МОСКВИЧЕВ: «В Хорватии сборная выступила ниже двойки по 5-бальной системе»
Сборная Украины U-19 заняла последнее 8-е место на турнире Futsal Week
Готуючись до фінальної частини Євро-2023 U-19 із футзалу, юнацька збірна України взяла участь у традиційному літньому турнірі Futsal Week, який проходив у хорватському Поречі. Головний тренер синьо-жовтих Ігор Москвичов проаналізував виступ своєї команди на змаганнях, де наші хлопці посіли восьме місце.
– Ігоре Євгеновичу, що ви можете сказати про матчі в Хорватії, і як ви оцінюєте виступ нашої збірної, виходячи з результатів?
– У принципі, ми їхали за медалями. Але була низка обставин, на які я як тренер не міг вплинути. Зокрема, це фізичний стан гравців. Хлопці, як на мене, непрофесіонально виконали свої обов’язки та не підійшли у належній фізичній формі до турніру. Тому, звісно, і вийшов такий результат. Тобто була повна відсутність готовності наших футзалістів. І, звісно, команда виступила, так би мовити, нижче двійки за п'ятибальною системою. Хоча проблиски гри були присутні. Тому не все було так сумно. І гра з Португалією це показала. Поки були сили, ми абсолютно грали на рівних, навіть десь переважали суперника. Але, як я вже казав, фізичні кондиції не дозволили нам грати далі так само.
– Давайте тоді пройдемось по кожному матчу, починаючи з першого – проти збірної Марокко (1:4). Суперник був цікавий, з африканського континенту. Чим він вас здивував і з якими складнощами ви зіткнулися під час гри з Марокко?
– Труднощі – ті ж самі. На початку гри я не думав, що в нас виникнуть проблеми із цією командою. Приблизно ми розуміли, як грає основна збірна Марокко, і тому можна було передбачити, як гратиме юніорська. Африканці робили ставку на індивідуальні дії, і за рахунок цих дій вони нас і переграли. Поки в наших гравців були сили, вони давали із цим собі раду, робили багато перехоплень у першій третині, тобто – на чужій половині майданчика. Було багато перехоплень, були удари. Але потім, коли ми підсіли фізично, марокканці нас просто перебігали та обіграли індивідуально.
Якби не Рафальський, то рахунок був би набагато більшим, тому що було приблизно шість-сім виходів віч-на-віч за рахунок саме індивідуальних дій. Ще раз кажу: по грі марокканці не здивували, у них були помітні деякі проблеми тактичного характеру, якими ми не скористалися. А ось португальці тими моментами скористалися. Марокканці погано розташовувалися під час виконання стандартних положень, а ми цими моментами не скористалися. Було багато стандартів, але влучити у ворота ми не змогли. А ось португальці забили п’ять голів зі стандартів. Ось різниця: португальці змогли знайти ключі до тактичної ненавченості марокканців, а ми – ні.
– Чи можна сказати, що на результат гри десь вплинув той факт, що команда довго їхала до Хорватії, перед цим стояла близько десяти годин на угорському кордоні, і, зрештою, пропустила через це тренування?
– Звичайно. Навіть якщо взяти сумарно з підготовкою до відбірних матчів чемпіонату Європи, то в нас було мало тренувальних занять. Плюс ми практично три місяці не були разом. Тобто можна сказати, що грали з нуля. Звісно, на теоретичних заняттях ми все згадували – і виходи з-під пресингу, і позиційні моменти. Але, мабуть, не зовсім згадали. Був такий момент незіграності. І це теж вплинуло на гру. А щодо того, що вплинула дорога – звичайно, це дуже далося взнаки. Ми і так фізично були не готові, а ще плюс дорога. І це все вилилося в такий результат.
– Що можете сказати про матч із Польщею (2:4), який багато в чому міг вирішити подальшу турнірну долю нашої команди?
– Там було те ж саме. Я робив розбір гри. Перші десять хвилин – повна наша перевага за ударами, володінням м’яча, кутовими. А друга частина тайму – просіли, і результат – 0:3. Тобто хлопці хотіли, але не могли. Хоча гра давалася. Як на мене, поляки трохи слабші за марокканців, навіть якщо взяти в індивідуальному плані. Ми були зобов’язані обіграти їх. Але маємо те, що маємо. Щоправда, у грі з Польщею ми трохи експериментували зі складом, розбивали четвірки, пробували різні поєднання.
– Тобто, незважаючи на присутність у своєму складі Бетовського та Кжемпека, збірна Польщі виглядала в індивідуальному плані не надто сильною командою?
