ДЫМИНСКИЙ: «Не получаю удовольствия от футбола Карпат»

Розмова з почесним президентом «Карпат» Петром Димінським

 

– Я ніколи не буду задоволений виступами команди. У мене своє бачення і я знаю, що досягти тих вершин, про які я мрію, за мого життя нереально. Тому можна говорити про те, наскільки близько наша команда може наблизитися до того рівня, якого чекають від нас наші уболівальники. У мене з ними великої різниці нема. Я фінансую команду і вони фінансують команду – тим, що приходять на стадіон, тільки в меншій мірі. Я дуже уважно спостерігаю за всіма відгуками, за аналізом, що проводиться після ігор «Карпат», за виключенням деяких нісенітниць. Я впевнений, що їх пишуть не наші уболівальники. А наші фанати в футболі розбираються, і мені це дуже приємно. Це надихає і доводить, що ми на правильному шляху. Задоволеним можна бути тоді, коли поставлене завдання виконується. Я розумію наших уболівальників. Ми багато років поспіль брали на себе зобов’язання, але, на жаль, не змогли їх виконати. З різних причин.

 

– Якщо говорити про оцю половину сезону, то я отримав певне задоволення від виступу молодіжного складу «Карпат». І то були речі, які говорять про те, що з деякими футболістами, окрім підвищення майстерності, потрібно працювати у психологічному плані. Бо провівши так впевнено сезон, програли «Кривбасу» – команді, яка займає останні місця в турнірній таблиці. А от у Києві я був свідком гри проти молодіжки «Динамо» і можу з впевненістю сказати, що ми не поступились по грі. Цей матч виграв для «Динамо» суддя. Але я переконаний, що коли «Динамо» приїде наступного року до Львова – буде зовсім інша гра. А загалом, виступами молодіжного складу, я думаю, всі повинні бути задоволені. Це перші паростки величезної роботи, що була проведена за останні дев’ять років. Можна сказати, що це заслуга всіх працівників клубу, які робили усе, щоб та молодь змогла проявити свій потенціал. У нас дуже перспективна і хороша команда. І той фактор, що практично всі гравці будуть приймати участь в підготовці до сезону основної команди, говорить про довіру з боку тренерів. Всі отримають шанс, щоб заявити про себе уже в новому сезоні у чемпіонаті дорослих складів.

 

«Можемо грати на рівних зі всіма суперниками»

 

– Були ігри, де здавалося: ось-ось ми підійшли до того, що нарешті можемо мати моральне право звернутися до наших уболівальників і звітувати за багаторічну роботу. Вона була спрямована якщо не на видовищну, то принаймні близьку до цього гру. І у нас справді були ігри, достойні команди, яка може приймати участь у європейських турнірах, а були матчі, про які можемо сказати, що їх повністю провалили. Наступного сезону до Львова приїдуть практично всі лідери. Тому маючи нагоду, хочу звернутися до наших уболівальників. Якщо в нас буде серйозна підтримка, ми зможемо виконати поставлене перед собою завдання. У нас для цього є всі передумови. Ми лише на три очки відстаємо від зони УЄФА. Сьогодні ми як ніколи близькі до виконання цього завдання. На жаль, треба сказати і про негатив. Наша команда досить молода, і відсутність стабільності свідчить про те, що гравці не розуміють слова «професіоналізм».

 

– Ми можемо відібрати очки в «Динамо» на виїзді, а в наступній грі не можемо виграти вдома в «Іллічівця». У мене була дуже серйозна розмова з головним тренером. Мені вдалося його переконати, що футбол, безперечно, має бути прагматичний, бо завдання треба виконувати, але не за рахунок гри, яка не подобається вболівальникам. Ніколи на це не піду. Треба зрозуміти, що нам потрібно. Якщо ми будь-якою ціною зробимо все, щоб зайняти п’яте місце, вийдемо в Європу, і будемо грати так, як проти «Іллічівця», запорізького «Металурга» у першому таймі чи проти «Кривбаса», то нам нема там що робити. Якщо ми будемо демонструвати якісну і видовищну гру, здобуваючи водночас результат, то інша справа. Інколи мені здається, що на наших гравців щось тисне, коли вони виходять грати проти іменитіших команд. Але остання гра проти донецького «Металурга» довела, що ми на рівних можемо грати проти будь-якого суперника. Я весь час гравцям і тренерам говорю, що великої різниці між нашими гравцями і гравцями «Динамо» чи «Шахтаря» нема. Відрізняємося лише одним.

 

– Я кажу їм: якщо ви хочете заробляти стільки грошей, скільки заробляють гравці «Динамо» і «Шахтаря», я не проти. Але давайте зробимо так, щоб ви не просто їх отримували, а заробляли. Давайте будемо грати в Лізі чемпіонів, тоді я платитиму вам стільки ж, а може, й більше. У Лізі чемпіонів можна заробляти. Бо тільки ті, хто зовсім нічого не тямить у футболі, думають, що я заробляю на футболі. Наразі я від футболу «Карпат» не маю задоволення жодного: ні морального, ні матеріального. Я маю тільки одну надію.

