ДУЛЯЙ: «Важко бути на плаву весь час»

Із приходом до «Шахтаря» двох бразильців, Дугласа Кости та Апекса Тейшейри, кількість півоборонців у команді збільшилася до дванадцяти! П'ятеро з них виходять у старті. Природно, що комусь потихеньку доводиться прощатися з надіями на місце серед перших одинадцяти. Одним з таких може стати сербський довгожитель донецької команди Ігор Дуляй.

Важко сказати, що може допомогти йому повернути собі місце в основі. Дуляю вже тридцять, і ігрову практику він отримує в не найважливіших матчах. З «Ворсклою», наприклад. Втім, відіграв проти полтавців Ігор досить пристойно, навіть був названий найкращим гравцем донецької команди в цьому матчі. Що ж, можливо, це визнання надихне Ігоря на маленьке диво. З донецьким «Металургом» Дуляй має хороші шанси вийти в стартовому складі, адже Томаш Хюбшман проведе матч за збірну Чехії і буде виснажений.

— Ігоре, у неділю «Шахтар» зустрічатиметься з донецьким «Металургом». Настрій на поєдинок особливий? Дербі все-таки...
— Ми на будь-який матч готуємося однаково: чи то посередня закулісна команда чи київське «Динамо». Все звично, і графік підготовки ідентичний.

— Якщо поглянути на статистику протистояння, то лише одного разу в історії другій за рангом донецькій команді вдалося відібрати очки в «Шахтаря». Як вважаєте, чому «гірникам» так легко даються перемоги над молодшим братом? У першому колі, наприклад, без проблем винесли «Металург» — 4:1...
— Я не сказав би, що дуже легко. У минулому сезоні ми внічию (1:1. - Прим.авт.) з ними зіграли в першому колі, а в другому мінімально (2:1. - Прим.авт.) перемогли. «Металург» — досить сильна команда з хорошим підбором виконавців, їх здолати вже не так просто, як раніше. Чемпіонат України, загалом, виріс останнім часом, і перемоги, особливо на виїзді, даються все важче й важче. Перед нами стоїть завдання здобути чемпіонство, і ми маємо перемагати в кожному поєдинку.

— «Шахтар» виходитиме на гру в якості номінальних гостей, але підтримка трибун буде на боці команди Мирчі Луческу?
— Я вірю, що так і буде.

— Ви бачили матч донецького «Металурга» проти «Закарпаття»?
— Ні.

—Хто найнебезпечніший гравець у їхньому складі?
— На мою думку, Лазич! Не тому, що він серб. Я бачив його ще в грі за «Партизан» і можу сказати, що Джордже швидко прогресує: бездоганна техніка, добре поставлений удар, непогана швидкість. Але він один серед одинадцяти. І не виключено, що хтось з інших футболістів може вистрілити.

— У психологічному плані  «Шахтар» відійшов від невдачі в Лізі Європи?
— Потроху відходимо. Звісно, у поєдинку з «Ворсклою» відчувалося, що «Шахтар» і втомлений, і розчарований вильотом від «Фулхема». Але це вже історія. Треба рухатися вперед і здобувати нові трофеї. Для початку — виграти чемпіонат України, щоб стартувати в груповому раунді Ліги чемпіонів у наступному сезоні.

— Можна стверджувати, що «Металіст» після поразки від «Карпат» випав із боротьби за чемпіонство?
— Відверто кажучи, мене не хвилює, як йдуть справи в «Металіста». Є «Шахтар», і на повістці дня завжди «Шахтар».

— Останнім часом ви отримуєте не так багато ігрового часу, як того б вам хотілося. Вас це непокоїть?
— У «Шахтаря» в наявності 25 — 26 футболістів, а місць на полі лише одинадцять. Звісно, що не всі мають змогу грати. До того ж, і ротація у команді присутня. Я не знаю, чи є хтось, хто провів всі матчі в складі. Важко бути на плаву весь час. Коли мені дають шанс, я намагаюся використовувати його і професійно виконувати свою справу.

— До якого часу у вас розрахований контракт із «Шахтарем»? І чи є у вас бажання його пролонгувати?
— Якщо керівництво команди буде не проти, і мій рівень не впаде нижче рівня «Шахтаря», — то я тільки «за». Всіма руками. Мене все влаштовує в Донецьку.

— Днями відсвяткував свій 24-й день народження Руслан Фомін. Як поздоровили товариша?
—Традиційно. Побажали всією командою йому здоров'я, натхнення та успіхів у кар'єрі. Він ще молодий, і все в нього попереду. Руслан хороший гравець.

— Як йдуть справи у відкритій вами на батьківщині (в Тополі) дитячій футбольній школі?
— Поступово набираємо обертів. Наразі в нас навчається 40 — 50 маленьких хлопчиків кількох вікових груп. Плануємо з наступного набору збільшити чисельність за рахунок відкриття старшої вікової групи. У школі плідно працюють мій старший і молодший брати. Я завжди з ними на зв'язку.

Валерій ПРИГОРНИЦЬКИЙ, газета «Український футбол»