Христина ФІЛЕВИЧ: «Будь-який титул MVP – це заслуга усієї команди»

Гравець національної жіночої збірної України з баскетболу 3х3 Христина Філевич розповіла, як сприйняла звістку про те, що її визнали найкориснішим гравцем кваліфікації чемпіонату Європи.
 
Нагадаємо, у Франції підопічні Володимира Холопова з абсолютним результатом подолали кваліфікаційний бар’єр і у вересні зіграють на першості Старого Світу у Бухаресті.
 
- Це було дуже неочікувано. Не думала, що титул MVP забере Україна. Не тільки ми, а й Франція вийшла з першого місця. Вони господарки кваліфікації і логічно було б, якщо титул віддали їм. Але сталося інакше. Мені було дуже приємно! Навіть не можу висловити усіх своїх емоцій. Ну, ви знаєте, що будь-який титул MVP – це заслуга усієї команди. Це команда так зіграла, як би не вона, не було б і тих перемог і цього визнання. Дякую усім дівчатам і тренерам, які в нас вірили і підтримували увесь цей час.

- Після якого матчу прийшла впевненість, що ви подолаєте кваліфікаційний бар’єр?
- До останнього матчу не вірили. Все одно хотіли про всяк випадок убезпечити себе від ймовірних «закруток», мати усі чотири перемоги і вийти на чемпіонат автоматично. А це право давало тільки перемога у групі.

- У матчі з Польщею ви втратили Дар’ю Завидну (порвала хрестоподібні зв'язки - ред.). Як це позначилося на подальшому виступі у Франції?
- Дуже шкода, що Даша так травмувалася, тим більше це сталося за 30 секунд до завершення гри. Це стало ударом для нас. Але ми зібралися, знали,що мусимо дійти до кінця. Ми не могли зробити жодних замін і грали утрьох. Ми показали себе гідно, здобувши перемогу над Швецією. Даші не було з нами на корті фізично, але вона була з нами морально, підтримувала увесь цей час, кричала: давайте, дівчата, ще трошки, ще краплиночку!!

- Головний тренер Володимир Холопов розповів, що цей результат не в останню чергу наслідок гарного мікроклімату у команді. Сварок не було?
- Я вже не перший рік граю у 3х3 і помітила цю тенденцію – важко бути вчотирьох, ще й сваритися постійно. Мені здається, що саме завдяки тому, що у нас така маленька кількість дівчат в одному місці, тримає нас у гарних стосунках. Ми знаємо, що якщо хтось випаде, ми програємо гру, турнір. Тому тримаємося разом. Намагаємося від початку до кінця один одного зрозуміти. Навіть якщо хтось десь когось не зрозумів, все одно поговоримо, перепитаємо – як комусь краще зробити. Це позначається на результаті. Нас небагато, усі – досвідчені гравці, усі знають, що кожен момент може гойдати ситуацію в той, чи інший бік.

- Які перспективи успішно виступити на чемпіонаті Європи? Ця збірна здатна зійти на п’єдестал?
- Я вважаю що так, у кваліфікаційному турнірі ми показали, що ми сильні і змусили усіх з собою рахуватися. Я сподіваюся, для нас на чемпіонаті Європи усе складеться позитивно.
 
- Баскетбол 3х3 став олімпійським видом спорту. У тебе є бажання зіграти на Олімпіаді?
- А у якого гравця немає бажання зіграти на Олімпійських Іграх (посміхається – ред.)? Звісно, хочу зіграти на таких масштабних змаганнях. Але ще невідомо, хто на той момент буде сильніший.
 
- Але ж шанси є?
- Звісно є, і досить високі. Сподіваюся, усе складеться для України якнайкраще і ми зіграємо в олімпійському Токіо!