КОГУТ: «Футбол погано піддається прогнозу»

Тренер «Тайму» Володимир Когут про дисципліну гравців своєї команди, харківський «Металіст» та зміни у вітчизняному футзалі.

- Які обов’язки у помічника головного тренера?
- В усьому допомагаю головному наставнику, інколи проводжу тренування. Присутній на розборі гри, установці. Тобто, виконую звичайні обов’язки помічника.

- В «Таймі» чимало досвідчених футзалістів, які пограли або продовжують це робити в національній збірній. Мабуть, керувати ними важче, аніж іншими гравцями?
- Навпаки, з такими футзалістами простіше працювати. Рівень їхньої майстерності та інтелекту на високому рівні, тож повторювати двічі не доводиться.

- В «Таймі» практикується застосування штрафних санкцій?
- На щастя, штрафних санкцій застосовувати не доводиться, «таймівці», щиро кажучи, дотримуються дисципліни, тож карати їх немає за що.

- Розкажіть, будь ласка, про свою кар’єру футболіста…
- Ще в школі мене регулярно викликали  в юніорську та юнацьку збірні Радянського союзу. Ще в ті часи мав нагоду потренуватися під керівництвом Анатолія Бишовца.   Відразу по закінченні школи, у 1983 році почав грати за дубль харківського «Металіста». Наприкінці 1984 року перейшов в «СКА-Карпати». За цю команду грав до 90-го року. До слова, у 1986-87 роках виступав за молодіжну збірну СРСР. Тренувався під керівництвом Родіонова, Піскарьова.  Перший національний чемпіонат незалежної України провів у луцькій «Волині», куди мене запросив Мирон Маркевич. Потім грав за стрийську «Скалу», деякий час провів в хмельницькому «Поділлі», яке тренував Маркевич. 

- На якій позиції ви грали?
- На позиції лівого захисника або півзахисника.

- З Мироном Маркевичем стосунки підтримуєте?
- Мирон інколи приходить на футзал, ми, звісно вітаємося, можемо перекинутися кількома словами.

- Мабуть, уболіваєте в розіграші Кубка УЄФА за «Металіст». Як гадаєте, чи мають харків’яни шанси обійти київське «Динамо»?
- Важко сказати, футбол погано піддається прогнозу. Єдине, можу сказати, що на сьогоднішній день «Динамо» виглядає переконливіше за «Металіст». Принаймні, таке враження склалося після останніх двох ігор цих команд.

- Наостанок, наскільки змінився український футзал впродовж останніх років?
- Наш футзал, звісно, прогресує. Зростає швидкість гри, майстерність гравців. До позитиву також можна занести збільшення кількості команд, які в кожному матчі грають на перемогу, а не просто «відбувають на майданчику номер». Простих матчів зараз не має. Навіть аутсайдер здатен дати бій фавориту, тож «розслаблятися» ніколи.

Sport.ua