Юрій СЕНДЕЦЬКИЙ: «Назад дороги немає»

Більше тижня тому завершилося перше коло футзальної першості країни. «Ураган» вдома у принциповому дербі здолав львівську «Енергію» - 6:3. Через два дні пролунала звістка про те, що один з старожилів прикарпатського клубу Юрій Сендецький виставлений на трансфер. Ця новина - як грім серед ясного неба як для вболівальників клубу, так і для самого Юрія.

- Чи стала заява про те, що в твоїх послугах «Ураган» більше не зацікавлений, для тебе несподіваною?
- Нас віддавна попереджало керівництво клубу і тренери, що по завершенні першого кола в рядах команди буде робитись «зачистка». Скажу відверто, не сподівався, що якимось чином таке торкнеться мене. Тим більше, після перемоги з «Енергією»... Наша ігрова четвірка, яку прийнято називати прикарпатською, в останніх чотирьох матчах довела доцільність грати разом, коли на нашій зміні ми пропустили лише один гол від «Шахтаря». У попередніх сезонах ми цим квартетом грали пліч-о-пліч, а у нинішньому чемпіонаті тренерський штаб вирішив перетасувати склад.

- Від кого дізнався, що ти виставлений на трансфер?
- Сама форма цього повідомлення мене дуже неприємно вразила. Я провів шість з половиною сезонів в «Урагані», але виявилось, що у керівництва клубу не знайшлося бодай хвилини часу, щоб повідомити мені про трансфер. Про це я дізнався через два дні після перемоги над «Енергією» від головного тренера команди. Але, повторюся, жодного дзвінка від керівництва і ніяких пояснень я й досі не почув. Про причини міжособистісного характеру я можу тільки здогадуватись.

- Рік тому в «Урагані» складалася подібна ситуація. Тоді в опалу потрапили Гупаленко, Сімка та Брожко. Але вони і надалі тренувались, а згодом продовжили виступи за франківський клуб. Як вважаєш, рішення щодо твого відходу з команди остаточне?
- Не знаю, чи це рішення остаточне з боку керівництва і тренерів, але особисто я не збираюсь повертатись в «Ураган». На даний момент хочу кілька місяців відпочити від гри.

- Тобто, ти ставиш хрест на своїй міні-футбольній кар'єрі?
- Ні, я ставлю хрест відносно цього складу команди. Про таке поняття як «колектив» теперішній «Ураган» забув протягом року. Переживаю зараз тільки за своїх партнерів по четвірці - Ярого, Сімку та Кіндратіва, щоб їх не спіткала моя доля.

- Будеш приходити на домашні матчі «Урагану»?
- Дуже сумніваюся. Важко мені бути знаходитись у залі. Потрібно ж буде вболівальникам пояснювати причини такого рішення. Звісно ж за «Ураган» як за бойову одиницю я ,однозначно, буду вболівати. Якщо не брати цей прикрий епізод, то ця команда мені дуже багато дала. З «Урагану» я потрапив до збірної України, у студентській - завоював «бронзу» Чемпіонату Світу, за що отримав звання майстра спорту. Загалом провів кілька хороших сезонів, у футболці «Урагану» зіграв багато пам'ятних матчів, забивав голи. Одним словом, в цій команді я провів найкращу на даний момент частину свого життя.

Розмовляв Тарас ЛЮТИЙ. Газета «Галицький кореспондент»