МАЛИГIН: «Завжди хочеться бути першими»

У цьому сезоні луганський фахівець Юрій Малигін працював у таких командах Полтавського краю: «Гірник-Спорт» з Комсомольська та «Полтава». Узимку Малигін залишив «гірників» і перейшов до команди-фаворита другої ліги групи «Б».

Його колективу не вистачило дещиці, щоб посісти друге місце, яке теоретично дає додаткову путівку до першої ліги.

— Юрію Володимировичу, цього сезону ви працювали в двох командах Полтавщини. Які особливості футболу в цьому регіоні і чим він відрізняється від футболу Луганщини, звідки ви родом?
— Луганський, взагалі донбасівський, футбол значно сильніший, і не лише за полтавський, але ніж у всій центральній Україні. Інша річ, що в обох командах Полтавщини, де я працював нинішнього сезону («Гірник-Спорт» і «Полтава»), створено всі умови для розвитку як дитячого футболу, так і для команд майстрів. У «Полтаві», наприклад, — свій стадіон, амбітне керівництво. Все це позитивно впливає на розвиток команди й інфраструктури клубу. Зараз ФК «Полтава» будує базу дуже високого рівня. Споруджується вона з прицілом на прем'єр-лігу.

— Вам довелося попрацювати з командами, молодими і за віком, і за складом. Як ви оціните рівень молоді на Полтавщині?
—І «Гірник-Спорт», і «Полтава» були цього сезону молодими командами за своїм складом. Узимку в «Полтаві» відбулося омолодження. І в своїй групі вона була за віком приблизно третьою, оскільки середній вік гравців — 21 рік. А ось «Гірник-Спорт» — ще молодша команда. В обох колективах є молоді, перспективні гравці. Майстрами їх ще не назвеш, але такими, що привертають до себе увагу, наректи можна.

—Ви можете порівняти ці дві команди: в чому їх відмінність, а в чому подібність?
—Такі колективи не можна порівнювати. «Гірник-Спорт» — це кузня молодих талантів, яка орієнтується більше на дитячий, юнацький футбол. Це команда, де триває перехідний етап від дитячого періоду до дорослого. Тут юнаки набувають досвіду, практики. А ФК «Полтава» — це по-футбольному амбітна команда, яка ставить перед собою максимальні завдання і не лише в турнірній таблиці, але й у якості гри і за інфраструктурою.

— Комсомольську і Полтаві ці команди потрібні?
— Так. На «Гірник-Спорт» приходила чимала кількість людей. Команди стали виступати стабільніше, і відразу на трибуни пішли вболівальники, та й стала відчуватися підтримка місцевої влади. У Полтаві глядачі розпещені «Ворсклою». Хотілося б, щоб при складанні календаря домашні матчі «Ворскли» і «Полтави» були розведені по днях. Щоб у вихідні глядачі могли побачити гру і однієї команди, й іншої. Мати у місті не одну команду, а кілька — це тільки на користь. І дарма, що одна у прем'єр-лізі, а інша — лише у другій.

— Як пройшов для вас цей сезон і що ви для себе взяли нового з нього?
— У цьому сезоні «Титан» (Армянськ) відірвався дуже сильно вперед. Проти «Титана» виступили гідно: і «Гірник-Спорт» у першому колі (коли я його тренував), і «Полтава» у другому. Полтавці навіть здобули вдома перемогу — 2:1, отримали шанс наздогнати армянців. За рівнем гри команди, які посіли місця з п'ятого по дев'яте, значно підтяглися. Прикро, що знімаються команди, той же «Дніпро-75». Вийшло так, що деякі команди втратили очки у боротьбі з дніпропетровцями, а дехто їх отримав без боротьби, за рахунок технічних перемог. Цей момент, звичайно, розчарував.

— Чому ви залишили в антракті Комсомольськ? Щось не склалося?
— Зовсім ні. У мене була домовленість з президентом ФК «Гірник-Спорт», що я допрацюю до зими. Все це було зумовлено контрактом. Думаю, все, що я пообіцяв, виконав. Розлучився з клубом досить нормально. Захотілося попрацювати на вищому рівні.

— А як виник варіант з «Полтавою»?
— Він з'явився у грудні. У мене відбулася розмова з віце-президентом полтавського клубу. Спочатку все було на рівні розмов, але потім набуло більш конкретних переговорів. Сам перехід відбувся приблизно у кінці січня.

— Полтавський клуб відразу поставив завдання — перша ліга.
— Звичайно, команда хотіла показати себе з найкращого боку, але такого завдання поки що не було. Потрібно було награти склад, щоб поставити таку мету на новий сезон.

— Які матчі ФК «Полтава» були, на ваш погляд, вдалими, а які — ні?
— Невдалими, напевно, були матчі з «Кременем» і «Сталлю». Не скажу, що вони були провальні, але в чомусь ми недопрацювали. Щодо матчу з дніпродзержинцями, то не хочу зайвий раз зачіпати тему арбітражу. А взагалі-то потрібно шукати помилки в собі.

— Що відчули команда і ви, коли стало зрозуміло, що на друге місце вийшли земляки з Кременчука? Було якесь прикре відчуття?
—Завжди хочеться бути першими. Але... Остання гра з «Шахтарем-3» показала, що 12-13 гравцями зіграти дуже важко. Нестача кадрів, досвіду. Нас, на жаль, навіть на цю дистанцію не вистачило. В останньому матчі проти «гірників» ми не реалізували моменти. Десь недопрацювали, от і вийшов такий результат. Я не прихильник того, що варто зважати, чи посів ти друге місце чи третє. Треба здобувати перше місце, а далі вже неважливо, де ти опинився в таблиці.

— Керівництво клубу з розумінням поставилося до того, що ви з командою працюєте лише півроку?
— Так, у мене була домовленість із президентом клубу, що перші півроку будемо добирати людей, переглядати їх і готувати. Взимку ми проглянули дуже багатьох футболістів. Найкращі з них знаходяться зараз уже в команді.

— З вуст президента ФК «Полтава» Леоніда Соболева лунало дуже багато критики на адресу арбітрів. Ви, як тренер, скажіть, все настільки з арбітражем погано?
— Скажу так: Леонід Давидович вкладає у клуб і душу, і життя. Звичайно, що він так само, мабуть, як і всі, хоче бачити більш якісний і об'єктивний арбітраж.

— Які найближчі плани підготовки до нового сезону?
— Команда збереться 25 червня. Перші збори заплановані в Полтаві, наступні — в Нікополі.

— Чи визначилися ви, які позиції будете підсилювати, які будуть кадрові зміни?
—Потрібно підсилитися позиційно. У нас є проблемні три-чотири позиції. Коли вирішимо питання з доукомплектацією, тоді й обговоримо з керівництвом клубу завдання на сезон.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, газета «Український футбол»