СЛОБОДЯН: «В Оболони растут молодые футбольные звездочки»

Після завершення сезону 2024/25 президент ФК «Оболонь» Київ Олександр Слободян проаналізував виступи в сезоні, розповів про зміну на тренерському містку, оцінив потенціал команди та дав прогнози перспективній молоді (публікується українською мовою):

– Хочу розпочати з подяки нашим захисникам та захисницям, які дають можливість проводити футбольні змагання в Україні. Тільки завдяки їм ми сьогодні маємо можливість як держава функціонувати в такий важкий період.

«Оболонь» – це виробнича структура. Футбольний клуб є в структурі нашого акціонерного товариства. Завдяки виробництву існує можливість функціонувати й футбольному клубу.

У 2023 році ФК «Оболонь» напряму вийшов до УПЛ. Перед початком сезону 2023/24 так звані футбольні експерти майже одностайно віддавали нам останнє (16-те) місце і говорили, що наш клуб приречений на виліт. Ми з цим не погоджувалися. Єдине, чого ми хотіли, – це бачити об’єктивне суддівство протягом усього чемпіонату. Перед командою було поставлене завдання закріпитися в УПЛ та отримати необхідний досвід гравцям і тренерам. Хочу відмітити, що для мене особисто, як для президента футбольного клубу на громадських засадах, це було уже третє повернення у вищий дивізіон українського футболу. І тому я мав розуміння щодо того, що нас може очікувати, у тому числі навколофутбольні фактори, які дуже часто впливають на результати та, в підсумку, на турнірне становище. Підсумовуючи той сезон можу сказати, що мені приємно те, що наші молоді тренери та гравці із завданням гідно впоралися та отримали дуже цінний досвід.

Готуючись до сезону 2024/25, ми посилили склад за рахунок перспективних і молодих футболістів. Наш склад поповнили: Віктор Блізніченко, Костянтин Бичек, Денис Теслюк. Було переведено до першої команди 17-річного воротаря Дениса Марченка. До команди також прийшли досвідчені гравці: Василь Курко, Вадим Вітенчук, Максим Грисьо. З тих гравців, хто покинув клуб, важливим був нападник Ігор Краснопір. В цілому ж наша команда стала більш збалансованою та готовою до нових викликів і мала б перебувати в топ-10 команд УПЛ. Однак, за декілька днів до старту в новому сезоні на тренуванні отримали травми декілька важливих гравців. Згодом ще гірше: у трьох стартових матчах внаслідок суддівських помилок ми недорахувалися трьох очок. Далі – більше. Після кубкової перемоги над «Колосом» команда на фоні втоми програла в Житомирі 0:4. В наступному турі – чергова поразка, цього разу від «Зорі» – 0:2.

Початок сезону. Одне очко з 15 можливих. Різниця м’ячів – 2:14. Для нас це був дуже провальний старт сезону. Невдалі результати почали створювати тиск на всіх, у тому числі на тренерів, гравців, функціонерів, футбольних уболівальників. Було прийнято рішення відправити у відставку головного тренера Валерія Іващенка та довірити очолити команду Сергію Шищенку. Незважаючи на об’єктивні труднощі, команда почала набирати очки та радувати своїх вболівальників. Взимку ми викупили у «Кривбаса» нападника Дениса Устименка, якого ми давно хотіли бачити у себе в команді. Окрім цього, в оренду взяли якісних гравців – Петра Стасюка та Олега Ільїна. Для команди були створені хороші умови: стабільні виплати заробітньої плати та преміальних, заїзди в готель перед домашніми матчами, харчування тощо.

Взимку на «Оболонь-Арені» було оновлене освітлення – тепер воно на рівні сучасних вимог. На тренувальній базі ми завершили будівництво критого манежу.

Повертаючись до ігор у весняній частині, хочу зауважити – були як хороші, так і менш вдалі матчі. Після безвольного програшу в Олександрії 0:4 я був змушений стимулювати гравців та тренерів штрафуванням. На мою думку, не можна ділити матчі на більш та менш важливі. Професіонали повинні дбати про свій імідж та авторитет футбольного клубу. Я думаю, що мене правильно зрозуміли ті, кого це стосувалося. У цілому сезон вдалося завершити на позитивній ноті та фінішувати на 11-му місці.

Успіх команди не залишився непоміченим. Декілька днів тому до керівництва клубу звернувся головний тренер Сергій Шищенко. Він попросив відпустити його в інший футбольний клуб – можливо, у перспективний проєкт команди Першої ліги – ФК «Буковина». Ми не стали наполягати на відпрацюванні трирічного контракту. Особисто я подякував Сергію Юрійовичу за співпрацю та побажав успіхів у подальшій кар’єрі. Помічник тренера Микола Гібалюк та тренер воротарів Артем Кичак також покинуть наш клуб.

Читайте також:

ОФІЦІЙНО. Ще один клуб УПЛ залишився без головного тренера

У середу, 4 червня, я доручив Олександру Антоненку виконувати обов’язки головного тренера. Проте, я вірю, що Олександр Сергійович достойно справиться зі своїми завданнями та згодом буде затверджений на цій посаді. В свою чергу ми подбаємо, щоб у нього були фахові помічники, які відповідатимуть вимогам клубу. Антоненко в свій час грав на позиції нападу в складі Оболоні. Згодом він тренував команду Другої ліги, де попрацював з молодими футболістами, а потім тривалий час був асистентом головного тренера основної команди. У нього є все для того, щоб стати фаховим, успішним тренером головної команди.

