ЧАНЦЕВ: «У Ковальова - велике майбутнє»

Анатолій Дмитрович очолив команду взимку, коли справи клубу почали налагоджуватися. Завдання було одне — врятувати команду від вильоту, і Чанцев його виконав. Що супроводжувало процес порятунку? Про це тренер розповів нашій газеті.

—Луганську «Зорю» ви очолили взимку. Як виник цей варіант?
—Керівництво клубу звернулося до мене із пропозицією. Підкреслюю, що отримав пропозицію про роботу я від нинішніх керівників команди. Подумав, вирішив, тепер працюю в клубі.

—Чи спостерігали ви в першому колі за «Зорею»?
—Загалом, намагався спостерігати за всіма колективами, з якими доводилося грати моїй колишній команді.

—У першу чергу, ви майже повністю оновили склад. Справді вірили, що за допомогою дублерів донецького «Шахтаря» можна вирішити завдання збереження прописки в прем'єр-лізі?
—Річ у тому, що ми посилювалися різними футболістами. Я ухвалював таке рішення тому, що просто необхідно було з об'єктивних причин проводити реанімацію клубу. Вносити певні поправки. У «Шахтарі» працюють футболісти досить хорошого рівня. Тому було прийняте таке рішення. Якщо ми вирішуємо певні завдання, то треба омолоджувати колектив. Рано чи пізно. І чим раніше це зробити, тим краще.

—Грубі помилки в перших матчах молодого Ковальова вас дуже засмутили?
—Ви всі ще спостерігатимете за його грою. У цього гравця велике майбутнє. А ті помилки, яких він припускався... Він ще дуже молодий і просто не розумів, де можна зберегти м'яч, а де можна його вибити, розрядивши тим самим ситуацію. Він завжди хотів приносити користь команді, але в нього не завжди це виходило. Я вірю, що з нього виросте гарний футболіст.

—Віталій Віценець був одним з найрозрекламованіших молодих футболістів, які прийшли з «Шахтаря», але він поки що не знайшов своєї гри. В чому причина?
—Коли я дізнався, що Віталій гратиме в нашій команді — дуже зрадів. Але, по-перше, він не був з нами на зборах. По-друге, не був готовий на сто відсотків. Бажання в нього було величезне, і зараз воно є. Плюс Віталій травмувався і випав на тривалий термін. Потім відновився. У останній грі з «Чорноморцем» він показав свої здібності відсотків на 25. У цього гравця дуже великий потенціал.

—Хто з орендованих футболістів «Шахтаря» справив на вас найкраще враження?
—У «Шахтарі» немає поганих футболістів. Можливо, ми «не достукалися» до Полянського, але в деяких моментах він показував дуже хороший рівень майстерності. В останній грі — особливо. Я не можу сказати, що хтось кращий, а хтось гірший. Усі добре себе зарекомендували. Я говорив гравцям, що їхній потенціал не розкритий ще навіть наполовину. Думаю, що до 2012 року усім їм дорога до національної збірної.

—Володимир Єзерський впорався з роллю вашого помічника на полі?
—Єзерський впорався не лише на полі, а й поза ним. Це людина, яка своїм ставленням, прикладом, показує, як потрібно працювати, грати, виконувати свої обов'язки.

—Першу перемогу при вас команда здобула лише в 24 турі. Яка тоді була атмосфера в команді?
—Важко було. Ми після початку другого кола грали з «Карпатами» і програли їм — 0:2. Нічого не пророкувало такої поразки. Якісь корективи, звичайно, внесли погодні умови. Краще б «Карпати» дісталися нам тоді турів через 5—8. Є низка об'єктивних причин, чому ми тоді не брали очок. Усе це тиснуло на психіку хлопців. Ми прагнули виводити гравців з цього стану, розвантажувати. Навантаження було велике, але ми його здолали. Хлопці повірили в себе.

—І «Шахтарю», і «Динамо» команда програла з однаковим рахунком — 0:2. З ким було складніше грати?
—Матч з «Шахтарем» запам'ятався більше. «Донбас-Арена» — просто казка. Ми вийшли на розминку, подивилися на поле... Було певне емоційне піднесення. У тій грі хлопці грали непогано. Були помилки, але без них дуже важко обійтися. Коліна особливо не трусилися. Ну, можливо, в деяких епізодах. А перед «Динамо» боязні взагалі не було. Коли б не одна помилка, ми «могли б досягти позитивного результату. Прикріше було після матчу з «Динамо».

—Матч проти запорізького «Металурга» був для вас принциповим?
—Принциповості тут не було. Просто я приїхав у рідне місто, де виріс, здобув футбольну освіту, грав, а потім повернувся в ролі тренера. Я б заніс цей матч нам до активу. У нас було багато моментів, але ми програли — 3:1. Та рахунок не говорить про те, як складалася гра. Найцікавіша гра у виконанні «Зорі» в другому колі, я так вважаю.

—У матчі проти сімферопольської «Таврії»« арбітр вас вилучив. Це перша червона картка у вашій кар'єрі?
—Так, перша.

—Як вважаєте: проблеми наших арбітрів у некомпетентності чи заангажованості?
—Я не коментуватиму суддівство. Є компетентні люди, які дадуть відповідь на це запитання.

—Після матчу з «Металістом» ви сказали, що доведеться з кимось з гравців розлучитися. Вже можете назвати конкретні прізвища?
—Ми тоді програли — 1:4. У мене на той момент було кілька прізвищ в голові. Якби це була остання гра, і ви запитали б мою думку, я б назвав чотири прізвища. Потім заспокоївся, проаналізував, можливо, це був просто не наш день. Ми перекроювали склад, були травмовані, був дефіцит гравців.

—Чи готові були психологічно до вильоту в першу лігу?
—Про виліт не думав взагалі. Я був упевнений на сто відсотків, що ми залишимося.

—Сезон у підсумку завершився вдало, але тепер орендовані футболісти можуть повернутися до своїх команд. Як, виходячи з цього, будуватиметься трансферна політика клубу?
—Шукатимемо гравців на усі наші проблемні позиції. Трансферна політика залежатиме від того, хто піде, а хто — ні.

—Які позиції, на ваш погляд, перш за все, потребують підсилення?
—Кожна позиція потребує підсилення. Ми не відмовимося від кваліфікованих гравців.

—Найвдаліший і найневдаліший матч команди під вашим керівництвом?
—Я не можу розділяти: вдалий або невдалий. Є задоволення від гри, а іноді його немає. Ми зіграли погано проти «Ворскли», але виграли — 2:1. У той же час, програли запорізькому «Металургу». Була хороша гра з «Дніпром» внічию. Можливо, три очки ми й не взяли, але задоволення від цих ігор у мене було.

—Можете назвати найкращого гравця в другому колі?
—У нас є команда. Згуртована, міцна команда, яка може своїми силами довести, що вміє грати. До того ж, цього сезону було лише становлення цього колективу.

—Зараз у збірній України новий тренер, який дає шанс багатьом гравцям. Із «Зорі» когось порекомендуєте?
—З головним тренером збірної Мироном Маркевичем ми поки не говорили про це. Але час «Зорі» ще попереду. Повірте мені.

Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»