СОБОЛЄВ: «У другій лізі інспектори «кришують» суддів»

Дивовижна справа, але дізнатися після матчу, яку оцінку поставив інспектор суддівській бригаді, - просто нереально. Чомусь це — таємниця за сімома замками...

Деякі інспектори після закінчення зустрічі взагалі поводяться дивно. Хтось ховається в приміщеннях стадіонів, вважаючи за краще дивитися спірні моменти тільки з представниками однієї команди, а потім у телефонному режимі через третіх осіб повідомляти, що суддя ухвалив правильні рішення в спірних епізодах. Інші відмовляються це робити навідріз, пропонуючи писати протести, не бажаючи хоча б усно поінформувати про якість арбітражу. І це спонукає до певних думок. Чому? Є що приховувати?

10 квітня ФК «Полтава» проводила гру на виїзді проти донецького «Олімпіка». Через 16 днів стало відомо, що арбітраж того матчу суддівською бригадою на чолі з Павлом Чижевським оцінений інспектором Ігорем Карпенком досить високо — 7,6 бала.

Коли про це дізнався президент «Полтави» Леонід Соболєв, то першими його словами були: «Отже, я не помилився, інспектор справді був п'яний, якщо виставив ТАКУ оцінку».

Безпосередньо після гри в Донецьку представник ФК «Полтава» відвіз до ПФЛ диск із відеозаписом матчу і диск з епізодами, які, на думку полтавців, свідчать про упереджене суддівство. Регламент змагань вимагає це зробити в стислі терміни, а що стосується розгляду, то результат невідомий і до цього дня.

Ось як цю ситуацію прокоментував президент «Полтави» Леонід Соболєв:
«Після інформації про оцінку арбітражу матчу між «Олімпіком» і «Полтавою» у мене просто не було слів. Із шести матчів у другому колі бачив п'ять. І у всіх іграх якість суддівства — жахлива. Про гру в Комсомольську говорити не буду, оскільки був після операції і матчу не бачив. Я твердо переконаний, що в другій лізі інспектори «кришують» суддів. А ті відчувають свою безкарність і судять, як хочуть, знаючи, що в офіційних документах з боку інспектора це не знайде свого віддзеркалення. Я остаточно зрозумів, що цю мафію подолати неможливо. За спортивним принципом перемогти просто не дають. У такому разі напрошується питання — а навіщо мені це потрібно? Витрачати гроші, псувати нервову систему. Маю куди вкладати кошти й хочу відчувати емоції від чесної гри. А це в даній ситуації неможливо. І я цілком серйозно роздумую над тим, щоб зняти команду зі змагань. Те, що я почав будівництво бази для клубу, нічого не змінює. Побудую базу і займатимуся розвитком дитячого футболу. Буде де в Полтаві дітлахам займатися футболом у нормальних умовах».

Денис КОБУШКО, газета «Український футбол»