КОЛЮЧИЙ: «Ми в боргу перед уболівальниками»

«Сталь» провела насичений сезон, проте за результатами посіла місце у турнірній таблиці нижче, ніж попереднього сезону. Оцінку виступу команди «сталеварів» ми попросили дати віце-президента дніпродзержинського клубу Миколу КОЛЮЧОГО.

— Сезон 2008/09 для «Сталі» виявився надзвичайно важким і виснажливим. Лише дещиці не вистачило команді для того, щоб підвищитися в класі. До першої ліги вийшла тоді кіровоградська «Зірка». Важко було у новому сезоні розпочинати все спочатку?
— Починати його було непросто, передусім з психологічної точки зору, особливо, після виїзного матчу сезону 2008/09 проти «Зірки», в якому численні суддівські «рішення» не дозволили «Сталі» досягти позитивного результату. Також не забувайте, що у той час тривала економічна криза, яка, на жаль, не обійшла і нашу команду. Проте ігровий механізм у нашому клубі вже відпрацьований. І за звичною схемою, яку ми вибрали багато років тому, сезон було розпочато.

— У першому ж матчі розіграшу Кубка України суперником «сталеварів» стала саме кіровоградська команда. Це було винагородження долі за всі невдачі та страждання попереднього сезону?
— Так. Перемога над «Зіркою» в кубковому, протистоянні стала підтвердженням високого класу нашої команди, яка відповіла на всі питання й розмістила всі крапки над «і». Чи пригадуєте виїзну гру «Сталі» із «Зіркою» в сезоні 2008/09? В ній господарі здобули перемогу, а от арбітр того матчу за свою роботу отримав піврічне відсторонення від футболу. Більше того, скажу те, про що ще ніхто не писав: після матчу в Кіровограді попередній президент ПФЛ підійшов до мене і сказав: «Мені соромно за цей арбітраж, я нічого не зміг зробити, щоб суддівство було справедливим. Пробачте».

— Сезон розпочався для «Сталі» дуже вдало — команда видала серію перемог. За рахунок чого це вдалося?
— Завдяки роботі тренерів, роботі гравців, їхньому бажанню приносити результат на благо усієї команди. І в сукупності це дає плоди. Не випадково, але ми завжди говоримо про те, що наш клуб починається не з керівників, а з масажиста, з водія автобуса. У нас нормальний, хороший, боєздатний колектив. Атмосфера в нашому клубі за всі роки його існування була і залишається на високому рівні, й це наша безперечна гідність. У нас єдина команда, і цим усе сказано.

— Після матчу розіграшу Кубка України проти «Таврії» у команди почалися негаразди. Чому так сталося і чому відбулися перестановки на тренерському містку, коли пішов у відставку Андрій Северин?
— У будь-якої команди завжди є підйоми і спади в грі. Зокрема, вони не оминули і «Сталь». Щодо Андрія Северина, то ми й нині співпрацюємо. Це дуже порядна, освічена людина, якій за роботу треба віддати належне. Стосовно його відставки, то настав момент спаду в грі команди, і він попросив відпустити його, що ми, з обопільної згоди, й зробили. Андрій Васильович — чудовий тренер, професіонал і це та людина, яка віддає усього себе футболу, своїй команді, й працює на результат.

— Майже після кожного матчу за участю «Сталі» арбітри отримують «двійки» або тривалі дискваліфікації. Кому ви перейшли дорогу?
— І ви це теж помітили! Днями, до речі, двоє журналістів з різних спортивних ЗМІ вже ставили мені таке запитання. І ви, незалежно від них, не знаючи, що вони також цим цікавилися, запитали мене, мабуть, ґрунтуючись на якихось статистичних даних. Я вже неодноразово відповідав на це питання. Так, ми дуже жорстко, на наш погляд, реагуємо на помилкові дії арбітрів. Але тільки на ті дії, коли арбітри під час матчів помиляються лише в один бік. Тоді ми подаємо протести. І скажу, що ми і надалі їх подаватимемо, навіть якщо це комусь не до вподоби, і як би не намагалися тиснути на наш клуб. Чим більшим буде тиск, тим більше буде опір, і це повинні зрозуміти усі. Арбітр — жива людина, яка може помилятися. Але якщо помилки спрямовані в один бік, то це вже упередженість, і ми на неї будемо реагувати.

