ПШЕНИЧНИХ: «Акцент робимо на відпрацюванні стандартів»

Збори – найбільш насичений футболом час для команд. Мінімум нефутбольних факторів (сім’я, діти), натомість максимум теоретичних і практичних занять – так «Карпати» зараз в Угорщині готуються до наступного сезону. Втім, футболісти – не роботи, тож без «земних задоволень» жити також не можуть.

- Чим вас там годують?
- Зранку подають муслі, яєшню, сосиски, завжди є якісь фрукти. На обід частенько готують бульйон, причому інгредієнти ти обираєш сам: можна додати макаронів чи, наприклад, сухариків. От мені, до речі, саме з сухариками подобається. А на вечерю завжди маємо якесь м’ясо, знову фрукти. Словом, тутешнє харчування мені подобається.

- Загалом готель, в якому мешкаєте, сподобався?
- Так – затишне місце. Є басейн, термальні води.

- А що можеш сказати про містечко Бюк-Фюрдо?
- Нічого конкретного – ми бачимо його хіба з вікна автобуса. Тренуємося на центральному стадіоні Бюк-Фюрдо – дорога до нього з готелю займає хвилин з п’ять, тоді й містечко роздивляємося. А на якісь більш ґрунтовні прогулянки бракує часу.

- Перед початком зборів голкіпер Юрій Мартищук хвилювався з приводу якості поля, адже у Бюк-Фюрдо «Карпати» вперше...
- Поле нормальне, навіть, я б сказав, те що треба. Коли ми приїхали, кілька днів дощило, зараз погода налагодилася – відтак поле не засохле.

- Які найпомітніші зміни у тренувальному процесі у порівнянні з першим збором у Львові.
- Зараз більше ігрових вправ. Особливий акцент робимо на відпрацюванні дій під час стандартів – наразі це ще не найсильніший бік нашої гри. Ну і, крім того, продовжуємо напрацьовувати нову тактичну схему.

- До вимог нового головного тренера Олега Кононова команда уже звикла?
- Так. Проблем у цьому питанні не виникає. Олег Георгієвич до кожного з гравців шукає особливий підхід, працює індивідуально.

- Вам чи не найбільше доводиться спілкуватися з ще одним новачком «Карпат». Перед зборами казали, що сербський захисник Іван Мілошевіч, з яким в Угорщині мешкаєте в одному номері, геть не розуміє ні української, ні російської. Як знаходите спільну мову?
- Якщо повільно говорити, то він розуміє. Та й відповісти може. Вже вивчив «класичні» українські слова, як-от «дякую», «привіт» та ін. Відтак, можна сказати, ми з Мілошевічем уже добре познайомилися.

- І що можете сказати про людські якості сербського захисника?
- Скромний і працьовитий футболіст. Видно, що дуже відповідально ставиться до своєї професії, не дарма ж у попередньому клубі був капітаном.

- Окрім того, що допомагаєш Мілошевічу оволодіти українською, у вільний час чим ще займаєшся?
- Увечері можу спуститися у фойє готелю, там можна посидіти в Інтернеті – поспілкуватися з близькими. Крім того, перед сном можу подивитися якийсь фільм – остання стрічка, яку побачив, це «10000 років до нашої ери». Це пригодницька драма. Мені фільм сподобався. Зараз уже треба йти до Володимира Федоріва, бо фільми, що взяв зі Львова, вже передивився. Візьму щось у нього.

- А Федорів з собою багато фільмів привіз?
- О! Та в нього ціла купа тих DVD! Усю команду фільмами постачає (сміється).

Віталій Крутяков

ФК «Карпати»