РАЗОРЬОНОВ: «Два місяці - термін солідний»

Уособленим експонатом Музею спортивної слави виступив штангіст Ігор Разорьонов, володар олімпійського «срібла» 2004. Зробивши пресі комплімент, мовляв, через ваше слово наші результати влучають у ціль, досвідчений майстер «залізної гри» відповів на кілька запитань «СГ».

—«Кілограми», еквівалентні п'єдесталу Афін, чи не замалі для боротьби за медалі Пекіна в категорії до 105 кг?
—Думається, що просто на рівні призової трійки вони згодяться, а от виграш «коштуватиме» трохи більшого. Десь 5-7 кг у двоборстві доведеться додати.

— На якій стадії ваша підготовка за 7—8 тижнів до старту Олімпіади?
— Майже біля тих цифр, які видав на афінському помості, а саме 190 — ривок, 230 — поштовх. (Недавно на МТ у Клайпеді підняв 185 і 220. —Авт.).

— Із ким найшвидше доведеться конкурувати в серпні?
— Бажаючі є — росіяни Гліб Писаревський, Дмитрій Бєрестов та Дмитрій Клоков (вони ще самі визначаються, кого заявляти), є здібний казахстанець Бахитбек Ахметов, плюс Алан Цагаєв, нині повпред Болгарії. Новий штангіст молодого призову з'явився в Білорусі — Андрій Арамнов. Загалом, разом із поляком Робертом Долегою, словаком Мартіном Тесовичем, чоловіків 6-8, а то й десятеро — назбирається.

— Можливо, вам чогось бракує в процесі зборів?
—А хіба на адресу журналіста не можна поставити аналогічного запитання — чого тобі, друже,  недостатньо для повного щастя?

—О, кілька позицій я би перелічив — замінити, приміром, старезний диктофон, на якому — без гарантій, чи запишу інтерв'ю Разорьонова, чи відновлюватиму по пам'яті? А ваша зброя — гриф з блинами, тож мав на увазі важкоатлетичне обладнання, вітаміни, екіпірування...
— З інвентарем і формою все гаразд, з іншим — приблизно 50 на 50. Існує ж і такий бік справи, як фінансове питання. Дещо формулюється  «на потім», але в цілому — готуємося. Два місяці — термін солідний.

— Музей — об'єкт суто історичний. Якби вам випало із самого початку пройти свій шлях у спорті...
— Так само прийшов би у важку атлетику, тільки зробив би все це грамотніше, стисліше. Та в будь-якому разі, ні про що не шкодую. Між іншим, за всю кар'єру ніколи не змінював спортивне товариство. Що змалку в Донецькій області, що оселившись на Одещині — захищав лише кольори «Колоса». На ньому, як мовиться, й стоїмо...


Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ, «Спортивна газета»