ФЕДОРИШИН: «Я налаштований на ще один олімпійський цикл»

«Переплавимо європейське «золото» в олімпійське»

На континентальній першості у фінському місті Тампере перед нашим Василем стояло надзвичайно складне завдання. Адже лише перемога гарантувала йому перепустку до олімпійського Пекіна. Однак Федоришин успішно впорався з поставленим перед ним завданням.

Місця в президії зайняли президент НОК України Сергій Бубка, співпрезидент Асоціації спортивної боротьби України Ельбрус Тедеев, тренер найкращого атлета квітня Ігор Барна і, звичайно, сам лауреат.

Сергій Назарович відзначив, що Експертній комісії НОК довелося вирішувати приємне, але нелегке завдання, обираючи найкращого серед чотирьох чемпіонів Старого Світу — Армена Варданяна (греко-римська боротьба), Наталії Троценко та Ольги Коробки (важка атлетика) і Василя Федоришина (вільна боротьба).

«Експерти ухвалили рішення визнати найкращим спортсменом квітня Василя Федоришина, який не лише виборов золоту медаль на континентальній першості, а й здобув олімпійську ліцензію. До речі, Василь три роки поспіль досягає перемоги на чемпіонатах Європи», — зауважив Сергій Назарович.

Президент НОК України підкреслив, що у багатьох фахівців та симпатиків спорту ще свіжі в пам'яті тріумфальні виступи борців вільного стилю на Олімпійських іграх в Афінах Ірини Мерлені та Ельбруса Тедеєва. «На жаль, в Афінах Василю трохи не поталанило, щоб піднятися на п'єдестал пошани, він фінішував четвертим. Але стабільність на чемпіонатах континенту — ознака високого класу. Тож бажаю капітану борцівської збірної України продовжити славні традиції та переплавити континентальне «золото» на медаль найвищої проби в Пекіні», — додав Сергій Бубка. Він вручив найкращому спортсмену квітня оригінальну статуетку, диплом лауреата та грошову премію.

У центрі уваги присутніх журналістів опинився і тренер борця Ігор Барна, який тренує Василя вже понад двадцять років. Він запросив Федоришина до борцівської секції, коли маленькому Васильку виповнилося лише сім років. Тож внесок наставника в перемоги українського атлета важко переоцінити. Ігоря Барну визнано найкращим тренером квітня. Його нагороджено дипломом та грошовою премією. За словами пана Ігоря, після такого вшанування та уваги з боку керівників НОК України і представників ЗМІ тепер треба все зробити для того, щоб привезти з Пекіна олімпійську медаль. Нині цьому підпорядковане наше життя. Ми розуміємо, що за нами велика країна і наш народ того вартий, щоб насолоджуватися перемогами вітчизняних атлетів.

Сергій Бубка. висловив щиру вдячність за велику проведену роботу співпрезидентові Асоціації спортивної боротьби, олімпійському чемпіону Ельбрусу Тедеєву та колективу фахівців, які опікуються підготовкою наших атлетів до надзвичайно важких стартів на олімпійському турнірі в Пекіні-2008. За словами Сергія Назаровича, Тедеєв сам пройшов через важкі випробування найвищого рівня, виборовши олімпійське «золото». Нині він віддає усі свої сили, знання і досвід задля розвитку улюбленого виду спорту. Нині вже десятеро борців вільного стилю здобули олімпійські ліцензії. І ми переконані, що наші хлопці прославлять Україну в далекому Пекіні.

«Треба їхати до Пекіна змагатися, перемагати і здобувати медалі»

Зазвичай, журналісти спілкуються із лауреатами після урочистої церемонії нагородження. Цього разу мені поталанило, бо ми разом із Василем найпершими опинилися в конференц-залі. Тож без зайвих узгоджень вирішили відразу й поспілкуватися.  Василь подякував за примірники «Спортивної газети», які я передав йому через державного тренера Леонтія Гадайчука.

