Феникс-Ильичевец и Сталь показали сверхрезультативную игру

«Геліос»: Качоренко, Лобойко, Борзенко, Шатіло, Даценко, Гаді (Гостєв 32), (Бочкур 61), Сумцов, Соломаха, Колесник,(Даудов 36), Фоменко (Яровенко 64), Тарасенко (Суспіцин 87)

 

Перед матчем «Волині» проти «Геліоса» у лучан виникли додаткові проблеми із складом, адже через травми не змогли взяти участь у грі Герасимюк та Майкон Олівейра. Під питанням була й участь Кінаша, який, втім, таки з’явився у стартовому складі. Після прикрих осічок у двох попередніх зустрічах втрачати господарям було уже нічого і з перших хвилин лучани буквально «гризли землю», намагаючись здобути позитивний результат і реабілітувати себе в очах уболівальників. За такого припливу натхнення в підопічних Віталія Кварцяного, гості залишилися немов «поза грою» - у дебюті матчу вони програвали усі єдиноборства, підбори та швидкісні ривки. Як наслідок, уже на третій хвилині «Волинь» зуміла відкрити рахунок – Кінаш справа навісив на дальню стійку на Лео Косту, той головою скинув на Рибальченка і останній зблизька переправив шкіряного під поперечину – гол! А за якусь мить Ндоє рукою вкинув м’яч аж за центральне коло на Лео Косту, а той головою скинув м’яч на хід тому ж Рибальченку. Вадима по п’ятам переслідував Даценко і двічі шарпав за футболку, намагаючись такою ціною зупинити прорив, однак форвард волинян встояв на ногах і тому уже в районі одинадцятиметрової позначки таки був збитий ударом по ногах ззаду. Як наслідок – безсумнівне пенальті і вилучення за фол останньої надії для захисника харків’ян. Одинадцятиметровий чітко виконав сам потерпілий – удар у лівий від себе кут і попри намагання воротаря ліквідувати загрозу, м’яч вдруге влетів у сітку.

 

Незважаючи на таку перевагу вже у дебюті гри, волиняни продовжували свій натиск і на 9-й хвилині забили втретє – Лопес отримав пас на правому фланзі, прокинув шкіряного собі на хід і, вийшовши віч-на-віч з Качоренком, обвідним ударом забив черговий гол. Гості, перебуваючи у стані «грогі», за інерцією зуміли заробити штрафний поблизу карного «Волині» і Тарасенко завдав дуже гарного удару в обвід стінки під поперечину, з яким, втім, без проблем упорався Ндоє. Та у відповідь волиняни організували ще один гол. Кінаш закинув м’яч направо Лопесу, а той від лицьової навісив на дальню стійку, де височезний Лео Коста головою у стрибку відправив до воріт «Геліоса» четвертий гол.

 

Гру було зроблено. Гості після цього лише боролися за м’яч, без жодного конструктиву з свого боку. Натомість «Волинь» могла забити і вп’яте, і вшосте… На 26-й хвилині Довгий після передачі Кінаша із штрафного пробивав головою зблизька, але влучив у воротаря. Рибальченко після подачі Лопеса бив з кількох метрів, але не влучив у ціль. Зрештою, наприкінці тайму сам Рамон вдарив у падінні через себе з кута воротарського майданчика – м’яч пролетів поряд із стійкою.

 

Після перерви ситуація на полі не змінилася – відчутна ігрова і територіальна перевага господарів за, щоправда, більш відчутного спротиву харків’ян, котрі відтягували у захист по сім-вісім гравців. У волинян найактивнішим був той же Лопес, однак, збільшити свій гольовий доробок Рамону так і не вдалося, хоча для цього бразилець мав щонайменше чотири чудові нагоди. Найреальнішу ж можливість добити «Геліос» втратив Лео Коста – внаслідок обрізки захисників Лопес і Коста вийшли вдвох проти голкіпера, Рамон витягнув на себе Качоренка і відкинув м’яч під удар Лео, та останній, невідомо як, примудрився пробити повз ворота. Наприкінці поєдинку ще кількома непоганими ударами відзначився Сімінін, але мети також не досяг. У підсумку – перемога лучан 4:0, а їх тотальну перевагу у звітному поєдинку нехай засвідчить ще й статистика ударів по воротам: 23 проти двох у гостей.

 

www.fc.volyn.net

«Дністер»: Лавренцов, Вішталюк, Хромих, Буряк, Лобан (Піцик, 46), Полтавець, Мочуляк (Степанишин, 61), Д.Пархоменко, К.Пархоменко, Нємчанінов, Каблаш.

«Львів»: Марущак, Гальчук, Ільків, Романюк, Леонідов, Г.Баранець (Грицай, 90+2), Худзік (Білий, 88), Лупашко, Чепурненко (Горкун, 69), Козак (Танчик, 85), Панас (Мостовий, 78).

 

Попередження: Каблаш (70), Піцик (71), Степанишин (75) – Леонідов (41), Горкун (89).

 

Виконувач обов’язків головного тренера «Львова» Віктор Ряшко, який замінив на посаді тепер уже колишнього керманича львівської команди Альґімантаса Любінскаса, мав чималі кадрові проблеми перед поєдинком в Овідіополі. Через травми не змогли взяти участі у грі Мандзюк, Ковальчук та Зозуля, перебір жовтих карток не дозволив вийти на поле Борису Баранцю та Шептицькому. Тому доводилося виходити із складної ситуації. Досягти найголовнішого вдалося – львів’яни у підсумку перемогли.

 

Команди розпочали досить активно, і першими відповідно до статусу фаворита моменти біля воріт суперників почали створювати гості зі Львова. Найкращі нагоди відкрити рахунок мали Лупашко і Козак, однак влучності футболістам «Львова» забракло, хоча нагоди були досить непоганими.

 

Овідіопольці теж відповіли спалахом активності – удар Лобана з гострого кута, зачепивши когось із львів'ян і дальню штангу, викотився на кутовий, а замикання Костянтином Пархоменком подачі кутового голкіпер львів’ян Марущак відбив коліном.

 

Після такого «обміну люб'язностями» гості провели контратаку, яка завершилася ударом в межах штрафного майданчика Худзіка – м’яч влучив у руку захисника «Дністра» Буряка. Пенальті сильно і чітко реалізував капітан «Львова» Григорій Баранець, який не залишив воротарю Лавренцову жодного шансу.

 

У другому таймі в’язка і вперта гра принесла небагато насолоди місцевим уболівальникам, проте для львів’ян вона закінчилася позитивно – перемогою. Загалом, львівські футболісти контролювали перебіг подій на футбольному полі і виграли цілком заслужено. Тепер потрібно готуватися до наступного важливого поєдинку з географічними сусідами – футболістами луцької «Волині», які є одними з головних конкурентів Синьо-Золотих Левів у боротьбі за путівку до Прем’єр-ліги.

 

Львівська команда сподівається і на підтримку вболівальників. Це немаловажний фактор, адже, наприклад, в Овідіополі львівських футболістів активно підтримувала група фанатів зі Львова. Завдяки гучності цієї підтримки подекуди складалося враження, що господарями є саме львів’яни.

 

www.fclviv.com.ua