Наприкінці цього сезону керівництво ФК «Оболонь» вкрай здивувалося вимогами нових фінансових умов для гравців, у яких завершуються контракти. Декотрі з них вимагали підвищення зарплати в півтора, два та два з половиною рази, ще й бонуси за забиті м’ячі.
В цілому футболісти, які зараз у нас на контрактах, складають кістяк команди. Це ті футболісти, на яких ми розраховуємо, та які себе покажуть з позитивного боку в українському футболі та УПЛ.

Наш клуб має за мету запросити окремих футболістів та в якійсь мірі омолодити склад команди. Звичайно, хотілося б мати футболістів, які будуть прогресувати і думати не про свою матеріальну вигоду, а про своє футбольне сьогодення та майбутнє. Але я ще раз наголошую: у нас є кістяк команди, і ми не збираємося зупинятися у розвитку. У нас в планах – залучення окремих молодих футболістів, яким ми дамо можливість пройти з командою тренувальні збори.

– Чи підтримуєте Ви створення чемпіонату U-21 для більш предметного розвитку молоді?

– У новому сезоні чемпіонат U-19 не дає можливості грати футболістам 2005 року народження. Проте, існують окремі перспективні футболісти, які ще не зовсім готові бути гравцями першої команди. Для нас, як і для багатьох інших клубів, важливо мати можливість готувати таких футболістів. Чемпіонат U-21 може бути тією сходинкою, яка дасть шанс і цим хлопцям, і нашому клубу розвивати молодих гравців.

– Відкриттям сезону в команді став юний воротар Денис Марченко, він є вихованцем академії клубу і вже навіть гравцем молодіжної збірної України. Як Вам його прогрес?

– Денис, в першу чергу, наполегливий хлопець та перспективний футболіст. У віці 16 років, я помітив у ньому перспективного футболіста. В 17 років він будучи основним воротарем юнацької команди U-19 показував вже досить високий рівень майстерності та зрілу гру. Минулого літа ми перевели Дениса Марченка в тренувальний процес головної команди. Тоді ми підписали контракт на досить помірних умовах для Дениса. Нещодавно, я сказав підняти зарплату Марченку, тому що це його не зіпсує. Після переможного (дебют Дениса за головну команду) матчу проти Ворскли я сказав, що Денис Марченко – гравець збірної країни. Мене уточнювали: «Юнацької збірної?». Я кажу: «Ні, головної команди». У перспективі бачу в ньому бачу в ньому гравця національної збірної України. Я йому пророкую велике майбутнє у футболі.

– В який момент Ви відчули, що «Оболонь» здатна зберегти місце в УПЛ на наступний сезон?

– У мене це відчуття було з самого початку цього сезону. Наша команда за своїм потенціалом повинна була бути в першій десятці. Я вже згадував невдалий старт сезону, де ми прикрим чином втратили залікові бали. Є команди, яким симпатизують постійно судді. Оболонь в період поки я обіймаю посаду президента на громадських засадах в когорту цих команд не потрапляє. Для нашого клубу в основі завжди були, є і будуть спортивні принципи. Навіщо вкладатися в професійний спорт, футбол, та нехтувати при цьому спортивним принципам. На жаль, в українському футболі не всі так вважають. І це погано. Таке зло нам потрібно викорінювати в Україні. Усі люди можуть помилятися, арбітри в тому числі, але ж не в односторонньому порядку. У футболі фальш, як в театрі – завжди добре видно. На трибунах глядача не обдуриш. Тому ми маємо спільно боротися з цим злом. І для цього є великі можливості в асоціації футболу, УПЛ, керівників суддівського корпусу та інших. Звичайно, медіа мають висвітлювати тих, хто допускає помилки в односторонньому порядку. Громадськість має знати в обличчя правопорушників. В часи коли великі клуби та менш великі будуть у рівних умовах – виграє турнір та значно зросте глядацький інтерес.

Читайте також:

Клуб УПЛ заявив, що має намір зайняти в чемпіонаті місце не нижче сьомого

– Чи вважаєте Ви, що інфраструктура ФК «Оболонь» сьогодні є однією з конкурентних переваг клубу серед інших в УПЛ?

– Ми протягом років вибудовували матеріальну базу, створювали умови для якісного функціонування команд футбольного клубу. Не дивлячись на війну, на ті труднощі, з якими стикається промисловість, економіка України, виробничі структури, ми не кидаємо футбольний клуб, не кидаємо команду, ми продовжуємо розвивати цей напрямок. Тому що ми розуміємо, що футбол – це не просто вид спорту, це соціальне явище, і спорт номер один в Україні – це футбол.

– Попереду третій поспіль сезон «Оболоні» в УПЛ. Які цілі та завдання Ви ставите перед командою?

– Наша команда в новому сезоні повинна поборотися за місця не нижче сьомого. Враховуючи рівень гравців, ми можемо замахнутися на більше, аніж те, що досягнули у попередньому сезоні. Наш клуб усе має для того, щоб успішно функціонувати. У нас зростають молоді футбольні зірочки, і я думаю, що скоро футбольна Україна дізнається не лише прізвище Марченка, а й інших перспективних футболістів. У нас в команді перебуває ціла група якісної молоді.

– Наскільки важливою є підтримка виробничої структури для футбольного клубу?

– Нещодавно наша юнацька команда U-19 їздила у містечко Чемерівці Хмельницької області, де є наш солодовий завод. В цьому містечку існує футбольна команда «Оболонь», яка виступає у чемпіонаті Хмельницької області. Там також зростають молоді футболісти, діти футболістів, у тому числі діти працівників нашого солодового заводу. Ми розраховуємо і на цих дітей, і на той футбольний клуб, який ми підтримуємо в аматорському рівні.