Їхні літа – наше багатство…

Нещодавно дворазова чемпіонка світу з бігу на короткі дистанції Жанна Блок, якій 6 червня виповниться 36 років, оголосила, що готується виступити на Олімпійських іграх 2008 року у Пекіні.    
 
 Це була б її четверта спроба на олімпійській біговій доріжці, адже має досвід виступів на попередніх трьох олімпіадах – Атланта-1996, Сідней-2000, Афіни-2004. Але, якщо Жанна Блок підготується до олімпійського виступу і вийде на бігову доріжку, вона не буде найстаршою серед спринтерок.

На свою восьму(!) Олімпіаду збирається справді бабуся за віком, 48-річна Мерлін Отті. Колись вона змагалася під прапором рідної Ямайки, а на останніх Іграх представляла європейську Словенію, де вже шість років має власний прибутковий бізнес.

Мерлін вперше виступила ще на Олімпійських іграх (страшно подумати!) 1980 року у Москві, де здобула свою першу олімпійську нагороду – бронзову медаль у бігу на 200 метрів. Темношкіра красуня продовжила виступи на наступних Іграх (1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004) і назбирала цілу колекцію з восьми олімпійських нагород. Крім того, Мерлін має і 14 медалей різного ґатунку з чемпіонатів світу. Вона назавжди залишиться в історії легкої атлетики першою жінкою, яка подолала рубіж 7 секунд в бігу на 60 метрів та 11 секунд – на дистанції 100 метрів. Нині в столиці Словенії Мерлін Отті організувала власний бізнес: вона співвласник фірми з виготовлення діагностичного вимірювального обладнання для спорту, має контракти з Олімпійським комітетом Словенії, Інститутом спорту Великобританії, футбольним клубом «Барселона» (Іспанія). Її апаратура потрапляла і в Україну. Винахід її фірми – апарат для дослідження м’язів спортсмена. Він може визначати максимальну швидкість можливої травми, бажаний обсяг силового тренування, час відновлення з точністю до секунди тощо.

І все ж, якщо Мерлін Отті вийде на старт олімпійських змагань, вона, напевно, не буде їх найстаршим учасником. Історія Олімпійських ігор має чимало фактів, коли бабусі чи дідусі не тільки брали участь у цих найвеличніших змаганнях сучасного спорту, а й ставали на п’єдестал пошани. Найстаршим олімпійським чемпіоном в історії вважається швед Оскар Сван, який в 1912 році у віці 64 роки і 258 днів був переможцем у командних змаганнях у стрільбі по мішені «олень, який біжить». Мабуть, шведський снайпер не обійшовся би без медалі й на наступних Іграх 1916 року, однак вони не відбулися через події І Світової війни. Але Сван був терпеливим і дочекався Олімпійських ігор 1920 року, щоб здобути ще й срібну медаль, коли йому виповнилося 72 роки і 280 днів.

Можна навести цікаві приклади довголіття і в інших видах спорту. Наприклад, зараз розглядається можливість проведення поєдинку на боксерському рингу між екс-чемпіонами світу серед професіоналів у важкій вазі 45-річним Евандером Холіфілдом та 42-річним Майком Тайсоном. Але вони не будуть найстаршими профі у боксі, бо олімпійський чемпіон 1968 року Джордж Формен був дворазовим чемпіоном серед професіоналів у престижній важкій категорії і боксував до 49 років.

Маємо блискучий приклад довголіття і в українському спорті – краща гандболістка ХХ століття Зінаїда Турчина виходила на майданчик у 46 років, виступаючи у складі київського «Спартака» разом із донькою. Із синами виходив на льодовий майданчик легендарний хокеїст НХЛ Горді Хоу, чотириразовий володар Кубка Стенлі. За 32 роки виступів у найсильнішій хокейній лізі світу він закинув 1071 шайбу і виступав в основному складі професійного клубу «Хартфорд» до 52 років. Його сини Марк і Марті доросли до того віку, що могли виходити разом з батьком в одній ланці. Один з кращих львівських хокеїстів 30-х років Омелян Бучацький, якого воєнне лихоліття закинуло аж до Австралії, продовжував грати у хокей на Зеленому континенті до 51 року і теж дочекався грати разом із сином.

Є свої рекордсмени і у найпопулярнішому виді спорту – футболі. Знаменитий англійський футболіст Стенлі Метьюс закінчив свою вищолігову кар’єру у 50 років, хоча потім жалкував, що, мабуть, «поспішив» повісити бутси на кілок. Народжений 1 лютого 1915 року, Стенлі дебютував у Прем’єр-лізі у 17 років, а найбільше визнання здобув, коли йому минуло понад сорок. 1956 року форвард отримав «Золотий м’яч» кращого футболіста Європи, до 42 років виступав у складі національної команди, у 48 – отримав приз кращого гравця Англії.

Минулого року нарешті остаточно завершила свої виступи на корті знаменита чешко-американка Мартіна Навратілова. За свою тривалу кар’єру вона зіграла понад півтори тисячі тенісних поєдинків, виграла понад 350 турнірів, у тому числі – 59 титулів на турнірах Великого шолома в одиночних та парних змаганнях. Останній чемпіонський титул вона здобула за місяць до свого 50-річчя на відкритому чемпіонаті США у змішаному розряді.

На найвищому професійному рівні продовжує виступати знаний гросмейстер Віктор Корчной, колись шаховий дисидент, який 1976 року покинув Радянський Союз і залишився на Заході. Його два матчі на першість світу 1978 і 1981 років з Анатолієм Карповим тримали в напрузі не тільки спортивний світ. Віктор Львович не раз бував у Львові, де брав участь у турнірах чи зустрічався із львівськими шахістами на тренувальних зборах. Вперше він грав у нашому місті у чвертьфіналі першості СРСР 1949 року, про що у моєму архіві зберігається фотографія учасників того турніру. Востаннє приїздив на турнір пам’яті Леоніда Штейна у травні 2000 року. 23 березня Віктору Корчному виповнюється 77 років! Мабуть, він є чи не найстаршим діючим спортсменом світового рівня.

Іван ЯРЕМКО

Високий Замок