Ті, що бояться холоду

Торік в нашій газеті виходив матеріал, присвячений діяльності офіційних сайтів клубів української прем'єр-ліги та першої ліги. Здебільшого в ньому превалювала критика, бо стан, в якому перебували сайти деяких наших клубів, важко було назвати хоча б словом «нормально» (зараз, до речі, ситуація значно покліпшилася). Але, готуючи цей матеріал, довелося багато помандрувати сайтами країн Балтії й скажу вам відверто: готовий вибачитися перед тими нашими клубами, які піддавались критиці. Бо той стан, у якому перебувають сайти клубів Латвії, Литви та Естонії просто шокував мене. У багатьох клубів, і це — елітний дивізіон, сайтів немає взагалі, деякі — не оновлювалися по півроку, а інші зроблені на безкоштовних доменах майстрами-самоуками. Тому, якщо когось із тих, хто грає в названих чемпіонатах, я не знайшов — пишіть і виправляйте.

У Фінляндії грають два наших земляки: Дмитро Волошин та Дмитро Проневич. Перший — вихованець донецького футболу, до 2007 року грав за «Шахтар»-2 та «Шахтар»-3, за дублерів. 2008 року перейшов до фінського клубу «Норвалла». А взимку 2009 перебрався в клуб вищого дивізіону (так звану Vеіккаuslііgа) «Маріенхамн». Почав сезон Дмитро в основі, але потім перестав туди потрапляти, награвши, врешті-решт, лише 701 хвилину за сезон.

Цікаво, що партнер Волошина Дмитро Проневич — вихованець київського «Динамо». Після навчання в ДЮСШ Дмитро де тільки не грав. Йдеться не лише про українські клуби («Верес», «Зоря», «Авангард-Інтер», «Оболонь-2», черкаський «Дніпро», «Княжа»), Дмитро грав (краще сказати перебував) у таких клубах, як італійська «Сампдорія», шотландські «Кілмарнок» та «Патрік Тістл» і навіть у в'єтнамському «Донгтхап».
2007 року виступав за збірну України на Всесвітній студентській Універсіаді, де збірна України посіла перше місце. Дмитро забив чотири голи в п'ятьох матчах. У фіналі забив збірній Італії (1:0), після чого його запрошували в італійську команду «Дженоа». За підсумками 2007 року, став найкращим футболістом Всесвітніх літніх студентських ігор в Таїланді. За цю перемогу гравцям збірної присвоїли звання майстрів спорту міжнародного класу і видали грошову премію — по тисячі доларів.

У чемпіонаті Естонії (Меіstrіlііgа) грає троє українських футболістів. Точніше сказати — грали, бо, по-перше, Ярослав Дмитрієв з «Левадії» днями залишив команду, а по-друге, паспортні дані цього хлопця залишаються таємницею. На сайті клубу він зазначений як українець, деякі джерела стверджують, що в нього російський паспорт. Але насправді це не має жодного значення, бо Ярослав, насправді, вихованець естонського футболу. А в команді «Левадія», котра, до речі, стала чемпіоном минулого сезону, він зіграв лише 16 хвилин.

Четверте місце посіла команда «Калев», дев'ять матчів у її складі зіграв вихованець кримського футболу Ірфан Аметов. В Україні Ірфан засвітився в таких командах, як «Динамо» (Симферополь) та «Полісся» (Житомир). 2003 року він перейшов до естонської команди «Лотус», і відтоді вже сім років мешкає в Естонії. Встиг пограти за команди «Транс», «Алко». Нинішній чемпіонат розпочав у «Калеві», але в розпал сезону перейшов до «Лотуса», з яким і вилетів із вищого дивізіону.

Цікавий факт. Восени 2006 року в Криму була організована збірна кримських татар, котра в листопаді зіграла на Кіпрі турнір NF-Воаrd. Ці змагання, котрі проводяться між держутвореннями (як правило, невизнаними), офіційно не включені до складу Ф1ФА. Кримчани дійшли до фіналу, де поступилися господарям — збірній Північного Кіпру. В тому турнірі брали участь такі екзотичні збірні, як, наприклад, Тибет.

По ходу змагань татари перемогли з рахунком 3:2 команду, котра має членство у ФІФА — збірну Киргизстану. Ірфан Аметов теж був у тій збірній.

У команді «Нарва» грає один із найкращих голкіперів Естонії Сергій Усольцев. На сайті transfermarkt він вказаний як українець, але всі інші джерела цього не підтверджують. Сергій свого часу був відрахований з клубу за те, що в матчі проти «Левадії» завдав супернику удару ногою вже після ігрового епізоду. Та потім Сергій повернувся до команди і новий чемпіонат розпочав у її складі.

У складі «Левадії»-2 грає захисник з українським паспортом Климентій Болдирєв. Хлопець 1992 року народження. В новому сезоні зіграв два матчі. Поки що це все.

У чемпіонаті Литви грає відомий в Україні Сергій Козюберда. Лівий півзахисник свого часу подавав дуже великі надії (Сергій — вихованець луганського футболу), але важка травма (перелом гомілкостопа) викинула його з футбольного життя на довгий час. Майже півтора року знадобилося Сергію, аби відновитися. За цей час він встиг пограти за команду «Авангард» (Ровеньки) та свердловський «Шахтар». 2006 року йому надійшло запрошення від литовської команди «Судува». Рівень тамтешньої першості, звісно, не дуже високий (за словами самого Козюберди, щонайбільше — наша перша ліга), але, принаймні, стабільна ігрова практика була. За два з половиною роки Сергій зіграв у Литві 50 поєдинків і забив шість м'ячів. Пограв українець разом із «Судувою» і в Кубку УЄФА, забивши переможний гол в одному з матчів. Але через фінансові труднощі «Судува» вирішила не подовжувати контракти з шістьма футболістами, серед яких опинився і Сергій. Повернувшись в Україну, Козюберда підписав контракт з «Харковом», який був дійсний тільки для прем'єр-ліги. Всі ми пам'ятаємо, в якому жахливому стані тоді була команда, і тому цілком заслужено вона вилетіла до першої ліги. Козюберда ж улітку повернувся до Литви в майже рідну «Судуву».


Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»