МИЛОШЕВИЧ: «Тарасенко и Тубич сыграли идеально»

У попередньому матчі з «Оболонню» Іван Мілошевіч отримав четверту жовту картку. Тож за недільним поєдинком з «Дніпром» сербський центральний захисник «Карпат» спостерігав з трибун стадіону «Україна». А щойно пролунав фінальний свисток, Іван поділився своїми враженнями від гри. При цьому його обличчя просто світилося від щастя.

 

– Що тут казати, звичайно, дуже радий за хлопців, за тренерів, за команду, зрештою, і за себе також. Адже коли б не виграли, відчував би десь свою провину перед командою. А так все просто чудово – прекрасний весняний святковий день, моя команда перемогла! Що ще потрібно для щастя?..

 

– О, про це краще не питайте. Це справжні муки. Дивитися за грою своєї команди і при цьому не мати змоги допомогти партнерам, принаймні вийшовши на заміну, – нічого гіршого бути не може. Зараз почуваюся так, немов відбігав не один матч, а два, а то й три. Психологічно це дуже важке випробування. Але нічого, все вже позаду, а попереду ще чимало ігор.

 

– Перш ніж перейти до самої гри, скажу про атмосферу на стадіоні. Сьогодні було справжнє свято футболу. Подивіться, скільки прийшло людей і як вони весь матч підтримували «Карпати». Сьогодні ми мали справжнього 12-го гравця. Що ж до гри, то вона мені дуже сподобалася. Спочатку ми грали просто чудово. В першому таймі мої партнери повністю контролювали гру, забили красивий гол і цілком закономірно пішли на перерву за рахунку на свою користь. Другий тайм також почали добре, проте потім віддали ініціативу. Але добре, що все закінчилося нашою перемогою.

 

– На це питання відповісти не просто. Я ж не був на полі, а тому не відчував гру з середини. Можливо, десь трохи підсіли функціонально, але, швидше за все, вся справа в психології. Адже рахунок був на нашу користь. Тому хлопці намагалися в першу чергу зробити все, аби в Тлумака було якомога менше роботи. І скажу, що їм це вдалося. Адже «Дніпро» хоча й володів ініціативою, при цьому не мав жодного насправді стовідсоткового гольового моменту. Ми ж при цьому мали дві відмінні нагоди подвоїти рахунок. Думаю, коли б Худоб’як, або Ґурулі забили, то все б на цьому й закінчилося. Далі команди просто догравали б.

 

– Ми виграли і при цьому не пропустили. А це означає, що вся оборона зіграла дуже добре. Якщо персонально говорити про Тарасенка і Тубіча, то вважаю, що вони зіграли майже ідеально. Так, певні незначні помилки були – без них не обходиться жоден матч. Але в цілому хлопці зіграли дуже грамотно і надійно. Найкращим свідченням є той факт, що у «Дніпра» не було моментів. Вони мали в другому таймі лише територіальну перевагу, але аж ніяк не ігрову. За моментами ми їх повністю переграли.

 

– Питання не за адресою. Про це краще запитайте в Георгійовича. Але я не думаю, що це болюча проблема для тренера, коли йому треба приймати рішення, кого ставити у склад. Значно гірше, коли немає з кого вибирати. Так що як він вирішить, так і буде. А моє завдання, так само, як і Неманьї та Жені, готуватися до гри і бути готовим принести максимум користі команді. Причому незалежно від того, де ти починаєш гру – в основі чи на лаві запасних.