Якщо «маленькій» Риті когось гукати в Пекін, так китайця

Одразу — про головне. Наша країна виборола дві одиночні ліцензії з настільного тенісу на Ігри-2008, зайнявши на останньому світовому відборі в Україні дев'яте (Маргарита Песоцька-молодша) та тринадцяте (Коу Лей). Донецький китаєць таким чином прийняв естафету від конкуристів із Заходу, які принесли нам ліцензії кіннотників.

Увімкни «Норд» по-східному

Важливо зазначити, що в процесі відбору Коу Лей не був єдиним повпредом нашої країни. Щось намагалися утнути також Віктор Дідух та Іван Катков. Перший зробив вагому заявку на європейській кваліфікації в Нанті, обігравши елітного француза Патріка Шилу. Однак іронія долі: втішні поєдинки третьої стадії Шила провів успішніше, а наші в квоту одинадцяти щасливчиків не пройшли.

Заключний шанс надавав всесвітній турнір у Будапешті, де попервах оголосили по дві, максимум три вакансії. На рівні чуток фігурували п'ять ліцензій. Ніхто не знав, що з поправкою на командні олімпійські змагання (вони дебютують у програмі саме в Пекіні «замість» парних розрядів), ця зона розшириться за мінусом тих, кому вдалося потрапити до лінії збірних.

...Отже, Коу Лей з єдиним програшем після виходу з групи (це ж зробили в Угорщині й Катков та Дідух) пішов «нижньою» сіткою за 9-16 місця. Повторюся: бився за престиж, адже про додаткові місця, якраз для обох вісімок, наперед не було відомо. Та 20-річний азіат витримав напругу й під шумок стикової перемоги над чехом Петром Корбелом став 13-м, завоювавши для нас чоловіче відчуття Олімпіади вперше за 20 років. Нагадаю: в Сеулі-1988 виступав під маркою СРСР одесит Борис Розенберг. А от прізвище іншого вихованця нашого настільного тенісу — Овчарова — з'явиться в серпневих заявках немов через покоління. Це виступить син Михайла — Дмитро Овчаров.

— Діма зараз у Німеччині взагалі другий номер, поступаючись лише Тімо Болу, — пояснив держтренер Микола Ульянчич. — Він так само призер чемпіонату Європи, як і гравець жіночої команди Іспанії Галина Дворак, донька Фльори Хасанової й Володимира Дворака. Ну а складниками натуралізації Коу Лея стали, по-перше, бажання самого спортсмена прийняти наше громадянство після кількарічної роботи в тенісному клубі «Норд», а по-друге, власне ця професійна атмосфера. Тренувальний процес у Донецьку, що його ведуть Пен Бо та фахівець обласної ШВСМ Микола Соколов, дозволяє ставити вагомі завдання в єврокубках. Аби не перебрати ліміт легіонерів, ми розв'язали в грудні ці формальності. Ну а Коу Лей — не підвів!

Песоцька не стала затягувати до Лондона

Що ж, враховуючи ніжний вік киянки (сімнадцять тільки буде), про неї говорилося як про серйозного «шпілера» Олімпіади-2012. Титулів їй і досі не бракувало, по світовий включно, проте це стосувалося або кадетських стартів, або юніорських. А тут суцільно доросла плеяда — першою у будапештських перегонах стала, на секундочку, дев'ята ракетка світу Тіє Яна з Гонконгу (принагідно скажу: чоловічий фінал узяв її співвітчизник Юк Чеун). А дівча з берегів Дніпра була своєю в такій компанії.

— Пригадую, як два з половиною роки тому вивіз її на незвіданий для Рити етап Про-туру, — розповів головний тренер збірної України Володимир Геворгізов. — Виступила школярка дуже солідно, оформивши собі «з нуля» 246-й рядок у класифікації ІТТР. Роком пізніше її вже знала вся Європа, а наразі вона 146-та в цьому реєстрі. Ба ні, це було до євровідбору, а новий лист має визначити її вагоме наближення до сотні. За винятком зустрічі з росіянкою Іриною Котіхіною, Песоцька на угорській арені не знала поразок.
 
— У чому секрет, що в калейдоскопі змагань усіх рівнів, юну тенісистку вберегли від форсажу?
— Ці рецепти знає її мати — Маргарита Песоцька-старша, в минулому гравець союзної «молодіжки», призер багатьох чемпіонатів.  А тренер Песоцька зуміла виробити в доньці не лише техніку й тактику, а стійку психологію.

Алчевський «слід» від Нанта до Будапешта

У мами Рити я поцікавився, чи не простіше було прорватися «крізь континент» у Франції й почув з усмішкою:

— Жартуєте? Вісім з одинадцяти власниць путівок — це китаянки з паспортами країн ЄС. Справжніх європейок назбиралося лише троє — румунка Елізабет Самара, росіянка Світлана Ганіна та білоруска Вікторія Павлович, якій Рита поступилася в 1/16 фіналу. Ну а Цзян Їфан, отака господарка поля, яка перебігла дорогу в другій фазі (вже після перемоги доньки над московською голландкою Оленою Тиміною) теж виявилася прийомною зі Сходу. Інша справа, що порівняно з Нантом ми додали самі.

— І що, це правда — про втаємничене ліцензування?
— Ми поспішали на вокзал, тож я попрохала мінських колег просто віддзвонитися — що там вирішили. SMS приголомшила: залікових місць — 17. Але не думайте, що удача з неба звалилася, за неї треба було битися щоматчу. В одному з них, програючи китаянці Жень Ки з німецьким прізвищем Бартель 0:3, дотерпіла чотири сети поспіль, а сьомий взяла — 11:8. Шкода, Таня Сорочинська програла під завісу 1:4 литовці Руті Гаркаускайте, й тепер вона як вісімнадцята в тому списку вважається першою в резерві. Поздоровлення продовжилися в алчевській команді «Донбас-ШВСМ» яку я треную й яка щойно стала чемпіоном країни. Щиро раділи партнерки Рити — Поліна Трифонова, Ірина Моцик, Євгенія Васильєва, старший тренер Сергій Холодар і меценат клубу Костянтин Петров, чий внесок у підготовку та частіші зарубіжні виступи Рити неможливо переоцінити.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ, «Спортивна газета»