ШОТУРМА: «Досягти мети можна сміло крокуючи в ногу із часом»

Досьє 

Шотурма Петро Миколайович

Рік народження  1992/06/27

Ріст 1м 74см

Маса 66 кг.

Виступав за команди:
2002-2006 Сігуенья
2006-2008 ДЮСШ-4, Ураган дит. (в зимовий період)
2008-2010 Ураган

Наймолодшим голеадором чемпіонату, що завершився у вищій лізі міні-футболу України, та своєрідним відкриттям сезону (на думку деяких журналістів та кількох президентів українських клубів), став юний вихованець івано-франківської школи футзалу, гравець команди «Ураган» Петро Шотурма. Про перші кроки у футзальній кар’єрі та враженнями він поділився із кореспондентом Sport.ua:

- Петре,  хочу привітати тебе із такими першими визнаннями. Що вони значать для тебе?
- Для мене це великий крок в моїй професійній кар'єрі, і, на даний момент, це ще стимул для досягнення більш визначних результатів.

- Що ти вважаєш причиною цього успіху?
- Це, безперечно, наполегливість. Я вважаю,що успіх приходить лише після важкої праці над собою, над вдосконаленням своїх вмінь та навичок. Тому я завжди стараюся чим більш удосконалюватися.

- Зрозуміло. А що тобі запам’яталося найбільше із минулого сезону?
- Перш за все потрібно виділити матчі із «Шахтарем», «Таймом», та «Енергією», - з ними завжди цікаво грати. А ще мені сподобався наш бойовий командний дух, дружність і згуртованість, яка допомагала нам здобувати високі результати протягом року... Дуже важливо відчувати  ту взаємопідтримку, яка, власне, і присутня у нашому колективі!

- У тебе 5 забитих за сезон голів, пам’ятаєш кожен із них?
- Авжеж. Це яскраві фрагменти у моїй футбольній кар'єрі. І обіцяю я працювати над тим, щоб їх було якомога більше! Я вважаю, що вони забиті завдяки тому, що головний тренер Сергію Станіславович не побоявся довірити мені місце на майданчику...

- Десь трохи і пощастило направити м’яч у ворота?
- Вдача мабуть присутня  при кожному моєму забитому голу...

- Чи відчуваєш ти тягар відповідальності за свої дії, коли виходи на майданчик?
- Виходячи в поле, гравець бере відповідальність на себе, за те, щоб не підвести команду... Я стараюся якнайбільше допомогти одноклубникам і разом з тим показати хорошу гру.

- На якій позиції тобі в полі грати найкомфортніше?
- Не знаю. Для мене всі позиції комфортні.

- Бувало часом, що не все вдавалося так, як цього вимагав тренер?
- У кожного спортсмена бувають падіння. Особисто мене вони лише загартовують.

- Як тебе сприймають у команді? Легко знаходиш спільну мову із старшими колегами?
- Так, звісно, вони мене підтримують у всіх моїх починаннях. Ще раз наголошую, що ми дуже дружня команда.

- Відчуваєш підтримку вболівальників на трибунах?
- Звичайно! Завдяки їм власне і піднімається наш командний дух, а також стимул до перемоги. І ми намагаємось їх не розчаровувати.

- З якого віку ти тренуєшся?
- Десь із семи  років. Починав я із великого футболу.

- А чому ж тоді ти обрав саме міні-футбол?
- А це тому, що тринадцять років я вступив до спортивного класу з футболу, де і був тренером Володимир Слободян, який на той час тренував дитячу школу ураган і він запропонував мені попробувати себе в міні-футболі... От так завдяки йому  я і тут і опинився.

- Що можеш сказати  про сучасні футзальні дитячі школи?
- Зараз займатися в дитячих  школах стало набагато цікавіше, ніж було до того. Діти тренуються за новою програмою та методами які більш відповідають прогресу, так би мовити, крокуючи в ногу з часом, є велика можливість для молодих футболістів  досягти високих результатів.

- Хто був твоїм першим тренером?
- Найпершим тренером у футболі - був Шайкін Юрій Семенович. А у міні-футболі – Іван Данилишин та, вже згаданий мною, Володимир Слободян.

- Ти ще десь навчаєшся?
- На даний момент я закінчую ІФКФВ (прим. Івано-Франківський коледж фізичного виховання)

- Життя спортсмена досить насичене... Чим окрім футболу захоплюєшся?
- Я ще люблю пограти у настільний теніс.

- Де проводиш вільний час? На активний відпочинок часу достатньо?
- В мене, як і в будь-якого спортсмена, вільного часу не багато через тісні графіки. Але коли з'являється вільна хвилинка, то, насамперед, проводжу її з батьками. Люблю сходити з батьком на рибалку.

- Доводиться в чомусь себе обмежувати? (алкоголь, вечірки...)
- Звичайно, доводиться себе в багато чому обмежувати,адже потрібно тримати свій організм в тонусі, а надто спортсмену.

- Про що ти мрієш?
- Найбільша моя мрія - зіграти у національній збірній України. А також хочу, щоб у моїй кар’єрі було поменше травм і неприємностей...

- Як плануєш провести відпустку?
- На даний момент відпустка не зовсім вдається - готуюся до вступу у ВНЗ і ще маю проблеми з контрактом.

- Що саме ти маєш на увазі?
- Він ще досі не підписаний із клубом. («Ураганом» - авт.)

- Чого ти очікуєш від наступного сезону?
- Тільки приємних вражень, нових перемог і удосконалення техніки.

- За кого вболіваєш на Чемпіонаті світу?
- За Португалію. Вони демонструють видовищний та результативний футбол. За ними цікаво спостерігати.

- Зрозуміло. Дякую тобі, що погодився на інтерв’ю і бажаю тобі успіхів у кар’єрі.
- Дякую.

Андрій СТАДНИК