БАТИСТА: «Гол есть, радости - нет»

Востаннє це траплялося ще 12 вересня минулого року. У кубковому поєдинку «зелено-білі» поступились донецькому «Металургу», втім, за кілька хвилин до фінального свистка за рахунку 0:2 один гол таки відквитали. Автором влучного удару був бразилець Батіста. Перед тим він уже встиг тричі відзначитись у чемпіонаті, однак усі голи забивав, виходячи на заміну, та ще й за суттєвої переваги своєї команди у рахунку. Багато аналітиків стверджували, що Батіста по-справжньому повернеться у «Карпати», коли заб’є важливий гол. Якщо теж дотримуватись цієї думки, то це відбулося минулого вікенду. Влучний постріл у ворота Віталія Реви став для бразильського нападника 34-им у зелено-білій формі та мабуть, найпотрібнішим з часу його повернення у Львів…

«Хто грав у першій лізі – засніжених газонів не дуже боїться»
– Вільяме, цього вікенду ти нарешті забив після тривалої перерви. Це важливий для тебе гол?
– Я відчував радість, коли побачив, що м’яч у сітці. Справді, мені цього трохи не вистачало. Але, якщо відверто, після гри емоції вивітрились. Ми здобули лише нічию – а це ні мене, ні команду не влаштовувало. Якби виграли – так, тоді я б визнав, що це дуже важливий гол.

– Останні два матчі «Карпатам» доводиться проводити на засніжених газонах. Тренер наголошує, що для багатьох гравців – це серйозна проблема. Ти також серед їх числа?
– Звичайно, грати, коли падає сніг і газон стає білим та слизьким – важче. Потрібно мати відповідні навики, тренуватись на снігу, бо інакше м’яч поводиться дуже непередбачувано. Але не скажу, що для мене це надто серйозні проблеми – в Україні граю вже багато років, а тут, сам знаєш, з погодою різне буває. Та й у перші лізі свого часу довелось пограти, а там газони навесні інколи взагалі унікальні…

– На останньому матчі «Карпат» був один з тренерів збірної України – як гадаєш, за ким із хлопців він спостерігав? Олександр Хацкевич зізнався, що це був хтось із «Карпат»…
– У нас насправді багато хлопців, які можуть приносити користь Україні. Звичайно, на перше місце ставлю Худоб’яка – і це не лише тому, що найдовше з ним граю. Скільки років він уже лідер «Карпат»? Його вже навіть викликали у збірну, але не дали, здається, змоги зіграти. Думаю, це потрібно виправити.

«Федецький – захисник бразильського типу»
– У вашій команді найкращий бомбардир станом на зараз – захисник. Для тебе це не дивно?
– Ні, це не дивина. Наприклад, коли я виступав на Батьківщині – захисники, пригадую, дуже часто опинялись серед кращих голеадорів. Вони там так грають: не оминають нагоди підключитись до атаки, а під час стандартів – взагалі нестримні. Федецький за бразильськими мірками типовий «латераль» – гравець усього флангу. Думаю, він ще кілька голів до літа заб’є.

– У 2010-му ти знову частіше граєш у центрі нападу – на тій позиції, на якій тебе звикли бачити у «Карпатах». Тут тобі легше, ніж у ролі флангового форварда?
– Я вже колись казав, що більше звик грати у центрі, хоча б тому, що мене частіше туди ставили тренери. Але я дію там, де скаже наставник: потрібно буде повернутись на край – зроблю це. Адже ми напрацьовуємо різні моделі гри.

– Коли пішов Сергій Кузнецов – команді стало важче діяти у нападі?
– Не знаю. Ми налаштовуємось лише на перемоги. Так було й раніше. Інше не має значення.

– Олег Кононов говорив, що останнім часом Юрій Фурта знову часто тренується з головною командою. Віриш у нього як у форварда основи?
– Я знаю Юру вже дуже багато років і вірю в нього. У хлопця просто дивовижне відчуття гола. Якщо він таки «вистрелить» у «Карпатах» – це може бути відкриттям для українського футболу. Тренерам збірної знову доведеться до Львова їхати (усміхається). Він з тієї ж генерації, що Ткачук і Голодюк – це вихованці і надія «Карпат».

«Якщо хочемо бути п’ятими – треба прагнути бути в трійці!»
– Минулого року, коли тебе ще не було у команді, «Карпати» теж вдало розпочали рік, але потім настала смуга невдач. Хлопці згадують про це?
– Я впевнений: хлопці зробили необхідні висновки.

– Після цього туру ви піднялись на 5 позицію – власне це місце є завданням «Карпат» на сезон. Гадаєш, команді під силу тут втриматись?
– Звичайно, буде важко. Але як на мене, головне не думати, «п’яте місце, п’яте місце – нарешті!». Коли ми були нижче, думали про п’яте, тепер потрібно поставити собі за мету ще вище. Чому б не третє? Між нами з «Металістом» лише сім пунктів… Якщо не розслаблятись, завдання на сезон можемо виконати.

– Серед ваших реальних конкурентів у боротьбі за Лігу Європи – «Дніпра», «Таврії», «Металурга» – кого вважаєш найнебезпечнішим?
– Про «Металург» говорити напевно найважче, особистих протистоянь у нас вже цього сезону не буде. Виграти заочну боротьбу в «Металурга» зараз – це не втрачати пунктів з іншими командами. Щодо «Таврії», то нам з нею грати двічі – від цих матчів дуже багато залежатиме, адже цілком можливо, що це 6 очок, які здобуде одна з команд і втратить інша. Що ж до «Дніпра», то вони зараз, напевно, з трьох команд, названих тобою, найстабільніше виглядають. Але знову ж – за 2 тижні матимемо змогу все вирішити очно.

– Повернімось знову до твого гола. Вже повідомив своїм рідним, що забив?
– Говорив з ними після матчу, тож, звичайно, вони вже знають.

– Скучаєш за Бразилією?
– Таке відчуття завжди є, але, на щастя, взимку мав нагоду полетіти додому. Кілька тижнів з родиною, звичайно, замало, але добре, що і така нагода з’являється.

– Як справи у Карлоса Едуардо Батісти?
– Син навчається у школі. Вже і футболом починає серйозно займатися. Ще кілька років, і побачимо: піде він по моїх стопах чи обере якусь іншу спеціальність.


Інформаційний центр ФК «Карпати»