Ви запитували про «Зірку». Рік тому про це і говорили, і писали. Коли кіровоградська «Зірка» вийшла до першої ліги, 7 матчів вона виграла завдяки призначеним пенальті, зокрема, й на останніх хвилинах. Якщо піти далі й зробити ще один аналіз, то виявиться, що багато матчів «Зірки» проводили арбітри з Києва. До речі, ще один цікавий збіг: цього року все ті ж київські арбітри, за яких «Зірка» набрала максимальну кількість очок, проводили матчі за участю армянського «Титану», що посів перше місце, також узявши майже всі очки в цих матчах. При цьому скажу, що у мене немає претензій до «Титану», який вийшов до першої ліги за спортивним принципом, а до арбітрів — є. Це говорю не я, це говорить статистика. Скажіть, хто ж так робить, що одні й ті ж арбітри проводять матчі за участю команд, які потім підвищуються в класі?! Хто ними керує? Давайте запитаємо самі у себе. Кому це треба? Хто займається арбітрами у ФФУ? Шевченко, Татулян чи хтось іще? Останнім часом, ще до початку сезону в другій лізі, чомусь у футбольних лаштунках називають команди, які повинні вийти до першої ліги. Чому так відбувається, звідки це береться? До речі, на чемпіонаті світу, що проходить нині, для більшості арбітрів проведення матчів — хобі, тоді як для українських — це робота. Відчуйте різницю.

—Перші кроки у Сергія Задорожного на посту головного тренера були дуже важкими. Через деякий час, згадуючи перші свої матчі на чолі дніпродзержинців, Сергій Задорожний не дякував керівництву клубу за те, що йому висловили довіру?
— У будь-якого тренера, який тільки починає свою діяльність, не може все відразу виходити. Тим більше, що його дебют припав на виїзний матч з ФК «Полтава». Нині Сергій Задорожний повноцінно працює, у нього і його помічників усе складається нормально, триває побудова команди. Йому я можу побажати тільки удачі.

— У період, коли не все вдавалося «Сталі», вас обрали на посаду віце-президента другої ліги ПФЛ. Не було думки — навіщо мені цей зайвий клопіт? Адже це посада, в якої привілеїв мало, а відповідальності й зобов'язань чимало.
— Думки були, тим паче, що у цієї посади привілеїв взагалі немає, а обов'язків дуже багато, але це — окрема тема.

— Проаналізували, чому в команди вийшов такий виступ і чому за підсумками сезону «Сталь» посіла четверте місце?
— Тут є кілька причин. Це як тренерські прорахунки, так і загальнокомандні. Але також є й чиєсь бажання не бачити «Сталь» у першій лізі. Згадайте останню гру нашої команди минулого сезону з «Кременем», її арбітраж. Усі ті епізоди, які оспорювалися нами щодо неякісного арбітражу матчу, були доведені, й арбітра усунули від проведення матчів «аж»... на два поєдинки. Те, що скоїв рефері, й отримане ним покарання — хіба можна поставити на один рівень? Тобто, з одного боку — вихід до першої ліги, а з іншого — усунення на дві гри.
Скажіть, хто захистить команди, які претендують упродовж усього сезону на високі місця, а потім, через упередженість арбітрів, залишаються ні з чим? Також відзначу, що арбітр матчу в Кременчуку Целовальник вміє судити, це кваліфікований арбітр, але по грі склалося таке враження, що його нібито підмінили, й він виконував чийсь наказ «знищити». Це знову ж кажу не я, а статистика, оскільки поданий нами протест, як говорилося вище, було задоволено.

— Які перспективи й завдання у «Сталі» у новому сезоні?
— Показувати видовищний, добротний футбол, грати для наших відданих уболівальників, перед якими ми у боргу.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, газета «Український футбол»