КЛОЧКОВА: «Друзі почали зникати з мого життя…»

Усі обговорюють цю пікантну тему. Остання новина: Яні освідчився батько її майбутньої дитини і подарував перстень. Обіцяв бути поруч при пологах…

- Яно, ваша найбільша перемога у житті?
- (Замислюється). Моя дитина. Я стану мамою. Відчуття – чудове. Жінки все ж таки сильніші за чоловіків. Хоча і кажуть «сильна стать», однак саме на жінок випали усі випробування у житті. Пологи. Думаю, чоловіки б цього не витримали (усміхається).

- У вас є друзі, яким довіряєте, яким можете все розповісти?
- Останнім часом друзі почали зникати з мого життя… І я подорослішала: вибираю «правильних» друзів. Які не використовують моє ім’я заради якихось своїх цілей. Не можу сказати, що в мене їх багато. Як і в кожної людини, у мене є близькі люди. Найближчий друг - це Денис Силантьєв. Бачу у ньому ті якості, які є у мене. Ми разом пройшли через одне й те саме. Нас життя не зламало, незважаючи на всі труднощі.

- У чому можете розчаруватися?
- У людях…

- Вам заздрять?
- Не те що заздрять… Зраджують. Я люблю, коли чоловік сказав - зробив. (Яна зізнається, був один справжній чоловік, і того забрали – має на увазі Силантьєва. Але Денис одружений. Дружину звати Інна, вона керує Фондом Яни Клочкової та Дениса Силантьєва. Спортсмени безкоштовно вчать дітей-сиріт плавати. – Авт.). Коли людина дає слово, має його тримати. А то дружиш з людиною багато років, а вона до тебе так поставилася, що зникає усяке бажання з нею підтримувати будь-які стосунки. Це дуже прикро і сумно. Звичайно, будь-якій людині біля мене непросто, коли стільки перемог…

- Хтось після завершення спортивної кар’єри йде у політику, хтось стає редактором модного журналу. Яким бачите своє майбутнє?
- На цей момент займаюсь розвитком спорту. «Піти» у депутати мені не пропонували (усміхається). Наперед не загадую. Спортсмени закінчують свою кар’єру і залишаються біля розбитого корита. Держава не дбає про майбутнє спортсменів. Вони самі мають пробивати собі дорогу у житті. З одного боку, багато чого досягли, з іншого - держава роботою їх не забезпечує. Програми такої немає. Скільки є спортсменів, які після завершення кар’єри спиваються… І це гучні імена.

- Ви свою шапочку для плавання та медаль виставили на аукціон. На що підуть виручені кошти?
- Нам вдалося до цієї акції долучити 15 колишніх спортсменів, які виставили свої лоти. Виручили 5 тисяч 250 доларів. Кілька лотів ще залишилось. Боксерські рукавиці Віталія Кличка, наприклад, ми просто не встигли продати. За виручені кошти плануємо видати книжку для дітей «Зоряні історії успіху». Половина суми уже є. Я у казці буду «Рибкою», Денис – «Дельфіном», Вірастюк – «Котигорошком», Гусін – «Гусаком»… Герої розкажуть, як досягали успіху.

- То як стати успішною?
- Багато працювати. Іншого рецепта немає. Мої батьки спортсмени, вони прищепили мені любов до спорту. Мене не потрібно було змушувати: «Ну Яночко, будь ласка, ми тебе просимо, йди потренуйся»… Я розуміла, що це моє майбутнє. Всі сили віддавала спорту. Зараз про це не шкодую. Я вдячна батькам, без них у мене навряд чи щось би вийшло. Ну і, звичайно, без тренера. Вона (Ніна Кожух. – Авт.) ображається, що я її не згадую в інтерв’ю. Це своєрідна людина. Звичайно, з характером. У спорті без цього ніяк. Можливо, навіть трошки деспотична. Але це дало результат. Звичайно, якісь мої якості вона придушила – самостійність, довірливість, відкритість…

- Яно, колись Віталій Кличко зовсім не розмовляв українською. А тепер говорить добре. Колись буде так, що Клочкова у прямому ефірі розмовлятиме українською мовою?
- Можливо… (усміхається). Я народилась у Сімферополі. Ніколи раніше не вивчала української мови. Не так давно ми з Денисом ходили до викладача мови, займалися. Я переглядаю фільми українською. Кожен, хто живе в Україні, має володіти державною мовою.

- Що ви зараз читаєте?
- Усю літературу, яка стосується народження, вигодовування, виховання дітей. Все про здоров’я.

- А що їсте? У зв’язку з вагітністю тягне на солоне чи солодке?
- Ні в чому собі не відмовляю. Їм усе, чого потребує організм. Люблю салат зі свіжої капусти. У їжі я не перебірлива. Обожнюю вареники, які готує моя мама.

- На плавання свого сина віддасте? (Яна уже знає, що у неї народиться хлопчик. – Авт.).
- Обов’язково. Тільки народжу дитину, відразу буду з нею займатися. Плавання - це здоров’я. Дитина, яка ним займається, ніколи не матиме сколіозу, остеохондрозу, плавання розвиває дихання. Це гарна постава. Хочу бути хорошою мамою. Буду не тільки працювати, а якомога більше приділяти часу дитині. Моя мама не завжди могла мені приділити достатньо уваги… Весь час забирав спорт.

- А як же кар’єра?
- Спершу мама мені допомагатиме. А пізніше, думаю, візьму няню. Як і усі успішні жінки, робитиму кар’єру.

- Яно, ви збираєтеся офіційно оформити свої стосунки з Леваном (цивільний чоловік Клочкової – Леван Ростошвілі, грузин, професійно займається водним поло. – Авт.)?
- Коли народжу, вийду заміж… Якщо не передумаю, звичайно (усміхається). Цивільний шлюб чи шлюб з печаткою у паспорті - насправді це не має значення. Головне, щоб чоловік кохав та цінував дружину. Леван зараз працює більше в Грузії, їздить на збори. Ми телефонуємо одне одному. Коли має можливість, приїжджає до Києва.

Сюзанна БОБКОВА, Високий Замок