ТКАЧУК: «Перед нами стоит конкретная задача»

Додзвонитися до півзахисника «Карпат» Андрія Ткачука по завершенні суботнього матчу в Києві кореспонденту тижневика вдалося лише через більш як дві години після фінального свистка, – гравець вперто не брав трубку. Коли ж Андрій нарешті таки її підняв, то в його голосі, незважаючи на звитягу карпатівців над «пивоварами», радісних ноток майже не було чути.

 

– Та ні, зрозуміло, що я радий виграшу. А голос, можливо, не радісний, бо втомився.

 

– Не зовсім. З «фізикою» у мене жодних проблем немає. Я ж пройшов у повному обсязі всі зимові збори, тому готовий грати не лише два тайми, а й всі три, якщо б було потрібно. А втомився я від того, що ніяк не міг здати аналіз на допінг. Просидів більш ніж півтори години, а результат нулячий. Я в ті хвилини дуже заздрив Юрі Фурті, який «відстрілявся» хвилин за 10 – 15 і мав спокій. Та воно й не дивно – він вийшов на заміну вже наприкінці гри, тому не встиг віддати всі свої соки. А тепер ще й партнери мене «травлять» – мовляв через мене ще навіть не сидимо в літаку, а могли вже бути у Львові. Тому сиджу зараз собі тихенько в автобусі і спостерігаю за тим, як хлопці вигуками «Давай! Давай!» підбадьорюють водія, який ніяк не може завести автобус. Зараз ще виявиться, що я винен і в тому, що автобус заглох.

 

– Офіційно про це повідомили на установці за дві години до гри. Але я ще у вівторок здогадувався, а в середу вже не сумнівався, що гратиму з «Оболоню» в основі. Так що для мене не стало великою несподіванкою, коли почув своє прізвище у стартовому складі.

 

– Олег Кононов дав мені вказівку в першу чергу допомагати Самсону Ґодвіну на позиції опорника. Тому можна сказати, що ми сьогодні діяли в два опорника, а Ігор Худоб’як працював на атаку. Щоправда, я також по ситуації повинен був іти вперед. Однак головним моїм завданням було разом із Самсоном забезпечити порядок в центрі поля.

 

– Напевно про це краще спитати в тренерів, але мені здається, що так. В усякому разі, гравці «Оболоні» весь матч говорили на полі один одному, що вони програють середину і необхідно щось міняти. А от попереду у мене мало що виходило. Два рази з непоганих позицій бив по воротах з дальньої відстані, але в обох випадках забракло влучності.

 

– Це, звичайно, був не найгірший мій матч, але й не можу сказати, що один з найкращих. Та головне, що команда в цілому зіграла добре і перемогла.

 

– У нас стоїть конкретне завдання, а для його виконання необхідно в кожному матчі брати максимум очок. До того ж ми тиждень тому втратили два очки з «Арсеналом», тому в «Оболоні» необхідно було вигравати.

 

– Звісно, що так. 3:1 – це й так хороший результат. Але ми мали більше можливостей виграти з великим рахунком, ніж «Оболонь» зіграти внічию. Якби трохи краще реалізовували моменти, думаю, перемогли б ще більш переконливо.

 

– Скажу, що на такі речі, як суддівство, я особисто в грі уваги не звертаю. Ви, напевне, маєте на увазі епізод, коли суддя відмінив чистий гол Батісти. Ми також трохи засмутилися, коли це трапилося, але одразу ж про нього забули. Адже в грі не можна зациклюватися на одному моменті – гра триває, а значить, необхідно боротися далі. А всі розбори по всіх питаннях – це вже потім. Зараз же ми готуємося до матчу проти «Дніпра». Я впевнений, що цей матч зацікавить наших глядачів, і що вони неодмінно прийдуть і нас підтримають.