ЗЕНЕВ: «У Рейкьявика обязаны выиграть!»

У матчі з «Кривбасом» форвард «Карпат» Сергій Зеньов провів на полі лише трохи більше як півгодини. Проте за цей час естонець встиг зіграти так, що більшість фахівців та вболівальників саме його назвали кращим гравцем матчу у складі нашої команди. Щоправда, сам Сергій у розмові з кореспондентом клубного сайту одразу по завершенні зустрічі з такою оцінкою погодився не зовсім, хоча й визнав, що гра йому давалася легко.

- Сергію, наскільки ігри чемпіонату різняться від матчів у Лізі Європи?
- Я багато чув про ці відмінності від інших, але сам, зігравши в єврокубковому матчі, скажу, що нічого особливо не відчув. Усе як завжди – треба вийти на поле і відіграти якомога краще.

- Можливо, ти так говориш, бо у тебе є чималий досвід виступів за національну та молодіжні збірні Естонії?
- Не знаю точно, але думаю, що справа не в цьому. Тим більше, що на відміну від «Карпат», у збірній Естонії ніхто якихось конкретних завдань не ставить.

- Це як, в Естонії футбольним чиновникам все одно, як грають і які результати показують їхні збірні?
- Ні, зрозуміло, що говорять про необхідність боротися за максимальний результат. Але при цьому всі чітко усвідомлюють, на що ми можемо розраховувати, а тому коли збірна програє, ніхто з цього трагедії не робить.

- Давай повернемося до гри з «Кривбасом». Ти дуже легко, а головне ефективно увійшов у гру. Якою була установка тренера?
- Я форвард, виходив на фланг атаки. Олег Георгійович сказав, що необхідно загострити гру в передій лінії. Тому я й намагався весь час брати гру на себе, сміливо йшов у рейди. Мені здалося, що в цій грі я зіграв значно краще, ніж проти «Дніпра».

- Ти зробив кілька небезпечних проходів, мав шанс забити, але ворота суперника так і залишилися недоторканними.
- За рахунок швидкості і дриблінгу я насправді легко проходив лівого захисника «Кривбаса» (Анатолія Кіцуту. – Авт.), але позиції для небезпечного удару в мене не було, тому я й віддавав кожен раз передачу. Можливо, що коли б Батіста в останній атаці дав мені пас трохи раніше, то я б взяв відповідальність за завершення на себе, але м’яч отримав тоді, коли кут обстрілу був надто гострий. Тому я й вирішив віддати передачу поперек на Батісту. М’яч до нього дійшов, але з ударом не склалося. Шкода, адже шанс виграти ми втратили.

- Увійти в гру було важко?
- Зазвичай, виходити на заміну непросто. Головне, попасти у ритм гри своєї команди. Мені цього разу це вдалося. А от з «Дніпром», хоча й вийшов зі стартових хвилин, гра не клеїлася весь час. Тому мене врешті-решт замінили.

- Грати по два рази на тиждень не важко?
- Я наразі ніякої втоми не відчуваю. Але про інших говорити не буду – я ж не грав усі ігри від стартового свистка до фінального.

- Чого очікуєш від найближчих матчів?
- У «Рейк’явіка» ми повинні вигравати – все ж граємо вдома. І запорізького «Металурга» у чемпіонаті України треба обов’язково вигравати, адже у нас наразі лише одне очко. Але загадувати наперед нічого не буду – цього ніколи не роблю.

Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua