ПАРШИКОВ: «Для мене «Енергія» - це вже історія...»

Для Андрія Паршикова найближчий поєдинок «Урагану» з львівською «Енергією», у складі якої він став чемпіоном України, не є якимось особливим. Принаймні, так видалось з розмови. Напевне, кожному гравцю є що доводити своєму колишньому клубу, однак особливого значення цьому західноукраїнському дербі Андрій не надає. Так склалося ще з часів виступів за «зелено-білих», проте «Енергія» для Паршикова - це вже історія...

- Подвійне дербі - західноукраїнське та енергетичне - видаються надзвичайно принциповими. За свою кар'єру ти вже не один раз грав і забивав голи у матчах з «Ураганом». У суботу вперше вийдеш на офіційну гру чемпіонату проти своїх колишніх одноклубників. Чи буде для тебе цей матч особливим?
- Хочете вірте, хочете - ні, незважаючи на те, що п'ять років в «Енергії» залишили суттєвий слід у моїй кар'єрі, у моєму житті, зараз для мене існує «Ураган», і все тут. На даний момент мене дуже хвилює десята позиція моєї команди, і немає жодної різниці проти кого грати - тільки би ми здобували потрібні очки. Ще за часів виступів у Львові знаю, що такі поєдинки завжди проходять у безкомпромісній боротьбі. Але, в основному, певний ажіотаж я бачив в очах керівництва клубу, адже для них ці дербі - дуже принципові. А оскільки завданням «Енергії» на чемпіонат була перемога у кожному матчі, особисто для мене не було різниці - з ким грати і кого перемагати...

- Просто, багато футболістів на такі матчі виходять з подвійною енергією, намагаючись щось довести своєму колишньому клубу...
- Я зрозумів, це не про мене. За тих півроку, відколи я в «Урагані», помітив настільки позитивне відношення з боку керівництва клубу до наших гравців, і зокрема до себе, що «Енергії» абсолютно далеко до такого. Я вже свій колишній клуб «відпустив», для мене «Енергія» - це вже історія...

- Точніше, її перегорнута сторінка. І після того, як наприкінці минулого сезону «Енергія» вирішила не продовжувати співпрацю з тобою, виник варіант з «Ураганом». Доречі як?
- Перебратися до Івано-Франківська мені запропонував віце-президент «Урагану» Василь Костюк. Не довго роздумуючи, я погодився на цю пропозицію. Цікаво, що за день-два після того, як я вже домовився і уклав контракт, «Енергія» запропонувала мені продовжити співпрацю. Та, як ви знаєте, двічі в одну річку не ввійдеш... На даний момент усі мої думки і помисли пов'язані тільки з «Ураганом»! Як на мене, ми здатні на більше, ніж десяте місце, яке зараз займаємо. Думаю, що справа у нас, у гравцях - напевно, десь не на всі 100% раніше викладалися, тому реально 6-7 очок ми втратили в першому колі. Зараз нам треба перемагати, вилазити з цієї ями - і моральної, і психологічної, і турнірної. Попереду - багато матчів, тому ще нічого не втрачено.

- У вищій лізі ти півтора сезони відіграв за рівненський «Случ», але справжнє ім'я собі Андрій Паршиков здобув саме у Львові. Коли перейшов до «Енергії», тобі було вже 28 років. Зараз у свої 33 роки ти не пропустив ще жодного матчу цього чемпіонату. Як гадаєш, в чому така довіра з боку тренера?
- Навіть і не знаю. Скажімо, за п'ять сезонів в «Енергії» я пропустив лише дві гри: одну - через перебір карток, а ще одну мені довелося пропустити через хворобу. Тож, той статус в «Урагані», який є сьогодні, для мене - це нормальне явище. Якщо я граю в основі команди, значить професійно виконую свою роботу. У кожному матчі намагаюсь показувати все, що я можу на той момент, коли я виходжу на майданчик. Не має значення, де грати - попереду чи позаду, головне, щоб перемогла команда.

- Все таки, ти більше гравець захисного плану...
- Взагалі, коли я перейшов до «Енергії», більш прагнув атакувати, забивати. І в першому сезоні я став другим бомбардиром команди, але результат команди - 6-те місце не задовольняв керівництво і поступово, особливо з приходом нового наставника Тараса Вонярхи, я перекваліфікувався на гравця захисного плану. Мої амбіції були подавлені, але я пішов на це, щоб допомогти команді. Згоден не забивати жодного м'яча за сезон, тільки щоб команда виконувала поставлені завдання. Зараз вже, мабуть, не той вік, коли хочеться багато забивати, більше важливі інтереси команди, а не власні голи. 1:0 - перемога нашої команди, і мене це цілком влаштовує.

Розмовляли Олег ЛАНЯК, Андрій МЕНІВ, НФК «Ураган»