 

«Кононов має повну довіру»

 

– Я не знаю, звідки вони брали інформацію, але те, що я був незадоволений грою команди і мені дуже не подобалися певні речі, які були в команді – факт. Може, це вплинуло на думку журналістів. Те, що у мене були серйозні розмови з Кононовим... Так вони постійно у нас відбуваються. Я вимагаю від тренера найголовніше. Це дві речі, які повинні задовольняти не тільки мене, а й його: бути об’єктивним і справедливим. Інколи є тренери, котрі перебувають з футболістами у теплих стосунках. Футболіст – це така сама професія, як і інші. Він повинен відповідати за ту роботу, яку йому доручили. Якщо футболіст помиляється, а тренер дає поблажку, вибачає, гравець починає по-іншому дивитися на цього тренера. Але зараз я сподіваюся, що та атмосфера, яка є в «Карпатах», не дасть журналістам взагалі розмовляти на цю тему, принаймні до кінця другого кола. Кононов має мою повну довіру. Мені приємно, що він зробив висновки з наших розмов. Ми їх побачили – це остання гра проти донецького «Металурга». Незважаючи на поразку, я думаю, що моральне задоволення від гри отримали всі. Може, ми не побачили шалених швидкостей, але принаймні було видно, що наша команда має потенціал. Надіюся, що Олег Георгійович зможе підготувати команду до другого кола і ми будемо отримувати від гри моральне задоволення.

 

– Були ігри, де б краще такий характер не проявляти. Йдеться про гру з Запоріжжям. Я розумію, що може бути помилка одна, яку можна виправити. Але коли йдуть три помилки поспіль і потім треба проявляти героїзм – то це не потрібно ні нам, ні вболівальникам, ні футболістам. Тому я думаю, що висновки зроблені, таких казусів ми в майбутньому допускати не повинні.

 

«Ми не відчули втрати Кобіна»

 

– Я не можу сказати, що Артем замінив Кобіна чи що він кращий за нього. Федецький займає те місце, заради якого ми його брали. Те, що Федецький не є гірший за Кобіна, – це однозначно. Я думаю, що по певних критеріях він кращий за Кобіна. Але вони обидва можуть грати на різних позиціях. І це була одна з умов, на яких ми взяли Федецького. Ми бачили, що він вміє грати і опорного, і правого півзахисника. Але за необхідності він може зіграти і в нападі. У Львові всі задоволені його діями. Думаю, ми не відчули втрати Кобіна з його приходом.

 

– Я не хотів би цю тему зараз аналізувати. Артем провів тут півроку, ще має зіграти півтора. За цей час багато чого може змінитися. Прогнозувати навіть на рік не можна. Багато залежатиме від бажання самого Артема, від того, чи буде йому тут комфортно. Документально, він в оренді. Настане час, і ми спільно приймемо рішення, яке буде виважене, правильне і задовольнить усі сторони.

 

«Не продам гравця у слабший клуб»

 

– У світі нема такого клубу, який би не купував і не продавав футболістів. Усе залежить від пропозицій. Загадувати наперед не можна, але я скажу таке. Якщо нашим гравцям надійдуть пропозиції від клубів, де вони будуть рости як футболісти, підвищувати свою майстерність, де в них буде більше можливостей, щоб реалізувати свій талант, то я не маю морального права їх тримати в «Карпатах». Але я ніколи і ні за які гроші не продам гравця в клуб, який не буде сильнішим за «Карпати». Щодо придбань... На сьогодні, маючи таку молодь і не давати їм дорогу – це шлях в нікуди. Навіщо тоді ми створювали Академію, тримаємо школу? Ми маємо серйозні тили і можемо розраховувати на них. Але це не означає, що коли у нас з’явиться можливість придбати гравця, який буде на дві голови вищий за наших, він матиме бажання, а ми віру, що цей гравець нам допоможе – то від його послуг ми відмовлятися не будемо.

 

– Це не тільки його стосується. Коли і Зеньов повертається – така ж ситуація. Весь час така історія. Чому? Я не беруся стверджувати. Можливо, далася взнаки відсутність ігрової практики, тонусу, який був у «Карпатах». Два тижні він майже не грав. Це могло на нього вплинути. Але я в Ігоря вірю і переконаний, що він стане одним з кращих гравців в Україні на своїй позиції.

 

– Вони гравці високого класу. Але сталося так, що коли вони переходили в «Карпати», то вже бачили себе в основному складі. Коли ж зіткнулися з конкуренцією, то не витримали її. Тож я дам їм можливість вибору. Думаю, що вони оберуть собі такий шлях: клуб дасть їм статус вільних агентів і вони шукатимуть собі нові команди.

 

«Влада закопує у стадіон ваші гроші»

 

– Я можу зрозуміти, чому влада цього не хоче. Це втрата можливості, яку вони мають сьогодні. Це крок до контролю з боку народу над тією власністю, яка ще залишилася. Бо влада майно контролює повністю, а відповідальності нема жодної. Коли буде створено Народну команду, влада вже не зможе так поводитися. Тому що народ буде контролювати всі активи. Уболівальники зможуть не лише впливати на всі серйозні процеси, а й на щоденне життя команди. Однак це буде не тільки передача прав, а й певна відповідальність, адже уболівальники стануть співвласниками.

 

– На сьогодні у Львова нема ні грошей, ні проекту, ні спеціалістів. Влада взяла тягар, який їй не під силу винести. Єдиним рішенням стало б створення Народної команди, де б клуб виступив інвестором. Я попереджав уболівальників, щоб вони не слухали обіцянок влади. Ну не побудують вони стадіон! Гроші, які влада сьогодні закопує в стадіон, це ваші гроші. Тому краще їх витратити на комунальні послуги. Щодо участі «Карпат» у будівництві стадіону, то скажу так. Якщо буде створено Народну команду, то ми займемося розбудовою інфраструктури. Та й взагалі, якби сьогодні ми мали Народну команду, то менших завдань, аніж участь у Лізі Європи, ми б і не ставили. А за три-п’ять років ми б ставили завдання виходу до Ліги чемпіонів.

Sport.ua