КОТЕЛЬНИК: «Я відчував підтримку Бога»

В Україні є чимало талановитих боксерів. Флагманами цього мистецтва є, безумовно,  брати Клички. Але віднедавна світ дізнався ім’я ще одного боксера, який перемігши нокаутом у 12-му раунді британця Гевіна Різа, здобув титул чемпіона світу за версією WBA в першій напівсередній вазі. Після його повернення до України на запитання журналіста «СПОРТИВКИ» відповів новоспечений чемпіон Андрій КОТЕЛЬНИК.

Не хвилюються лише мертві

– Чи вивчав Різа до початку поєдинку, і які сильні та слабкі сторони можеш у нього виділити?
– Зараз мені важко щось аналізувати. Він був чемпіоном світу і цим все сказано. У принципі не сподівався, що він такий боєць, і настільки терпеливий та впевнений у своїх силах. Говорити можна все, що завгодно, а боксувати в рингу – зовсім інше.

– Передували поєдинку висловлювання британця про те, що він тебе поб’є...
– Я дуже коротко на це все відповідав. Можна говорити багато, у ринг вийдемо, і тоді стане зрозуміло, хто сильніший. За слова боксери повинні відповідати в рингу. 

– А взагалі, як ти ставишся до боксерів, що взяли собі за звичку висловлювання перед поєдинком?
– У першу чергу, вони просто привертають до себе увагу. По-друге, бояться і хвилюються, ще більше, аніж їх опоненти. Тому я вважаю, що це все через нерви, адже всі ми живі люди, зліплені з одного тіста, і не хвилюються лише мертві.

Відчуваю себе у ролі чемпіона

– Майже паралельно із твоїм поєдинком твій друг Роман Джуман не зміг перемогти Заурбека Байсангурова. У чому головна причина поразки Романа?
– Мені важко зараз робити які-небудь аналізи. У нього був серйозний суперник, діючий чемпіон Європи. Молодий, впевнений у своїх силах, постійно прогресуючий. Я самого поєдинку не бачив, спостерігав лише його фрагменти. Причина й у тому, що немає умов у Львові зараз для Романа, щоб на кращому рівні боксувати. І на додачу до цього, суперники, які були у Романа до цього часу, були набагато слабшими за Байсангурова. У кожного боксера є свій час, і це не був час Романа. Не скажу, що він набагато слабший за свого суперника, але так сталося.

– Захист титулу плануєш провести у Львові. Чи підозрюєш, хто з опонентів захоче замахнутись на твій титул?
– Захотіти у мене забрати цей титул може багато хто. Я його виграв і буду ще впевненіше відстоювати його. Вважаю себе кращим боксером світу і готовий без проблем з будь-яким суперником вийти у ринг.

– Сучасний бокс постійно прогресує. У твоїй ваговій категорії, на твою думку, з ким важче боксувати: з «силовиком», «темповиком» чи «ігровиком»?
– Все залежить від того як складається бій, а тому в професіональному боксі ці три компоненти переважно є в сукупності. Боксер може боксувати і на дистанції, бути агресивним і технічним. Якщо ти – чемпіон світу, ти повинен боксувати добре з усіма.

– При підготовці спортсмена, що більшу роль відіграє: талант чи бажання і робота над собою?
– В першу чергу – це праця, а вже потім Божий дар.

– З кожною перемогою ти стаєш відомішим і більше у тебе з’являється шанувальників. Чи важлива слава для тебе?
– Для кожного спортсмена внутрішній заряд потрібен. Я був відомим і до цього поєдинку, проте тепер я чемпіон світу, і є дуже багато людей, котрі підходять і вітають. У принципі – це моє досягнення, і я відчуваю себе у ролі чемпіона. А що стосується дітей, то думаю, для них я є хорошим прикладом, і, думаю, що більше дітей почнуть займатись спортом і боксом зокрема, для них це великий поштовх. Мрії здійснюються, тому все у їхніх руках.

Вболіваю за «Мілан», «Барселону», мадридський «Реал» і «Манчестер Юнайтед»

– Наскільки відомо, ти непогано граєш у футбол. За яку команду вболіваєш?
– У мене є декілька команд, за які я вболіваю. Це «Мілан», «Барселона», мадридський «Реал» і «Манчестер Юнайтед».

– На сьогоднішній час є великою рідкістю, коли спортсмен привселюдно просить у Бога допомоги перед змаганням, а також дякує Йому за перемогу.
– Я віруюча людина, і я відчував у цьому поєдинку, як і в інших підтримку Бога. Перед цим поєдинком я просив у Бога одне – дати мені сили довести, хто насправді є чемпіоном. І все таки мрія здійснилася і справедливість запанувала.

– Яка тепер мрія у Андрія Котельника?
– Стати абсолютним чемпіоном світу.

– Боксер Віталій Кличко активно займається політикою. Ми побачимо Андрія Котельника як політика?
– Час покаже. Я не бачу себе у майбутньому великим політиком, проте не хочу зарікатись. На даний момент я думаю лише про бокс, ще планую виступати десь біля трьох років.

– Чого можеш побажати юним спортсменам-боксерам, які побачили твою перемогу і хочуть досягти таких же висот?
– Насамперед хочу побажати здоров’я. Поставити собі мету й наполегливо до неї йти. При цьому не останню роль відіграє бажання спортсмена. Треба завжди перемагати, бути чемпіоном в душі. Які б у мене в житті казуси не ставались, я знаю, що я завжди номер один. Тому я бажаю їм того ж, завжди бути номер один у всіх напрямках життя, не лише у спорті. Це моє кредо і я їм бажаю того ж.

P.S. Про важку долю на шляху до спорту написано багато, але не припиняє дивувати дух молодого боксера, який пройшов через «вуличні війни» і відчував на собі зневагу інших. Проте люди, які її випромінювали, окрім того, що отримували по заслугах, тепер розуміють, що чемпіонство в душі і віра в Бога – це найсильніша зброя, яка провела Котельника до світового визнання.

Іван ФЕДИК