ГЕРАСКЕВИЧ: «Хочу выступить на Олимпийских играх 2030»

Український скелетоніст Владислав Гераскевич після дискваліфікації на ОІ-2026 за використання шолому пам'яті розповів, що хоче виступити на Олімпійських іграх 2030:

«Я глибоко люблю скелетон. І я хочу повернутися та виступати на Олімпійських іграх. Насамперед нам потрібно подати апеляцію в іншому суді, який не перебуває під контролем Міжнародного олімпійського комітету. Наша мета – виграти цю справу. Потім я хочу виступати на Олімпійських іграх 2030 у тому самому шоломі. І, звичайно, виграти золоту медаль.

Я не герой. Я не вірю, що зробив щось героїчне. Звичайно, я дуже вдячний за всю підтримку. Але я вважаю, що герої – це люди на шоломі. Там є діти, які не змогли прожити доросле життя. Але саме через них увесь світ говорить про Україну, а не через мене.

Я не світова суперзірка. Я не з PR-світу. І коли все це почалося, неможливо було передбачити, що МОК дискваліфікує мене без реальної причини з Олімпійських ігор Багатьох із них я знав особисто. Тому було важливо привезти їх із собою, тому що в якийсь момент їхнього життя їхньою метою теж було бути на Олімпійських іграх.

Якщо МОК хоче звинувачувати когось у цьому скандалі, вони мають звинувачувати самих себе. Якщо в мене і була PR-кампанія, то саме МОК був моєю PR-компанією На моєму шоломі не було жодного насильства, лише зображення спортсменів. Не було українського прапора. Не було жодних українських символів.

Звичайно, у світі є багато конфліктів і багато складних ситуацій. Але водночас конфлікт можна вимірювати жертвами та руйнуваннями. І інколи в Україні за один день більше жертв, ніж в інших конфліктах загалом. Ми говорили в доволі поважному тоні. Але коли ми готувалися до мого судового розгляду в Спортивному арбітражному суді, ми з’ясували, що рішення про мою дискваліфікацію було ухвалене ще напередодні ввечері.

Складається враження, що МОК підіграє росії, і я сказав Кірсті Ковентрі, що вважаю це неправильним. Вони здійснюють дії без наслідків. Тож чому до мене застосовують особливе ставлення. Я попросив Ковентрі дозволити мені використовувати цей шолом. А потім, якщо потрібно, ви можете змінити правила. Бо я не порушував жодних правил.

Якщо ви не хочете виглядати як організація, яка підіграє росії, надайте певну підтримку. В Україні у нас доволі складна ситуація з електроенергією. Тож надайте електрогенератори, і тоді, думаю, це буде виграшна ситуація для всіх, бо ви продемонструєте солідарність із людьми. Не уряду – а людям, спортсменам чи спортивним об’єктам.

Це відповідає олімпійським цінностям, бо йдеться про мир і про дружбу. Це забезпечило б підтримку в складній ситуації. І ви мали б кращий імідж як організація. Але мене дискваліфікували. Мені сказали, що якщо у нас буде якийсь протест чи щось подібне, то вся українська команда може зіткнутися з дискваліфікацією. Мені це не сказали прямо. Але через іншу організацію між нами.

Перші дні війни були дуже страшними. У нас не було стабільного чи послідовного джерела новин. Це був просто хаос. Ти сидиш і не розумієш, що відбувається. Війська рф вже тут чи ні? Коли ти чуєш цей вибух, а потім бачиш ракети й ракетні удари. Це було справді жахливе відчуття. Ти усвідомлюєш, що твоє життя і все, чого ти досяг, нічого не означає

Повернення рф на Паралімпіалу? Це велика помилка. Павло Рожков, очільник російського Паралімпійського комітету, заявив, що є 300 російських паралімпійців, які були колишніми військовими в цій повномасштабній війні в Україні. Тож ми можемо мати ситуацію, коли колишні військові змагатимуться в Італії під своїм прапором. Фактично вони вбивали українців на передовій, а тепер вбиватимуть їх як інструмент пропаганди.

У той час, коли ми маємо так багато жертв, це просто настільки неправильне рішення. Тому я вважаю, що міжнародна спільнота має створити коаліцію та бойкотувати Ігри, якщо спортсменам з росії та білорусі дозволять змагатися.

Звичайно, мені сумно, що я не зміг змагатися. Я був у найкращій формі у своєму житті. Але я не міг зрадити цих спортсменів. Якби я це зробив, я шкодував би про це все своє життя. І я вважаю, що весь світ розуміє, що це була несправедлива дискваліфікація. Я думаю, що вчинив правильно. У мене немає жодних жалів.

Війна – це велике нагадування про те, що справді має значення. Іноді в сучасному світі соціальних мереж люди женуться за неправильними речами. Дорогі автомобілі. Розкішне життя. Речі, які насправді не мають значення. Після початку війни найбільшим щастям було просто побачити своїх друзів у доброму здоров’ї, обійняти одне одного й знати, що члени твоєї родини в порядку. Ось що насправді важливо, а не матеріальні речі».

Читайте также:

ФОТО. НОК: символом борьбы украинцев стал Владислав Гераскевич