ВАЛЕНКО: «Дебют у збірній запам'ятається надовго»

Нещодавно національна збірна України завоювала путівку на Чемпіонат Європи 2010 року, залишивши позаду себе у відбірковому етапі сильні команди Румунії, Голландії та Андорри. До числа 14-и футболістів, які 19-22 березня захищали честь нашої країни у румунському Тиргу-Муреші, вперше потрапив 24-річний гравець івано-франківського «Урагану» Євген ВАЛЕНКО. Напевне, мрією будь-якого футболіста, є виклик до лав національної збірної, тож дебютний матч за «синьо-жовтих», тим паче на такому високому рівні, запам'ятається надовго.

- Захищати честь своєї країни - це мрія кожного спортсмена. Не так давно одна з твоїх мрій здійснилася, адже ти дебютував у складі головної команди країни під час відбірних матчів до Євро-2010. Як сприйняв звістку про те, що ти викликаний до лав національної збірної?
- Для мене виклик у збірну був дуже несподіваний. Звісно ж, мене переповнювали виключно позитивні емоції. Тож мені випав цей шанс і я, сподіваюся, сповна ним скористався. А вже коли побув у розташуванні збірної, зрозумів, що разом зі мною грають футболісти дуже високого класу - усі рівні, усі професіонали. Шкода, що тільки відіграв так мало ігрового часу. А усе решта - враження, атмосфера - просто супер! Для мене, цей дебют у збірній запам'ятається надовго...

- У першому відбірковому матчі проти збірної Андорри ти потрапив у заявку. Які в тебе були відчуття, коли ти виходив на свій дебютний офіційний поєдинок у синьо-жовтій формі?
- О-о-о! Відчуття - просто нереальні! Коли лунав гімн України, в мене просто мурахи по шкірі бігали. Було неймовірне хвилювання, яке потім поступово пройшло. Коли сидів на заміні, думав, зараз хлопці «наколотять» андоррцям, і десь за рахунку 4:0 вже й мене випустять пограти. Ми вигравали 3:1, і коли я виходив на зміну, суперники зуміли відіграти ще один гол. Увійшовши в гру, звісно ж, трішки упіймав «пари» в перші хвилини. Воно і зрозуміло - перший матч на такому рівні. Проте за мить хвилювання пройшло, і я декілька разів пробив по воротам, а також безпосередньо підключився до атаки, коли забивався четвертий гол. Якщо відверто, збірна Андорри на мене справила велике враження. Вони дуже класно працюють з м'ячем, багато хто з них грає в іспанському чемпіонаті.

- З ким із гравців ти грав в одній четвірці?
- Цікаво, що я навіть не розумів, що ж відбувається, адже перед тим на зборах у Чернівцях грав з одними партнерами (Кондратюк, Легчанов, Романов, Рогачов, Сільченко), у Румунії - з іншими (Чепорнюк, Іванов, Замятін, Юнаков, Пилипів). Скажімо, у матчі проти Андорри я вийшов у четвірці разом з Юнаковим, Івановим та Замятіним.

- А кого би міг відзначити з гравців нашої збірної?
- Якщо відверто, то мені дуже сподобався Валерій Легчанов своїми лідерськими якостями. Досить сильний гравець. Сподобались зарядженістю і агресивністю також Рогачов та Юнаков. Приємно здивував Федір Пилипів, принаймні цей сезон в «Урагані» він навряд чи зможе занести собі до активу, а от в збірній України він був одним з кращих.

- За двома наступними матчами України проти голландців та румунів ти спостерігав з трибун. Як думаєш, чому наставники збірної не поставили тебе у склад? Які враження залишили ці поєдинки?
- Мабуть, вирішили зробити ставку на більш досвідчених гравців. Скажу так, з трибун дуже важко спостерігати за грою, адже нервів просто не вистачає, тож краще грати (посміхається)! Матчі з Голландією та Румунією видались також бойовими, оскільки це досить непрості суперники, тим паче в останній грі господарям була потрібна лише перемога. Але, повторюся, мені більше за всіх сподобались андоррці. Хотів би також відзначити шалену підтримку трибун з боку румунських вболівальників. Відверто, я вперше бачу таку підтримку на міні-футболі. Румуни встають, співають, мають з собою шарфи, прапори, барабани... Панувала така атмосфера як, скажімо, в Англії під час футбольних матчів. Я навіть дещо заздрив румунам. Щоправда, приємно було побачити і наших вболівальників, які спеціально приїхали до Тиргу-Муреш, щоб підтримати збірну України.

- Україна потрапила до фінальної частини Чемпіонату Європи-2010. Чи були в тебе розмови з головним тренером Геннадієм Лисенчуком відносно твого майбутнього у збірній?
- Та ні, розмов як таких у мене не було. Але дуже би хотілося зіграти за національну команду ще не один раз. Впевнений, що таке право треба досягнути лише хорошою грою за свій клуб.

- Минулий сезон у тебе не досить вдало склався через травму. Зараз ти проводив більш яскравий чемпіонат. Зокрема, в останніх матчах ти забив три м'ячі і довів свій лік голам до десяти. В Едуарда Кулика - на один м'яч більше, однак матч з ТВД він пропустить. Є можливість наздогнати свого партнера і стати кращим бомбардиром команди...
- Якщо чесно, то я цього особливо і не прагну. Головне - щоб «Ураган» перемагав, а хто забиватиме - немає різниці.

- Очевидно, «Ураган» вже не зможе втрутитись у суперечку за «бронзові» нагороди. Як вважаєш, хто з претендентів - «Єнакієвець», «Локомотив» чи «ТВД» завершить цей чемпіонат на третьому місці?
- Гадаю, що гонку за «бронзу» якраз після побачення з нами припинить львівський клуб. Я впевнений, що ми маємо обходити «ТВД» у турнірній боротьбі. Щодо «бронзи» чемпіонату, то її, гадаю, завоюють саме харків'яни.

- Виходить, що наразі перед «Ураганом» стоїть завдання потрапити до п'ятірки?
- Саме так. Ми самі зараз реально розуміємо, за що ми можемо поборотись. І найближчий матч з «ТВД» відкриває для нас перспективу завершити цей сезон на п'ятому місці. Зараз ми нарешті знайшли свою гру, почати забивати, тож треба не зупинятись і продовжувати в тому ж дусі, а далі - побачимо, адже все можливо...

- Як вважаєш, чи зможе «Шахтар» ще наздогнати «Тайм» у суперечці за чемпіонство?
- Я більш, ніж впевнений, що львівський клуб своїм першим місцем вже не поступиться і не дасть таких осічок, які були у гірників, хоча попереду у «таймівців» доволі непрості суперники - «Єнакієвець», «Локомотив», «Планета» і «ТВД». А кубкова суперечка з «Шахтарем» за вихід до фіналу - оце так буде «рубка»! Переможець цього протистояння побореться за Кубок з харківською командою. Гадаю, це буде «Локомотив». А фінальний матч - один, так що все може статись.

Розмовляли Олег ЛАНЯК та Андрій МЕНІВ. Прес-служба НФК «Ураган»