МАЛИГІН: «За три-чотири місяці команду не створиш»

Ще кілька тижнів тому в інтерв'ю нашій газеті головний тренер ФК «Полтава» Юрій Малигін розповідав про плани і перспективи цієї команди. А днями стало відомо, що на її тренерському містку відбулися зміни — луганський фахівець залишив посаду головного тренера, а натомість команду очолив колишній гравець «Динамо» та екс-тренер черкаського «Дніпра» та «Буковини» Анатолій Безсмертний. Ми попросили прокоментувати ситуацію тепер уже екс-наставника полтавців Юрія Малигіна.

— Нічого поганого не сталося, просто мої задумки щодо техніко-тактичної побудови гри команди не в усьому збіглися з поглядами керівництва клубу. Радше за все, йому не сподобався стиль гри.

— Чого саме в плані гри вимагав президент клубу Леонід Соболєв?
— Скажу так: за три-чотири місяці, навіть за півроку, команда не робиться. Це дуже кропітка робота і довготривалий процес. Усе, що було заплановано на першому етапі, виконали. Тобто: добір гравців, награвання тактичних ліній. Було знайдено певну точку опертя, від якої можна було відштовхуватися. Команда, за статистикою, у весняній частині сезону зіграла внічию лише одного разу. Та й склад її суттєво змінився перетворившись з номінально вікової команди на молоду. За середнім віком молодшими за нас були лише «Шахтар-3» і «Металург-2».

— Омолодження складу збігалося з вашим баченням розвитку команди?
—Звичайно! Я сам ініціював те, щоб ставити більше молодих гравців до складу і більше їм довіряти, при цьому не відмовляючись від досвідчених футболістів. Вважаю, що в команді мають бути три-чотири лідери.
Мої підопічні заграли в атакувальний футбол, з'явилися нові прізвища, дехто розкрився, ще дехто став грати по-новому. Деякі матчі вдалися, деякі — ні. Але, знову ж таки, за три-чотири місяці команда не робиться.

— Чи правильно розуміти, що ви зіштовхнулися з тим випадком, коли керівництво клубу хоче все і відразу?
— Аж ніяк! Леонід Давидович Соболєв — амбітна людина і я його підтримую: перед будь-якою командою треба ставити максимальні завдання. Підтримка з його боку була беззаперечна. Але погляди на футбол розійшлися.

— Останні події в клубі, як-от заява керівництва про те, що команда зніметься зі змагань, не вплинули на те, що ви залишили «Полтаву»?
— Ухвалювати якісь рішення — прерогатива президента клубу. А я свою думку вже висловив.

— З новим тренером «Полтави» Анатолієм Безсмертним ви встигли поспілкуватися щодо ситуації?
— Я сам свого часу просив Безсмертного прийти в команду в якості помічника, коли вже очолював її. З Анатолієм ми давно дружимо й спілкуємося мало не щодня.

— З точки зору тренерської роботи, чи не жалкуєте, що довелося залишити цю команду? Має чи був у неї потенціал для розвитку?
— З тими гравцями, які були під моїм керівництвом, і тими, яких наш тренерський штаб хотів запросити, ми могли б вирішувати серйозні завдання. Це засвідчили матчі, наприклад, з «Олімпіком» і «Титаном». Як буде тепер — не знаю. Створюватиметься фактично нова команда.

— Що плануєте надалі?
— Нині маю лише одне бажання — відпочити. За два роки, поки я був у Комсомольську і в Полтаві, відпустки не мав. Хочу певний час присвятити сім'ї.

— Хіба на Луганщині, де багато футбольних клубів, до вас і досі не звернулися з хорошою пропозицією?
— (Сміється). Конкретних — поки що не було. Буде така — тоді можна буде про щось говорити.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, газета «Український футбол»