– Саме так. Поляки не здивували нас своєю грою. Ми знали, як вони будуть грати. І вони, у принципі, так і грали, як ми це передбачали. Але наші проблеми з фізичною підготовкою та незіграність не дали нам скористатися слабкими місцями поляків. До того ж, варто сказати, що в цій грі не дуже вдало зіграли воротарі.
– Перед поєдинком із Португалією (2:5) як ви мотивували команду на гру проти чинного віце-чемпіона Європи серед 19-річних? Було видно, що це – найкраща гра збірної України на турнірі в Поречі, чи не так?
– Однозначно – так. Якби ми зіграли з португальцями гірше, то я би вже перед Євро переживав. А так – ми абсолютно на рівних грали з Португалією. Вдавалося виходити з награних комбінацій, ми створювали моменти. Повели – 2:0, і мали ще моменти, щоб збільшити рахунок. На жаль, ми не забили. І в кінцівці, як зазвичай, трохи втомилися, з’явились індивідуальні помилки, характер яких ми розберемо. Звісно, на Євро ми вже таких помилок припускатися не будемо. Перший тайм ми не змогли довести до перемоги, хоча, як я казав, були моменти. Але головне – те, що була якість гри. Ми бачимо, з якою топовою командою ми грали на рівних. Тому, якщо в подальшому на зборах усі гравці наберуть свою форму (а я впевнений, що наберуть), то ми також гратимемо на рівних.
– Що не пішло у грі з Чехією (3:3, по пенальті – 2:4) за сьоме місце? І як відбувався вибір воротаря на серію пенальті?
– Я не можу сказати, що взагалі нічого не пішло, тому що ми по ходу матчу вигравали. Але наприкінці поєдинку пропустили, причому гол, який призвів до нічиєї в основний час, – за кілька секунд до кінця. Мабуть, не вистачало якихось емоцій, хоча було налаштування тільки на перемогу, тому що і так три поразки отримали. Вочевидь, були втомлені та «наїлись» емоційно. Не можу сказати, що матч був провалений. Перевага в нас була, особливо в першому таймі. Ми готувалися до того, що чехи будуть підключати воротаря. І оскільки ми були до цього готові, то чехи цією перевагою в одного гравця не скористалися. Але пропущені м’ячі були наслідком помилок індивідуального характеру. Ми вкажемо хлопцям на них, щоб у подальшому, коли вони гратимуть на професіональному рівні, не повторювали таких помилок. Для цього ми, тренери збірної, і працюємо, щоб робити висновки з помилок, і щоб цих помилок було якомога менше. Наша задача – зробити так, щоб гравці зростали як професіонали. Сподіваюся, за час, що залишився до Євро, ми донесемо до хлопців наші тактичні плани та моменти, які мають бути присутні у грі – і в захисних діях, і в атакувальних. Наша задача – навчити, навіть незважаючи на такий негативний результат у Поречі.
Щодо серії пенальті. На цьому турнірі з гарного боку показав себе Рафальський. Він багато разів виручав. Був план: якщо Костя не витягне два перших пенальті, тоді вже вийде Бєлімов. Така установка була від тренера воротарів Олексія Сагайдаченка. Потрібно було подивитись, як воротарі проявлять себе в цій ситуації. Тобто це звичайна процедура. Рафальський добре проявляв себе і під час турніру, і під час матчу із Чехією. Тому він і вийшов на перші два пенальті. А потім вийшов Бєлімов. Але це не допомогло – чехи добре виконували пенальті.
– Наскільки була помітною відсутність Малиновського? Склалося враження, що без Малиновського в команди не було гри. Наскільки ця збірна залежна від цього гравця?
– Звичайно, Малиновський – це лідер команди, її мотор. Звісно, його не вистачало. Але нам потрібно вчитися грати без Малиновського, без Рибіцького, без Скибчика та інших провідних гравців. Тобто ми не маємо сподіватися на когось одного. Ми повинні грати тим складом, який у нас є. Звісно, не вистачало і Дяченка у воротах, не вистачало Малиновського в атаці. Думаю, з їхньою присутністю результат міг би бути іншим, навіть враховуючи те, що ми у фізичному плані були дуже слабкі.
– У цьому складі збірної було вже троє гравців, які теоретично зможуть зіграти у наступному відборі, на Євро-2025 U-19, тобто це гравці 2006–2007 років народження. Що ви можете сказати про них, зокрема і про дебютанта команди – 15-річного Іллю Приходька?
– Ми свідомо йдемо на це, щоб була така спадковість, і щоб той же Болдижев, той же Приходько поринули в атмосферу ігор за збірну. Приходько взагалі дебютував у 15 років та грав проти 19-річних. У такому віці це – суттєвий розрив. Але він – молодець, не знітився. Зрозуміло, що тактично йому ще було важко, тому що все-таки перший виклик, і запам’ятати все, що потрібно, йому поки що складно. Він зіграв на своєму рівні, молодець. Не боявся грати індивідуально, не програвав у обороні. Тож ми вже думаємо на майбутнє, підключаємо гравців, які, сподіваюсь, у подальшому будуть лідерами вже нової збірної.
