Татьяна ГАМЕРА: «Готовлюсь к марафону, как в последний раз»

10 лютого в гостях у Sport.ua побувала легкоатлетка, бігунка на довгі дистанції Тетяна Гамера (Шмирко). До вашої уваги друга частина інтерв'ю спортсменки, першу ви можете прочитати тут.

- Ви підтримали те, що в Києві починається марафон, напівмарафон? Пораділи цьому?
- Звичайно, я дуже задоволена. Зараз, наприклад, створюються бігові клуби, це радує. Проводяться марафони, забіги. Коли приїжджаєш закордон, бачиш багато людей, які просто бігають, люди до цього нормально ставляться. В Україні, на жаль, цього дуже мало, поодинокі випадки. Я бачу, що зараз у нас це починає розвиватися і йде ближче до європейських країн і до світу.

- Вам не пропонували стати обличчям Київського марафону, представляти його у світі?
- Ні (сміється).

- Погодилися б, якби запропонували?
- Погодилася б, але я не все вирішую сама. Це потрібно узгоджувати і з тренером, і з менеджером, які планують, де я виступатиму і всі рекламні акції.

- Вам зручно працювати з менеджером? Чи ви щось особисто робите?
- Ні, особисто я нічого не роблю. Мені пропонують - я можу відмовитися, можу погодитися. Переважно я не відмовляюся. Вони все роблять, я їм довіряю. Вони роблять все для того, щоб я показала найкращий результат там, де потрібно.

- Ваші перемоги, в Осаці, наприклад, принесли якісь рекламні чи спонсорські контракти?
- У мене головний спонсор - Nike. А в Україні поки що я не отримувала таких пропозицій.

- У вас усе екіпірування Nike чи ви підбираєте?
- Все екіпірування - Nike.

- Ви розробляєте з дизайнерами взуття?
- Ні. Надсилають - я просто обираю моделі, які мені краще підходять.

- Яким повинно бути екіпірування, щоб вам було комфортно?
- Ми одяг не обираємо. Яке нам дадуть змагальне екіпірування, в такому ми і повинні обов'язково бігти. Ми не можемо вибирати. Є екіпірування, в якому виходити на конференції на змаганнях, в якому тренуватися, в якому бігти саму дистанцію. Це все регламентовано.

- Як потрібно підбирати взуття? Чи є якісь поради для того, щоб не зіпсувати ніжку?
- Взуття має бути комфортним, спеціалізованим, марафонки. Це індивідуально. Перед тим, як бігти марафон, потрібно протестувати модель, потренуватися в ній хоча б місяць.

- Скільки вам потрібно пар взуття на марафон і для підготовки?
- На марафон в мене дві пари спеціального взуття: в одних я готуюся, в других - біжу. Але за умови, що вони однакові. В одній парі я бігаю, а в іншій - тренуюся.

- До кожного марафону по дві пари?
- Так.

- Чи відрізняються призові у жіночому та чоловічому марафоні?
- Наскільки мені відомо, колись це відрізнялося, а зараз - ні. Кожен організатор планує сам, в кожного спортсмена індивідуальний контракт.

- Наскільки велика різниця між тим, що отримує переможець і інші?
- Це залежить, по-перше, від рангу спортсмена. Це індивідуально. Можна за восьме місце отримати більше, ніж за перше.

- Ви приїжджаєте і підписуєте якийсь індивідуальний контракт з організаторами?
- Ні, з менеджером заздалегідь підписуємо контракт і регламентуємо багато чого.

- Від чого це залежить?
- Від рейтингу спортсмена. Наприклад, організатори хочуть запросити триразового олімпійського чемпіона. А цей марафон йому нецікавий. Він може пробігти гірше, але він не побіжить за ті призові.

- Вас кликали колись на якийсь марафон настійливо?
- Так, в Осаку.

- Що ви відчували, коли бачили кадри терористичного акту в Бостоні? Чи було у вас полегшення через те, що ви захворіли і відмовилися від участі?
- Я прокинулася ранці, подивилася новини. Коли побачила, в мене був шок. Я не могла відійти від телевізора. Добре, що я туди не поїхала. Невідомо, де б я на той час була. Жінки і чоловіки, вся еліта пробігла, ніхто не постраждав, але я не знаю, де була б я. Можливо, я захотіла б далі подивитися марафон, там українці бігли.

- Не налякав вас цей момент, знаючи, що це може повторитися?
- Я про це не думала. Можливо, трішечки був страх на той момент. Поки що я не планую там бігти.

- Які є специфічні комплекси вправ у бігунів марафонів? Можете описати ваш день підготовки?
- Специфічних вправ немає. На початку підготовки закладається база, а ближче до марафону йде швидка підготовка роботи, наближена до марафону.

- Скільки тренувань на день повинно бути? Скільки потрібно пробігати в день?
- Це залежить від дня, два або одне, переважно два тренування на день.

- У вас тільки бігові тренування, чи є ще й силові?
- Силові є, це спеціальні вправи: біг вгору, вправи бігуна. Це на початку підготовки, це база.

