Жіноча гонитва за «золотом» і рекордами

«Весь адреналін залишився в автобусі»
Сирени двох поліцейських мотоциклів хутко розганяють автівки та численних туристів по узбіччях вузеньких вулиць Риму. 80 км/год у цьому лабіринті, особливо для автобуса, — справжній екстрим. І все ж — жодної зупинки на сотні перехресть. Їдучи за всіма правилами, через затори Вічного міста не пробратися й за кілька годин. А для учасників третього етапу «Золотої ліги» організатори відводили на дорогу від готелю до Олімпійського стадіону не більше 30 хвилин.

Сидячи в автобусі, ошелешений швидкістю пересування олімпійський чемпіон із метання спису Андреас Торкілдсен крадькома потирає щоки, з яких тимчасово зникли його привабливі рум’янці. «Про адреналін на змаганнях можна забути, він увесь розплескався дорогою», — намагається жартувати норвежець.

Можливо, саме через це скандинавська дуель у метанні списа не відбулася. Торкілдсен не лише поступився найпринциповішому суперникові, чемпіонові світу–2007 Теро Піткямякі, а й несподівано опинився аж на четвертій позиції із незвичним для себе результатом 82,31 м.

А от фін, схоже, не зважав ані на римських водіїв, ані на минулорічний інцидент, про який йому щодня нагадували журналісти. Рік тому в Римі Піткямякі послав спис просто в спину французькому стрибунові у довжину Саліму Сдірі. «Я дуже переймався цим випадком, — казав Теро до початку змагань. — Я пропонував Саліму відновлення в кращих клініках Фінляндії, але він подякував і відмовився. Зараз Сдірі вже виконав олімпійський норматив, тож минулорічний інцидент мене не обтяжує».

Нині на етапі «Золотої ліги» в Римі Піткямякі в четвертій спробі послав спис на 87,70 м і здобув перемогу з кращим особистим показником літнього сезону. Але прикрий програш Торкілдсену на етапі в Осло вибив фіна з боротьби за призовий мільйон ще місяць тому.

Планка Бланки
А претендентів на поділ джекпота з шістьма нулями залишилося двоє. Точніше, претенденток. Бланка Влашич і Памела Джелімо — дві протилежності, яких об’єднує лише однакова мета на цей рік. І хорватська стрибунка у висоту, і кенійська бігунка на 800 м в один голос заявляють: «Джекпот «Золотої ліги» — не самоціль. Значно важливіша й бажаніша перемога на Олімпійських іграх». При цьому обидві атлетки навіть не думають відмовлятися від стартів на етапах «Золотої ліги» заради тріумфу в Пекіні.

Чинна чемпіонка світу Влашич виграла вже 32 (!) старти поспіль. На дванадцяти з них Бланка штурмувала висоту світового рекорду (2,10 м).

«Ви думаєте, я засмучена результатом? — з ходу атакувала журналістів хорватка після перемоги з результатом 2 м. — Аніскільки! Людина – не робот. Упродовж останнього місяця я змагаюся по двічі–тричі на тиждень. Не можу сказати, що втомилася, адже стрибки на двометровій висоті приносять мені справжню насолоду. Уся складна, «чорнова», робота залишилася в міжсезонні, й зараз на стартах я намагаюся вдосконалювати свою техніку. У Римі мені не вдавалося зосередитися — звідси й огріхи у виконанні стрибків. Та й особливої мотивації я давно вже не відчуваю. Важко змусити себе боротися, коли суперниці закінчують змагання на позначці 1,98 м. Перед наступним ета­пом «Золотої ліги» в Парижі (18 липня. — Авт.) у мене вільний тиждень. За цей час я, мабуть, засумую і за стрибками, і за змаганнями. Зголоднію… (сміється). А голодні люди здатні на всілякі вчинки».

Талановита Влашич відзначається приголомшливою стабільністю і впевненістю у власних силах. Ставши одноосібною примою в секторі стрибків у висоту, Бланка залишилася такою ж безпосередньою. Навіть у рідному Спліті її не обтяжують проханнями дати автограф чи сфотографуватися. Вона, як і раніше, не відмовляється від тривалих походів магазинами в пошуках стильного одягу або милих дрібничок для свого помешкання. Облетівши весь світ, Бланка не розучилася дивуватися простим речам. Цілком можливо, саме ця частинка дитинства в душі робить її сильнішою за суперниць. «Ой, який крихітний! Можна потримати його в руках?» — застрибала від радості світова рекордсменка, побачивши мій маленький ноутбук. Височезна красуня (її зріст — 193 см) із крихітним комп’ютером у руках виглядала дещо смішно, але так само природно, як і над планкою на двометровій висоті.

«Дикі» секунди Памели
Друга претендентка на джекпот ІААФ також не обділена безпосередністю. Памела Джелімо лише в цьому році вперше побувала за межами рідної Кенії. На різнобарвні вітрини європейських магазинів Памела дивиться великими здивованими очима, утім, як і на все, що відбувається навколо неї на змаганнях. Ще пару місяців тому Джелімо не знала, що таке кімната збору й навіщо туди потрібно йти задовго до старту, куди клеїти папірці з номерами доріжок і на якій із них слід стартувати. Але це не завадило юній африканці виграти три етапи «Золотої ліги», встановивши на першому з них світовий рекорд серед юніорок у бігу на 800 м. У свої 18 років вона стала лише шостою спортсменкою у світі, котра розміняла на 800–метрівці 1 хв. 55 сек. Востаннє це вдавалося зробити кубинці Анні К’юїрот 19 років тому!

Після перемоги в Римі кенійка приголомшила іншим. «Мені сьогодні не вдалося показати високий результат, — ніби виправдовувалася Памела, зупинивши секундомір на позначці 1.55,69 (!) і встановивши новий рекорд турніру. — Але швидкі секунди потрібно демонструвати на доріжці Пекіна».

Що кенійка називає «швидкими секундами» — залишається загадкою. Можливо, світовий рекорд? Невідомо, тому й цікаво, як на змаганнях у Китаї поведеться «дика» африканка, для якої поняття тактики й стратегії бігу рівносильні формулам вищої математики…

Людмила ЯКУШЕВА

Україна Молода