– Перед виїздом до Пореча ви залучали до навчально-тренувального збору в Ужгороді кількох гравців із Юнацької Екстра-ліги. Як проявили себе на зборах юнаки 2006–2007 років народження, і чи є вже розуміння, з кого складатиметься збірна на наступний відбір?
– Це вже буде їм у плюс перед наступним відбором. До того ж, буде більша кількість часу. Зараз дуже мало часу було. Тому ми обрали, скажемо так, кістяк, і на кожний виклик ми додавали по одному гравцю, а то і по два. Зараз, уже після Євро, у нас буде більше часу для того, щоб готуватися до наступного відбору. На цей збір ми викликали гравців, зокрема, і з «Чорного моря». На наступний збір будемо також активно залучати юнаків зі Львова, Івано-Франківська. І вже будемо визначатися з кандидатами. Буде більше часу – буде більше шансів переглянути якомога більше гравців. Повторюсь: у нас було обмаль часу, тому ми не могли собі дозволити багато експериментів.
– Тобто перший повноцінний збір оновленої юнацької збірної, складеної з гравців 2006 року народження і молодше, планується після Євро-2023 U-19?
– Звичайно. Ми, щоправда, про це поки не думаємо, але такі плани є. До того ж, нам буде трохи легше в тому плані, що багато гравців цієї вікової категорії наразі перебувають в Україні, на відміну від нинішньої каденції, де є легіонери, і з цим також є певні складнощі, враховуючи нинішній непростий час. Тобто, якщо казати про юнаків 2006 року народження, то, враховуючи те, що вони зараз тут, ми зможемо спокійно провести збір.
– На турнірі в Поречі також грала збірна Італії, яка є суперником збірної України по груповому етапу юніорського Євро. Чи вдалося вам наживо подивитись її матчі та зробити для себе якісь висновки з її гри?
– Швидше за все, італійці грали не основним складом. Не було кількох основних гравців. Таке враження, що в італійців на цьому турнірі був якийсь свій план, якого вони намагалися дотримуватися. Вони не так грали, як під час відбірних матчів. Була абсолютно інша тактична схема. Але ми цей момент теж будемо аналізувати, щоб розуміти, як нам потрібно будувати гру з Італією на Євро.
– Через кілька днів після завершення турніру в Хорватії у сусідній Словенії грали між собою два товариські матчі ще два суперника збірної України по Євро – Словенія та Фінляндія. Чи вдалося вам подивитись ці дві гри, і які висновки зробили, враховуючи те, що і словенці, і фіни, на відміну від італійців, грали практично бойовими складами?
– Так, я подивився ці два матчі, і вже розібрав їх. Те, що я думав до цього, підтвердилося – збірна Словенії більш організована за фінську. Фінляндія намагалася грати надто пунктуально, дисципліновано, витискала свої моменти, давала відсіч словенцям. Можу сказати, що зі Словенією нам буде важче, ніж із Фінляндією. Словенія – дуже потужна команда і в тактичному плані, і в ігровому, і в індивідуальному. Ми це все донесемо хлопцям, покажемо, які в цих команд є сильні та слабкі сторони. Тож «розбір польотів» іде повним ходом.
– Які найближчі плани збірної України U-19 перед юніорським чемпіонатом Європи?
– Перед чемпіонатом Європи ми їдемо на дві товариські гри з Іспанією. Також буде один поєдинок із Францією. Сподіваюся, що ці спаринги із сильними командами будуть для нас корисними, незважаючи на результат. Хоча ми будемо ставити максимальні задачі, щоб хлопці перед Євро могли відчути впевненість, тому що три поразки та нічия в основний час – усе-таки поганий результат. Це може десь і психологічно датися взнаки. З іншого боку – нас приземлили, і хлопці вже зробили висновки. Тому будемо готуватися для досягнення якомога кращого результату на чемпіонаті Європи.
Синьо-жовті готуються до Євро-2023 U-19, яке 3–10 вересня проходитиме саме в Поречі. Компанію збірній Хорватії, яка буде господарем першості, склали 7 переможців основного раунду. Вісьмох учасників фінального турніру було розбито на 2 групи по 4 команди, по дві найкращі з яких вийдуть до півфіналів. За підсумками жеребкування юнацька збірна України потрапила до групи В, де зіграє з Фінляндією, Словенією та Італією.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Последние определились в Азии
Настоящая классика европейского клубного футбола
