ДЕМ'ЯНЮК: «Такими темпами наш спорт геть розвалиться»

Львівському стрибуну у висоту Дмитрові Дем’янюку не вдалося втрутитися в боротьбу за нагороди чемпіонату світу з легкої атлетики в приміщеннях. На турнірі в Катарі галичанин не «взяв» навіть стартової висоти, а тому не пройшов кваліфікацію.
 
– Дмитре, впродовж цього сезону ви демонстрували непогані результати, а в Катарі чомусь і близько не показали своїх найкращих стрибків. Чому так сталося?
– До чемпіонату світу підготувався добре. Цей сезон був складним, мав багато стартів. На чемпіонаті України в Сумах я вже був утомленим. Так сталося, що в останній спробі на позначці 2,32 м ушкодив задню поверхню стегна. Лікувався, здавалося, що все гаразд. Принаймні перед поїздкою в Катар мене вже нічого не турбувало. Але після першого стрибка відчув сильний біль. А починав із висоти 2,18 м. Вирішив зробити другу спробу, але через біль не міг як слід відштовхнутися. Було важко відмовлятися від продовження боротьби, але по-іншому не міг. Розраховував поборотися у фіналі. Тим паче, кваліфікацію пройшли атлети, які стрибнули на 2,26 м. Для мене ця висота не є проблемою. У фіналі срібну та бронзову нагороду здобули атлети з результатом 2,31. У цьому сезоні вже долав цю висоту.

– У вас уже не вперше виникають проблеми через травми. Торік ви пропустили літній чемпіонат світу...
– Так, улітку 2009 року стрибав акуратно, оскільки проходив реабілітацію після розриву зв’язок. Тому відмовився від участі в чемпіонаті світу. Впродовж осені про свої проблеми із травмами почав забувати, а тут у Сумах... Не потрібно було на чемпіонаті України дертися вгору, треба було поберегтися перед чемпіонатом світу. Тепер зробимо з тренером висновки і продовжу тренування.

– Узагалі, впродовж кар’єри часто опиняєтеся на лікарняному. Ваш травматизм можна якось пояснити?
– Коли був молодший, міг, не тренуючись, демонструвати такі самі результати, як мої натреновані однолітки. Природа мене наділила талантом, а тому тоді здавалося, що успіху можна досягати без наполегливої праці. Так сталося, що талант став моїм мінусом. Коли дійшло до серйозних стартів, серйозних результатів, почалися травми. Останніми роками тренуюся на максимумі своїх можливостей, але, мабуть, дається взнаки нетренованість організму в юному віці.

– Які враження від самого Катару?
– Від країни враження позитивні. Єдине – пройшов складну акліматизацію. Вдома, в Україні, мінус 10, а там на сонці плюс 40. Значний перепад температури. Крім того, важкий переліт. У нашої збірної дуже погана організація. Прикро, що українські чиновники не дбають про спорт. У Катар ми прилетіли за день до початку змагань, а подорож тривала добу. Дуже складно, не виспавшись, добре виступати. Не хочу звинувачувати своє начальство, просто, вважаю, чиновники мали б більше думати про спортсменів. Такими темпами наш спорт геть «розвалиться».

Гліб ВАКОЛЮК, Львівська газета