Через хащі — до зірок

Здавалося, що над Валерієм Третьяковим, якого посадили у крісло президента Федерації гандболу на березневому звітно–виборчому конгресі під акомпанемент «грому та блискавок», хмари так швидко не розійдуться. Однак завдяки посередницькій місії Національного олімпійського комітету та Мінмолодьспорту екс–кандидатам на посаду глави ФГУ — Миленькому, Санченку і Третьякову — таки вдалося знайти порозуміння без повторних виборів. «Ворогуючі сторони» підписали меморандум, у якому закликали один одного не займатися судовою тяганиною, визнати легітимність усіх рішень конгресу, в тому числі й обрання Валерія Третьякова президентом. Щоправда, погодилися з такими висновками не всі: підпис під мировою угодою так і не поставив четвертий претендент — Андрій Мельник.

«Президія ФГУ ухвалила попереднє рішення щодо проведення 27 червня конгресу, на якому делегати продемонструють своє ставлення до нового президента», — заявив пан Третьяков позавчора на зустрічі з журналістами. Валерій Михайлович хоче остаточно розставити крапки над «і» за кілька місяців, а поки що вже взявся наводити порядок у своєму господарстві. «До гандбольної сім’ї я хочу повернути всіх тих професіоналів, з якими попрощалася попередня влада», — Третьяков для кожного члена президії вже знайшов роботу.

Головним завданням на новій посаді екс–заступник міністра з надзвичайних ситуацій вважає зміцнення фінансових позицій клубів та відродження популярності гандболу серед населення. За словами Третьякова, командам, аби зменшити ризик банкрутства, потрібно навчитися заробляти гроші. Для цього Валерій Михайлович хоче створити єдину професійну гандбольну лігу, яка об’єднає під своїм прапором чоловічі та жіночі колективи.

Зазвичай у пошуках кращого життя провідні гравці збанкрутілих клубів вирушають за кордон. «Раніше в національній команді була одна «легіонерка», і ми могли легко зупинити чемпіонат країни, щоб добре підготуватись до відповідальних матчів збірної. А тепер у складі збірної вісім дівчат, які грають на чужині, і зібрати їх ми можемо лише за три дні до відповідального матчу», — каже наставник жіночої збірної Леонід Євтушенко. Підтримуючи ініціативи президента ФГУ, він мріє, що з’явиться меценат, котрий об’єднає всіх «легіонерок» в один клуб, на основі якого і створять нову сильну національну команду. А традиції ще не забуто: нагадаємо, жіноча гандбольна збірна — єдина команда України, що здобувала олімпійські медалі («бронза» Афін–2004).

Віталій МОХНАЧ, Україна Молода