СУШКО: «Прикро було програвати Австралії»

Колишня баскетболістка збірної України, учасниця Олімпіади-1996 (посіла четверте місце в складі збірної), дев’ятикратна чемпіонка України, чемпіонка Литви та Болгарії, старший викладач кафедри спортивних ігор Національного університету фізичного виховання та спорту Руслана Сушко (Кириченко) розповіла про своє бачення розвитку баскетболу в Україні та згадала найбільш пам’ятні події власної кар’єри гравця.

- Розкажіть, будь ласка, свої перші кроки в баскетболі.
- Займатися баскетболом розпочала пізно. В тринадцять років прийшла до спорт інтернату. В чотирнадцять років, займаючись до цього іншими видами спорту, перейшла до баскетболу. Закінчивши школу, грала в юнацькій збірній СРСР, виступала за київське «Динамо», в складі збірної України стала чемпіонкою Європи-1995, а через рік посіли четверте місце на Олімпіаді в Атланті. Також мала добру закордону кар’єру гравця. Ставала чемпіонкою Болгарії та Литви своїх команд. Догравала кар’єру в запорізькій «Козачці». За всі роки виступів за українські команди була дев’ятикратною чемпіонкою України з баскетболу. Нині працюю на кафедрі спортивних ігор Національного університету фізичного виховання та спорту.

- Участь на Олімпіаді залишила чимало вражень?
- Так. Наша команда зупинилася за крок до п’єдесталу, до медалей Олімпіади-1996. На груповій стадії змагань в групі ми перемогли збірну Австралії і разом з нею вийшли з групи, а дійшовши до півфіналів, в матчі за бронзові нагороди цій же збірній поступилися. Прикро, але це спорт. Тоді попереду нас були великі баскетбольні держави США, Бразилія та Австралія, де в фінансовому плані приділяється більше увага, ніж у нас. В них на порядок вище стоїть розвиток баскетболу, а в Україні після розпаду СРСР відчувався певний занепад і такий виступ збірної можна розцінювати як сенсація.

- Яким є Ваш погляд на розвиток жіночого українського баскетболу?
- Якщо говорити про жіночий баскетбол, то він нині не найкращому рівні. Після розпаду СРСР відбувся певний занепад в Україні не лише жіночого баскетболу, а й інших видів спорту. Висококваліфіковані спеціалісти залишили країну в пошуках кращої долі. Втрачена школа баскетболу, яка була при Радянському Союзі. На разі починається певне відродження баскетболу, готуються молоде покоління. Перешкодою цьому є і ментальність нашого населення. Діти більше приділяють увагу більше комп’ютерам, різних гуманітарним предметам в школі. В навчальній програмі зменшуються години фізичної культури, зменшують вимоги, понижуються нормативи. Школярі фізично нині не готові до життя, що яскраво показує висока їх захворюваність.

- Спонсорство жіночого баскетболу на Україні на достатньому рівні?
- Як і в інших видах спорту, з фінансами дуже складно. Мало виділяється коштів на командні види спорту, адже тут затрати чималі. Потрібно і профінансувати виїзд команди на збори, на матчі з різними суперниками, адже складно готуватися, «варячись у власному соку». Нині баскетбол став більш динамічним, більш силовим. Як і кожен вид спорту, баскетбол не стоїть на місце, з року в рік він розвивається, і за ним потрібно йти нога в ногу. В індивідуальних видах спорту все по іншому.

Віктор СЛЮСАРЕНКО, Спортивна Кіровоградщина