- За два-три дні до марафону вам потрібно трошки відпочивати чи навпаки?
- Відпочиваємо. Бігаємо 10 кілометрів легким темпом.

- Скільки повинно бути тренувань сьогодні?
- Одна, я ще відпочиваю.

- Скільки тренер уже поставив пробігти?
- В залежності, коли я звільнюся сьогодні.

- Де ви тренуєтеся в Києві?
- По-різному. Я живу на Троєщині. Я вважаю, що це достатньо хороше місце для тренувань, там відносно пусті дороги. Там можливо тренуватися, особливо взимку. Там найкраще тренуватися практично в будь-яку погоду.

- Зараз холодно на вулиці, можна зменшити тренування?
- Ми і у -10 бігаємо. Це впливає, але що поробиш. Таке життя.

- Зараз прибирають сніг чи ви бігаєте по льоду?
- По-різному буває. Коли я готувалася до марафону, прибирали... майже.

- Ви красива дівчина. Як вам вдається практично не змінюватися впродовж багатьох років, незважаючи на серйозні спортивні навантаження?
- Дякую. Я б не сказала, що я не змінююся. Можливо, трішки.

- Чи є у вас якісь жіночі секрети? Шкіра, напевно, висихає, коли багато бігаєте. Ви користуєтеся якимись спеціальними косметичними засобами?
- Спеціальними - ні. Просто хорошою косметикою користуюся. А те, що виснажливі тренування... У нас тренер дуже хороший. Він так планує тренування, щоб люди залишилися здоровими чи навіть стали ще здоровішими, ніж тоді, коли прийшли в спорт. Спорт сам по собі омолоджує людей, якщо це адекватні тренування.

- Багато спортсменів кажуть, що професійний спорт - не для здоров'я...
- Це залежить від того, як до цього підходити, які тренери, яке середовище.

- Як справи з медициною, фармакологією саме у вашій команді? Ви слідкуєте за тим, яку таблетку з'їсти, якщо захворієте?
- Дивлюся, що можна, що не можна. Це обов'язково.

- У вас в команді є лікар, масажист?
- У нас в команді тренер, менеджер.

- Після кожного тренування в ідеалі потрібен масаж, відновлювальні процедури...
- Є у нас масаж, але в приватній формі.

- А якісь відновлювальні процедури у вас є?
- Це практично щоденний масаж, сауна, інколи басейн, дуже рідко.

- Плавати любите?
- Люблю, але вже не вистачає сил. Переважно після марафону можу собі це дозволити.

- Якими мовами досконало володієте?
- Українською, російською. Намагаюся серйозно зайнятися вивченням англійської, але, на жаль, не вистачає на це часу зараз. Думаю, що я все-таки його вивчу.

- Який об'єм бігу в середньому у вас на тиждень? Скільки швидкісних тренувань? На якому пульсі бігаєте кроси?
- Об'єм залежить від періоду тренувань. В середньому це 170-200 кілометрів на тиждень. На пульсі теж по-різному бувають роботи, робимо на 180-182 удари. Звичайні вечірні тренування на пульсі 130.

- Який шкідливий бар'єр? Більше 182 не дозволяєте собі?
- Це не шкідливий бар'єр, ми не піднімаємося до цього рівня.

- А коли біжите марафон, який у вас середній пульс?
- На марафоні в мене пульсометра немає, я не міряю, не знаю.

- У скільки років ви вперше виконали норматив майстра спорту?
- Це було у 2010-му році на чемпіонаті України з кросу, а через два місяці я пробігла 5000 метрів.

- Це ви тоді вирішили, що спорт - ваша професія?
- Я зрозуміла, що я тоді почала займатися професійним спортом. Я й раніше думала, що професійно займаюся, але коли прийшла до тренера Ігоря Осьмака, то зрозуміла, що тоді я займалася аматорським спортом.

- Що відбувається на 35-му кілометрі?
- Нічого. З 35-го кілометру потрібно додавати швидкості, якщо є сили.

- Друге дихання з'являється?
- Так. Залежно від того, де суперники, і на яких емоціях. Наприклад, якщо згадати Олімпіаду, то я не відчула, де був 35-й, а де був 40-й кілометр. Я достатньо швидко пробігла останніх десять кілометрів. Я наздоганяла, там такі емоції були... Але трішки мене там не вистачило.

- Чи є у вас якісь принципові суперниці, яких завжди хочеться обігнати чи на кого хочеться рівнятися?
- Я не задумувалася над цим питанням. Я б хотіла усіх обігнати, хто зі мною стартує. Я завжди, коли стартую, хочу перемогти. Думаю, як і будь-який спортсмен.

- Чи бувало у вас, що взагалі сил немає, але потім звідкись з'являються? Це емоції?
- Так, це залежить від емоційного стану.

- Ви самі себе якось «накручуєте»?
- І «накручую» себе. У мене було таке у 2013 році, коли я в Осаці бігла, в мене сил майже не залишилося, думала, що вже не наздожену. Переді мною була японка десь на метрів 200 попереду, за 2 кілометри до фінішу вона була десь на 150 метрів попереду. Я думала, що все, в мене сил немає, а потім подумала, що зможу. І все ж таки наздогнала її і стала першою.

