МІЛЕВСЬКИЙ: «Гімн України краще згадую під музику»

Інтерв'ю форварда «Динамо» Артема Мілевського репортеру програм «Вікна» СТБ та «Інший Футбол» ICTV Миколі Василькову в Ізраїлі.

- Артеме, у чому складність зборів?
- Напевно в тому, що ми тільки зібралися після відпустки, працюємо у дворазовому режимі, але ми цього очікували.

- Тобто, зараз найтяжчий час на зборах?
- Я думаю, що так, і не тільки для мене, але й для партнерів по команді, лікарів, масажистів, усі проходять адаптацію до навантажень.

- У нашій країні зараз знову буремні часи, ти їздив голосувати на виборах Президента. Ти політично активна людина?
- Просто був час і нам запропонували поїхати проголосувати. Взагалі, перший раз у житті голосував, так що було цікаво.

- А за кого ти голосував?
- Ну, це вже особисте.

- У другому турі також будеш голосувати?
- У другому турі ми будемо в Португалії, якщо буде така можливість, то проголосую.

- 17 січня ти голосував за когось, хто вийшов до другого туру?
- Звичайно!

- Артеме, а чим відрізнється життя у Білорусі від України. Ти приїхав у мегаполіс з провінції?
- У 15 років особливо не думав, що на що змінювати. Якоїсь особливої різниці не відчуваю між Києвом та Мінськом. Єдине, що політики досі не можуть визначитися, хто і чого хоче. Це трохи насторожує.

- Ти своя людина в Мінську, тебе там люблять?
- У мене практично немає друзів у Мінську, там є лише родичі. Я їжджу у Мінську лише до своїх рідних.

- Хто перша людина, яка тобі сказала: тобою цікавиться «Динамо».
- Про це  дізнався від тата. Він мені сказав, що є можливість поїхати працювати і жити постійно на базі і вчитися у школі, класа два. Ми не думали довго.

- А давно ти знайомий з Алієвим, ви кращі друзі?
- Ми знаєми один одного вже давно. Знаємо звички кожного, мене з цією людиною пов`зує 10 років знайомства.

- Зараз в Алієва сім`я, менше спілкуєтеся?
- Дійсно, зараз в нього вже є сім`я, народилас дитина, він постійно телефонує додому і я його прекрасно розумію. Але ми коли на зборах, то прекрасно спілкуємося.

- Тебе постійно критикують футболісти минулого - Леоненко та Сабо. Як ти відносишся до цього?
- Я відношуся до цього нормально і завжди їм привіт можу передати. Насправді, їх час минув, і їм нічого не залишається як обговорювати футбол. Можливо, хтось чогось не досяг у футболі. Я ні на кого зла не тримаю і продовжую працювати далі.

- Із Сабо у тебе дійсно були конфлікти?
- Коли був молодий, ми, напевно, не знаходили порозуміння. Але ж я не ображаюся.

- Можна сказати, що ви з Алієвим зараз дуже сильно змінилися?
- Я думаю, що не змінилися. Нам стали більше часу давати грати на полі і це дало свій результат при Сьоміні. При інших тренерах нас багато критикували, говорили, що ми погані і т.д.  З приходом Сьоміна, ми розпочали грати у той футбол, який подобається багатьом. Ми дуже часто згадуємо ті часи, коли дуже хотіли грати, а нам цього не давали робити.

- З приходом Газзаєва футбол «Динамо» знову змінився. Ти це відчуваєш?
- Так, ми стали грати у більш швидкісний, агресивний футбол. На тренуваннях ми граємо в один дотик, ритмічно, швидко. Це ж та сама гра флангами, що дуже подобається Валерію Георгійовичу.

- Раніше всі думали, що у тебе немає дальнього удару, поки ти не пробив здалеку і влучив у поперечку воріт у матчі з Англією. Ти здалеку не любиш бити?
- Я нападник і гравець штрафного майданчика, і там особливо сильний удар і не потрібний, але мені цього не вистачає.

- Ти також міг забити у Казані і «Динамо» могло вийти далі в єврокубки...
- Та не тільки я міг тоді забити... Але зараз вже у нас інші завдання. Ми готуємося стати чемпіонами України.

- Є така думка, що прийшов Шевченко і місце в старті втратили Корреа, Кравченко, Алієв. Шевченко «з`їв» позицію плеймеркера?
- Про це не мені судити. На це є тренера, журналісти. Сергій Кравченко не грав при Сьоміні і йому довелос тяжко в Києві. В Алієва була травма. Я не розумію, чому він досі не грає? Хотілося б, щоб він грав як і раніше.
Шевченко грав і праворуч, і ліворуч і глибше. Тоді у нас було багато травмованих і йому знаходили такі позиції на полі.

- Тебе часто критикують за ставлення до української мови, а гімн України ти знаєш?
- Так.

- А перші рядки гімну можеш нам прочитати?
- Мені потрібна музика, під музику легше згадується.

Чемпіон