— Пане Василю, ми з тобою зустрічалися після повернення з Фінляндії, коли відбувалося вшанування нашої збірної в розважальному центрі «Арена». Тоді практично всю команду повезли для брання проби на заборонені препарати. Чим закінчилася ця перевірка?
— Це була звичайна антидопінгова перевірка. До подібних заходів з боку контролюючих та перевіряючих органів ставлюся спокійно й із розумінням. Адже з цією бідою треба нещадно боротися. У мене з цим ніколи не було проблем.

— Визнання тебе найкращим спортсменом квітня-2008 стало для тебе несподіваним? Чи очікував, що саме ти став найкращим у квітні?
— Визнання стало для мене приємною несподіванкою. Хоч десь у глибині душі й сподівався, що оберуть найкращим саме мене. Правда, в мене також були досить сильні суперники.

— Ти вже розпочав безпосередньо підготовку до пекінського олімпійського турніру з вільної боротьби?
— Нині ми вже тренуємося за спеціальною олімпійською програмою. Щойно повернулися з Алушти, де проводили навчально-тренувальний збір.

— Тож, крім тренувань, мабуть, чимало часу проводили біля моря?
— Триразові тренування не дозволяли ніжитися на сонці або купатися в морі. Інколи вдавалося після ранкової зарядки зануритися у води Чорного моря. Тож більше «крутився» на борцівському килимі, ніж на пляжі під пекучим сонцем. Як на мене, нині не це головне в моєму житті. Все підпорядковане Олімпійським іграм у Пекіні.
 
— Чи вже повністю розписаний графік підготовки до Пекіна-2008?
— Ми виробили чіткий план підготовки. Незабаром відбудеться черговий тренувальний збір. Потім визначатимемося, на якому міжнародному турнірі виступатимемо. На вибір маємо два турніри — в Баку і Німеччині.

— Якому ти віддаси перевагу? Там де будуть сильні суперники чи поїдеш, де змагатимуться слабкіші за тебе борці?
— Для нас результат на цих турнірах не надто важливий та принциповий. Ми поїдемо на турнір для підтримки так званої ігрової практики. Нині суперники прагнуть просто «проборотися», відчути змагальний дух,  звичайно,  подивитися на майбутніх суперників на олімпійському килимі. За два місяці до старту ніхто не розкриватиме секретів. Подібні турніри допомагають ввійти в форму.

— А коли відбудуться названі тобою турніри?
— Нині вже точно відомо, що бакинський турнір стартує 25 червня. Мабуть, саме до Азербайджану й вирушить наша команда. Потім проведемо ще два тренувальні збори в Алуніті та Конча-Заспі. І вже потім вирушаємо до Пекіна-2008. .

— На коли запланований виліт до китайської столиці?
— Плануємо вирушити днів за три-чотири до старту. Адже я виступаю найпершим з-поміж українських борців, бо у ваговій категорії до 55 кг наших представників не буде. А вже потім — моя вагова категорія.

— Ти вже побував у Пекіні. Тож тобі вже відомі деякі особливості перебування в цій частині світу. Чи врахував всі китайські нюанси?
— Минулого разу у нас були проблеми з харчуванням. Мені не сподобалася місцева кухня. Майже нічого не було з того, що в першу чергу потрібно борцям. Особливо нас здивувала відсутність м'ясних продуктів.

— Тож без сала не обійтися?
— Звичайно, візьмемо й вітчизняного сала (сміється). Правда, нині в Китаї не стабільна епідеміологічна ситуація. Однак нам гарантують безпеку. Як на мене, боятися нічого. Всі будуть в однакових умовах. Треба їхати, боротися, перемагати і здобувати медалі.

— Ти вже знаєш своїх головних суперників? Хто з них — найнебезпечніший?
— У першу чергу олімпійський чемпіон Батиров із Росії, чемпіон світу з Ірану, двоє сильних корейських борців, представники Японії та Куби.

— Чого ти очікуєш від своєї другої Олімпіади?
— Налаштовуюся лише на перемогу!

— Це також вплине на твою подальшу кар'єру?
— Я налаштований на ще один олімпійський цикл. Хочу боротися й здобувати нагороди.

 Микола МОТОРНИЙ, «Спортивна газета»