- Чи часто у вас на дистанції опускалися руки? Чи трапляється подібне в житті?
- Можу згадати не зовсім хороший момент, не так давно, коли я в Лондоні бігала. Коли на 28-му кілометрі в мене спазмувало ногу, тоді в мене опустилися руки. Я тільки починаю швидше бігти - мене починає спазмувати. Щоб добігти, я бігла на комфортній швидкості, яку дозволяла мені нога.

- А зійти з дистанції не у ваших правилах?
- Це неймовірно важко для спортсмена. Я намагаюся добігати до кінця.

- Бували моменти в житті, коли хотілося усе покинути, той-таки спорт?
- Ні.

- Ви плануєте, до якого віку бігатимете?
- Я буду бігати стільки, скільки мені дозволятиме здоров'я і сили. Хочеться якомога довше.

- Будете привчати свою дитину до бігу?
- Якщо вона захоче. Я не заперечуватиму. Якщо захоче - прийде. На даний момент вона танцює і плаває.

- Пишається мамою?
- Звичайно. Стрибає до стелі, коли я перемагаю, задоволена ходить.



- Яка у вас на даний момент мрія, яка ще не здійснилася?
- Пробігти марафон дуже-дуже швидко.

- У кожної людини є позитивні і негативні емоції десь на межі феєрії і депресії відповідно. Що у вас може викликати такі діаметрально протилежні емоції і в спорті, і в житті?
- Коли готуєшся до марафонів на певний результат і показуєш той результат, на який ти був підготовлений. Це дає певні емоції і сили, щоб готуватися далі.

- Що для вас щастя?
- Є різні поняття щастя. Щастя - коли досягаєш поставленої цілі, успіху в житті. А є ще просте щастя - коли все йде гармонійно. Я вважаю, що щастя - це гармонія в усьому.

- Ви зараз в гармонії із собою, зі світом?
- Я на шляху до гармонії.

- Спорт - це ваша основне джерело доходів? Чи є ще якийсь бізнес додатковий?
- Це основне джерело.

- Ви плануєте, наприклад, відкрити власний бренд?
- Потрібно ці гроші накопичити, перш ніж створювати бренд.

- Спорт - це те, чим ви зароблятимете довгі роки? Чи потрібно зараз вкладати у щось гроші, у нерухомість, наприклад?
- Зайвих фінансів не буває. Зараз я вкладаю зароблені гроші в себе, в свій розвиток.

- Тренеру ви виплачуєте зарплатню чи якось допомагає держава?
- Спортсмени платять, я в тому числі.

- Менеджеру також?
- Так.

- Що думаєте з приводу ситуації на Сході України? Ви докладаєте якихось зусиль для того, щоб допомагати волонтерським течіям?
- Для мене дуже болючий момент, що в нас така ситуація. Ні для кого вже не секрет, що в нас війна з Росією. Важко на це дивитися. Я за Україну, я за мир.

- У вас в Японії запитували про цю ситуацію?
- Запитували, як мені вдається тренуватися і перемагати. Це навіть дає поштовх. Я тренуюся до марафону, як востаннє. Я не знаю, що далі буде в країні, чи зможу далі взагалі тренуватися. Перемагаєш, по-перше, для своєї країни, щоб ще раз показати світу, що є Україна. Я свою перемогу присвячую усім чоловікам, які воюють на Сході України, не шкодують ані своїх сил, ані життя.

- Чи підтримуєте ви стосунки зі своїм першим тренером - Прокопенком Віктором Івановичем? Яка його заслуга у ваших нинішніх успіхах?
- Звичайно, підтримую зв'язок. Достатньо часто ми телефонуємо одне одному. Заслуга, вважаю, дуже велика. В мене було бажання тренуватися, він вклав у це зусилля, щоб я не закинула спорт, щоб я далі хотіла і продовжувала тренуватися. Він сформував мою свідомість у спорті, що я хочу тренуватися.

- Які ще люди на вас вплинули, допомогли у спорті?
- Зараз впливає насамперед тренер - Ігор Осьмак. Він впливає на моє життя. Те, що я тренуюся і показую результати - це завдяки йому.

- Ви від марафону, бігу не втомлюєтеся? Як часто можете присвятити день особисто собі?
- Коли готуємося, часу присвятити собі немає. Все полягає у підготовці до марафону. Такого, щоб я могла присвятити собі час, в мене немає, у мене постійно тренування.

- Взагалі? А День народження, 8 березня, Новий рік?
- 31 грудня 2014 року в мене було два достатньо важких тренування, а наступного дня у мене був довгий крос.

- Ви себе бачите у якомусь іншому виді спорту?
- Навіть не задумувалася над цим. В мене найкраще виходить бігати.



Спілкувалася Тетяна ЯЩУК, текстова версія - Дарія ОДАРЧЕНКО