко програв аж три позиції, так і не спромігшись відіграти бодай одну ще до першого візиту в бокси, це і катастрофічно довгі піт-стопи - механіки двічі затрималися під час роботи з машиною німця, це і штраф, логіку якого простежити не складно, проте виходячи з послідовності стюардів можна з ними не погодитися. Останньою краплею тут міг би стати тільки схід, але цього не сталося, хоча Росбергу і від четвертого місця на фініші не легше. Цікава ситуація спостерігається цього року під час стартів гонки - в шести з дванадцяти випадків гонщик, що стартував з поула, своє лідерство втрачав. Причому чотири таких випадки було з Льюісом - в Австралії, Бахрейні, Іспанії та Канаді, і от два свіжих програних старти у Росберга - в Угорщині та Німеччині.

Чи є в цьому якась закономірність? Навряд чи, просто цього року старти стали по справжньому більш непрогнозованими. Окремих слів однозначно заслуговує третій піт-стоп Ніко, під час якого він відбував штраф. Замість 5 секунд механіки нерухомо простояли 8,6 - тобто просто вкрали у пілота 3,6 секунди. І все б нічого, якби не причина - відлік часу вели з iPhone до того ж перед запуском секундомір не обнулили (там вже «натікало» 2,1 сек.) через що і вирішили що краще буде трошки перетримати, ніж поспішити і нарватися на ще один штраф. І це так вимірюють час механіки чемпіонського колективу, що вже третій рік домінує в Формулі 1…

Гірше ніж у Росберга гонка пройшла у Масси, не задавшись із самого початку, коли в другому повороті його Вільямс на міцність перевірив Палмер. Удар машина витримала, але баланс було настільки порушено, що Феліпе промучався за кермом у марних спробах боротися за позиції з конкурентами, які досить упевнено залишали бразильця позаду. Зрештою все це набридло і команді, яка виходячи зі стратегічних міркувань вирішила припинити муки свого пілота. Тим паче що на трасі залишався ще один, чиї проблеми тільки починалися. Взагалі команда з Гроув цього сезону розчаровує на рівні Феррарі, хоча, мабуть трохи менше, адже у Вільямс перед стартом чемпіонату не обіцяли нав'язати боротьбу Мерседес в погоні за титулами, тож і черговий провал «білих» сприймається з меншою іронією.

Коли по завершенні кваліфікації в Піреллі зробили свій прогноз на тактику в гонці, повідомивши, що найшвидшим на дистанції буде варіант з трьома піт-стопами, додали і про можливість розтягнути гоночні відрізки, обмежившись тільки двома зупинками. Другий варіант виглядав цікаво виключно за сприятливих умов, а саме якщо шасі ґуму не з'їдає швидко, а пілот знає і вміє їхати водночас і швидко, і економно. От у Вільямс і вирішили, що це про них і Боттаса, тож і обрали варіант з двома піт-стопами. От тільки липнева спека всі плани порушила - ні команди, ні навіть шинники не очікували, що в гонці покришки будуть зношуватися настільки швидко, а тому дві зупинки в боксах виявилися помилковою стратегією. Найкраще ми це побачили саме на прикладі Боттаса, який починав гонку за спинами двох Феррарі, провів за ними майже всю дистанцію, але фінішувати на 7-й позиції не судилося саме через шини. Soft на машині Валттері ледве тримав трасу на останніх колах і фін вже більше боровся з машиною, «вставляючи» її в повороти, тож те, що його обігнали Хюлькенберг з Баттоном стало платою за невдалу тактику. Тепер вже абсолютно очевидно, що якби у Вільямс не стали нічого вигадувати і провели гонку як більшість, то Боттас фінішував би на тій самій позиції звідки й стартував.

Якщо комусь не щастить, то обов'язково знайдеться той, хто скористається чужими проблемами. В нашому випадку мова йде водночас і про Ред Булл, пілоти якої удвох заїхали на подіум через проблеми Росберга, і про Хюлькенберга з Баттоном, які наприкінці дистанції наздогнали й обігнали Боттаса. Ще на початку сезону здавалося, що у випадку проблем у «срібних стріл» головними претендентами зірвати куш будуть пілоти Феррарі, та в липні ми бачимо, що «червоні» упевнено програють Ред Булл гонку модернізації техніки. І хоча почалося це не зараз, але після того як команду покинув її технічний директор Джеймс Еллісон (в родині якого сталася трагедія, і повернення в Англію було необхідністю), стає зрозуміло, що Скудерії варто повністю перемикатися на наступний сезон - цього року ловити вже нічого. Щоправда із цим не погоджується Аррівабене, говорячи, що ніякої відпустки у нього в серпні не буде, бо якщо і заборонено два тижні з'являтися на зачиненій базі в Маранелло, то працювати головою ніхто заборонити не може.

Дженсон Баттон за підсумками Гран Прі заслуговує якнайкращих слів - англієць провів відмінну гонку попри те, що далеко не все складалося як слід. Наприкінці дистанції обом пілотам Макларен довелося їхати в економному режимі, зберігаючи пальне до фінішу, проте якщо Алонсо втриматися на десятій позиції не зміг, скотившись на 12-ту, то Дженсон не тільки зумів захистити себе від переслідувачів, а й на передостанньому колі виграв позицію у Боттаса, який мучився на геть зношених шинах. Тож в сухому залишку ми бачимо успішну боротьбу на недостатньо швидкій машині з двигуном, який спалює більше пального, ніж у конкурентів і кращий результат, ніж у більш титулованого напарника. В принципі на тлі інших пілотів - це був один з найкращих виступів у Німеччині. Баттон заслуговує на звання героя гонки. Все ж таки від лідерів ми очікуємо їх боротьби за перемогу (або подіум), тож вони нічим особливим і не здивували (хіба крім Росберга, але він здивував неприємно).

Найбільш резонансним епізодом Гран Прі став безумовно обгін Ферстаппена Росбергом на 29-му колі, і штраф, накладений на німця за його дії:

Ще під час гонки Ніко по радіо просив повідомити стюардів, що він нічого не міг зробити, бо вивернув кермо до упору і кут атаки був максимальним, тож і вини його в тому, що Макс змушений був виїхати за межі траси, немає. В принципі відео показує, що німець має рацію і таки викрутив кермо до упору. Але є одне «але» - він це зробив, пропустивши апекс повороту і чудово усвідомлюючи, що таким чином просто блокує Ред Булл. Звісно Ферстаппен не той пілот, з яким варто діяти м'яко, проте місце в повороті залишити все ж таки треба було. Цей інцидент нагадує боротьбу Ніко з Льюісом в Австрії на останньому колі гонки - там Росберг діяв так само - починав повертати праворуч настільки пізно, щоб у опонента не залишилося місця в повороті. В Шпільбергу це закінчилося зіткненням і втраченою перемогою (і навіть подіумом) для Ніко, тепер він вирішив перевірити послідовність стюардів та повторити свій трюк. Єдиний позитив, який можливо стане наслідком цього епізоду, це змусить Ферстаппена, з яким досі на трасі ніхто так жорстко ще не діяв, поміркувати над власним пілотажем в умовах пресингу, адже захищаючи позицію він нерідко перегинає. Може це стане уроком для юного голландця, адже ми всі добре знаємо, що стюарди Формули 1 дуже мінливі у своїх рішеннях, тож зовсім не факт, що наступного разу стануть на бік Макса.

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