Ципко поступився Андраде

Минулого вікенду в Монреалі, Канада, українець Віталій Ципко поступився за одноголосним рішенням суддів мексиканцю Лібрадо Андраде. Тим самим боксер з Дніпропетровська не зміг стати офіційним претендентом на пояс IBF у вазі до 76,2 кг.

В перших андеркартових боях все було тихо. Місцеві боксери промоутерської компанії Interbox розминалися на «мішках». Глядача це відверто не цікавило. Було тихо. Трибуни запалювалися тільки тоді, коли на ринг між раундами виходили дівчатка з номерами. А дівчатка там були нічого. Дві блондинки і одна руда. Екіпіровка за повною програмою. Вони були в коротких білих платтях, у всіх довжелезні ноги, груди вперед. Правда, одна блондинка була з великим носом і накульгувала на одну ногу. Але це я вже просто придираюсь.

Місцевий улюбленець - чемпіон за версією WBC у напівважкій вазі Адріан Діакону - провів не титульний розминочний бій проти Девіда Віттома. Поєдинок тривав усі раунди. Цікаво, що організатори вечора всім глядачам разом з програмкою боїв на вечір роздали картки, що б самі глядачі, якщо захочеться, змогли оцінювати виступ боксерів. Я не збирався цим займатися спочатку, але те що у мене була ця картка я волею-неволею почав ставити оцінки. Бій Діакону - Віттон я оцінив 78-74. До речі, ходять чутки, що два канадці Жан Паскаль та Адріан Діакону битимуться за титул чемпіона світу за версією WBC.

До 23.00 год. вечора набрався повний зал людей. Починалася трансляція «Showtime Boxing». Коли в зал прийшов в якості гостя Лучіан Буте (чемпіон світу за версією IBF у вазі до 76,2 кг) зі своїм тренером Стефаном Ляруш, у залі почалася справжня істерія. Реакція залу була жвавіша, ніж на дівчаток між раундами. Зал скандував: «Буте, Буте!».

Далеко на гальорці була невелика група хлопців із синьо-жовтими прапорами. Їх інколи було чутно, оскільки вони були єдині, хто аплодував виходу Віталія Ципка. Вихід був слабенький без музики.

Щоб здобути прихильність уболівальників в Канаді, треба одягнути щось із символікою хокейної команди міста, де проходить бій. Причому це треба починати робити завчасу - на прес-конференції, на церемонії зважування. Андраде саме так і робив. Він вийшов на ринг в халаті під мексиканські наспіви. Коли в рингу Андраде зняв халат, зал вибухнув оплесками, побачивши під халатом майку хокейної команди «Montreal Canadians». Андраде почувався як вдома. Працював на публіку. Цікаво, що інколи зал скандував: «Андраде, Андраде!», а інколи «Буте, Буте!». Одним словом було видно, що саме цей бій, Андраде – Ципко, є головним боєм вечора для Монреаля.

Скажу, що я перший раз бачив Ципка в справі. Буте і Ципко – обоє шульги, тому волею-неволею порівнював цей бій з боєм Буте – Андраде. Буте набагато технічніше і жвавіше виглядав у рингу проти Андраде, ніж Віталій. Але що є у Віталія, чого немає в Буте, так це характер в рингу. Андраде бив Віталія весь вечір. Інколи навіть дуже сильно. Віталій падав, вставав і продовжував свою справу. Проявив себе справжнім бійцем. Все йшло до тієї ж розв'язки, як і в бою Буте - Андраде. Рефері був близький до зупинки бою, але Ципко зміг встояти. Чого невистачило Андраде, це те, що через відсутність хорошої техніки, він не зміг завершити бій нокаутом в останньому раунді.

Як на мене, Віталій програв через те, що Андраде зміг нав'язати йому свій бій. Дванадцятий раунд зал дивився стоячи, аплодуючи обом боксерам. У мене збереглися картки з очками, які я ставив під час бою. Я прагнув бути об'єктивним. Кінцевий рахунок 117-109. Я віддав Віталієві раунди 1, 3 і 11. Решта раундів Андраде був краще. Плюс два нокдауни.

Після бою Андраде подякував Віталієві за відмінний бій і стійкість. Потім він звернувся до Буте, який сидів біля рингу. Камерою показали обох. Буте похвалив Андраде за хороший бій. Андраде сказав Буте, що він наступний. Глядачі схвалили оплесками і продовжували скандувати: «Буте, Буте!».

Віталій, було видно, розстроївся. Він хотів піти тихо. Але глядачі цього не дали. Вони проводжали його довгими і гучними аплодисментами. Таким чином дякуючи йому за хороший бій. Андраде ж ішов довго. Він роздавав автографи і тиснув людям руки. За автографом до нього я не попхався. Але по плечу йому поплескав і зміг зробити фотографію з ним.

Після цього бою пішов Буте і половина глядачів. Головний бій вечора для Монреаля завершився, а головний бій для «Showtime» тільки починався. Маю на увазі об’єднавчий поєдинок у вазі до 63,5 кг – між чемпіоном за версією WBC Тімоті Бредлі та чемпіоном за версією WBO Кендаллом Холтом.

Я вже говорив для чого боксери надягають майки з символікою хокейних команд. Так от Тімоті Бредлі зробив ще більше. У нього труси і рукавички були в кольорах «Montreal Canadians». Зал відверто вболівав за нього.

Бредлі був значно нижчий Холта. Але він був швидший і за рахунок цього зміг перебоксувати Холта. Після нокдауну в першому раунді, відразу починаєш згадувати бій Холт - Торрес II. Але Бредлі встояв і продовжував тиснути Холта всі раунди. Я віддав би Холту тільки один - дев'ятий - раунд. Але через нокдауни в першому і дванадцятому раундах, ці раунди довелося віддати Холту з рахунком 10-8. Мій остаточний рахунок був 115-111 на користь Бредлі.

Павло Сиволобчик

ПроБоксінг